"Дуб Перуна": унікальна археологічна пам`ятка під загрозою

Автор: Леся Гасиджак | 04 липня 2013 21:09 |



Національний музей народної архітектури і побуту в селі Пирогів, що на околиці Києва, «трусить» вже давно. Очевидно, наріжний камінь було закладено не в добрий час, чи обрядів входин не дотрималися… От і маємо тепер: то об’єкти горять, то директори надовго не затримуються, то працівники бунтують. А тепер нова проблема назріла: через дилетантство та бажання дешевого піару на межі руйнування перебуває унікальна пам’ятка археології – дуб VIII ст.


 

Дуб, довжина стовбура якого 10 м., було знайдено у гирлі Десни ще в 1975 році. На ньому були сліди дев’яти отворів у вигляді фігури квадрату, куди вставлялися щелепи кабанів. Археологами-дослідниками пам’ятки – Г.Ю. Івакіним та К.Н. Гупало – були зроблені висновки щодо ритуального призначення даного дерева. Після дослідження та консервації щелепи були передані до Музею історії міста Києва, а дуб - перевезений до скансену-музею в Пирогові та розміщений під укриттям. Але: ще тоді музеєм були взяті зобов’язання зі створення спеціальної археологічної експозиції-павільйону, куди крім ритуального дерева мали бути поміщені зрубні житла та інші будівлі Х ст., що були виявлені під час розкопок на території Красної (Контрактової) площі в 1973 р. Ну, і як ви знаєте, експозиції в музею сьогодні немає.

Але наближається державне свято, офіційно встановлене у 2008 р. Президентом України Віктором Ющенком – День хрещення Київської Русі-України. До Києва їдуть делегації, програма святкових заходів затверджена на найвищому рівні. І столичний бізнесмен Ігор Дідковський вирішив привітати Президента та відзначити свято по-своєму. А саме – «повернути для українців духовну святиню», якою є пам’ятка археології «Ритуальний дуб», ЯЗИЧНИЦЬКА святиня давніх слов’ян з музею в Пирогові. (Хто пам’ятає - свого часу він «побудував» «Мистецький Арсенал» - і навіть кримінальна справа була відкрита, потім у кращих традиціях музейного менеджменту і маркетингу вирішив зробити на подвір’ї одного з музеїв ресторан – щоб відвідувачі мали змогу після їжі духовної вкусити українських лагоминок).

Отже, на 7 липня, на 18.00 у Пирогові призначено офіційне відкриття  першої черги нової експозиції «Пам’ятка археології «Ритуальний дуб». «Експозиція» буде являти собою металеву конструкцію-опору, до якої буде вертикально припасоване 1200-літнє дерево, яке також з незрозумілих причин на офіційному сайті музею назване як «Дуб Перуна». Розміщуватиметься «експозиція» на території подвір’я хати початку ХХ ст. з Середньої Наддніпрянщини, яка з пустого слова чомусь стала «хатою знахарки».

Питання поза темою: на підставі чого учасники презентації зможуть знаходитися на території національного музею, оскільки згідно статуту та розпорядку роботи музей відкритий для відвідувачів до 18.30? Чи погоджувало керівництво перебування людей в Міністерстві культури України?

Але головна проблема полягає в тому, що науковці та фахівці-пам`яткоохоронці стривожені: унікальний археологічний об’єкт не можна піддавати будь-яким переміщенням, розміщувати без укриття для доступу вітру і сонця, і найголовніше – ЯКИЙ СЕНС МАЮТЬ ТАКІ ДІЇ?!!!! 

 «Зараз у нас готується площадка, проводяться первинні реставраційні роботи, які визначені технологією. Наразі проведена очистка деревини від забруднення. А іншу частину робіт на дереві можна вже проводити коли воно буде встановлено у вертикальному стані – не обов’язково зараз. Бо там треба ще подивитися, як будуть реагенти взаємодіяти. Одна фірма виготовляє ковку і капсулу, в якій буде триматися дерево – продукт не буде контактувати з землею. Це декоративне рішення. Конструкції цій фірмі розробила будівельна компанія, яка має ліцензію. За документами у нас все нормально. Чому саме зараз? По-перше, ми маємо мецената, який вклав у експозицію близько 350 тис. грн. По-друге, 7 липня вибрано не випадково. Квітка папороті, яку шукають на Івана Купала – це і є квітка Перуна. Але наголошую, що ми не робимо місце для стародавніх обрядів - ми робимо нову експозицію. В мистецькому плані це одна з дивин Києва» - розповідає директор музею Дмитро Заруба.

