Уроки історії. Для кого?

Автор: Леся Гасиджак | 05 грудня 2013 14:29 |

У ці жорсткі і визначальні дні для мене найстрашнішим є не дії та позиція влади, і навіть не підтримка її частиною людей. Я найбільше боюся байдужості. У сотнях міст, містечок і сіл України є молоді люди (і їх немало), яким просто БАЙДУЖЕ.


Вони не цікавляться подіями Майдану і майданів України (навіть з позиції спостерігача), вони навіть вибірково не спостерігають за перебігом подій, за політикою, вони не співчувають і не засуджують - вони живуть у своєму світі, плануючи відпочинок, покупки, готуючись до новорічних корпоративів, живуть звичним життям… Вони просто НЕ ПОМІЧАЮТЬ того, що відбувається. 

Коли ти починаєш про це думати – стає моторошно. І я розумію, що ціна історії, як навчальної дисципліни, особливо в школі - «гріш у базарний день». Виходить, що всі ці виховні години, відкриті уроки, інтерактивні заняття, екскурсії в музеї і самі музеї, зустрічі з очевидцями, тисячі монографій, дисертацій, сотні кандидатів і докторів наук, цілі інституції – вони насправді не потрібні. Бо практичний результат з цього всього – нульовий.

Бо є люди (освіта чи її відсутність тут якраз ролі взагалі не грають, бо середню освіту в нашій країні мають всі) уроки історії ХХ століття яких не навчили абсолютно нічому. Адже саме байдужість (нас самих, сусідів, інших держав) є однією з причин, чому в державному календарі ми маємо так багато пам’ятних скорботних дат.  

І Табачник тут якраз ні до чого (він служить міністром тільки три роки). І не у вчителях проблема. І не в страху. Вона в байдужості.

Схожі публікації

Коментарі (0)

 

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Березень 2024

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
       
Лютий | Квітень