«Ритуальний дуб VIII ст. з Національного музею народної архітектури і побуту – це унікальна пам’ятка археології, яких в Україні на сьогодні є одиниці, - обурюється Олексій Доля, Директор Центру фольклору та етнографії Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка. - Він згадується в десятках наукових досліджень і є частиною державного музейного фонду України. Тому якщо сьогодні хтось вирішив зробити собі дешевий піар – то це злочин, що призведе до того, що пам’ятку ми втратимо! В мене є мільйон питань до «фахівців»: Чому пам’ятку VIII ст. ставлять у експозицію ХVII-XIX ст.? Яке відношення має дуб з Чернігівщини до експозиції Середньої Наддніпрянщини? На підставі чого було прийнято рішення про створення експозиції та здійснення консервації і реставрації? Яким є досвід та спеціалізація тих фахівців? Які саме обстеження провели? Які методи обробки будуть використані? Згідно Закону України реставраційними роботами в державних установах може займатися виключно Національний науково-дослідний реставраційний центр України!»

Директор музею ставиться до нерозуміння оточуючих цілком спокійно: «Все, що ми зараз робимо, затверджено реставраційною та науково-методичною радою музею. Дуб не є національною пам’яткою і не занесений до жодного реєстру. Він стоїть у нас на обліку як експонат – і все. Це предмет основного фонду музею. Його очищенням та реставрацією зараз займається Стріленко Юлія – фахівець високого рівня. Вона має ліцензію, має сертифікат на проведення реставраційних робіт, вона член науково-методичної ради Міністерства культури України».

Хоча за стан збереження будь-якого експонату, за маніпуляції з ним відповідальність несе знову ж директор особисто.

«Проведення дослідження, очистки поверхні та консервації за кілька днів – це зухвалий абсурд, - дивується Михайло Сагайдак, Директор Центру археології Києва при Інституті археології НАН України, фахівець в галузі давньоруської археології та історії. - За родом своєї діяльності я постійно маю справу з викопним деревом і зокрема цей матеріал знаю дуже добре. Бездумні маніпуляції з так званим ритуальним дубом є абсолютно небезпечними. І хто буде відповідати за негативні наслідки – мені невідомо. Я не знаю у нашій країні жодного фахівця, який би дав гарантії, що дерево міцне і йому нічого не загрожує. Однозначно, що потрібні ретельні дослідження. Треба було запросити фахівців, які досліджували його 30 років тому, щоб зафіксувати наскільки сильні зміни відбулися. Стріленко Юлія – хороший реставратор, але я не пригадую, щоб вона мала досвід роботи з деревом».

Гліб Івакін, заступник директора Інституту археології НАН України першим з фахівців обстежував дуб (методом огляду):  «У Музею в Пирогові проблем інших нема, як сваритися через той дуб… Я оглядав його… Розумієте, що таке «морене дерево»? Його ні пилка не бере, ні сокира. Воно ж було майже 1000 років під водою і воно таке міцне, що його «візьме» хіба алмазна пилка. Мій висновок був про те, що його потрібно, як колись вирішили, виставити. Те що він десь в кущах лежить – це скандал. 40 років його ховають.  Але я у висновку написав, що вирішувати мають технологи і дав контакти хіміків-технологів-реставраторів, які мають сказати своє слово. Спочатку треба провести фахове ґрунтовне дослідження, потім реставрацію-консервацію, і аж тоді виставляти для експонування. Інша справа – скільки часу на це піде".

До Національного науково-дослідного реставраційного центру України лише сьогодні, 4 липня, очевидно після розголосу, надійшло офіційне звернення з музею з проханням "направити спеціалістів для візуального обстеження мореного дубу VIII ст., визначити стан експонату і надати рекомендації для подальшого експонування».

Подальший механізм роботи фахівців, як пояснює генеральний директор Національного науково-дослідного реставраційного центру України Світлана Стрельнікова, є наступним: «Під час проведення будь-яких робіт з археологічним предметом потрібно, по-перше, вивчити всю документацію, треба знати, в якому стані дуб був піднятий з води, які саме роботи були проведені з ним, і які зміни зі структурою відбулися за цей час, поки дуб лежав у музеї. По-друге, має бути дуже представницька комісія чи рада, куди б увійшли не тільки художники-реставратори, а й технологи, архітектори, науковці, конструктори, фахівці з матеріалознавства. На підставі обстеження стану збереженості має бути складена резолюція, що стан збереження об’єкту дозволяє його переміщувати та розміщувати вертикально. Але найголовніше – треба розуміти, чи потрібно це робити, який в цьому сенс. Сьогодні – це музейна пам’ятка і тут має бути виважений підхід до її збереження, щоб пам’ятка не була скалічена».

Як зрозуміло – це не робота двох днів. А тим часом на 7 липня вже призначено відкриття експозиції, що стане початком руйнації пам’ятки, якщо цього не станеться ще під час попередніх маніпуляцій.

У ці хвилини дуже хочеться сподіватися на підтримку здорового глузду з боку музейників,  фахівців-археологів та журналістів. І найголовніше… Я то розумію, що Міністру культури Леоніду Новохатьку 6-ти метрова дерев’яна ложка від майстра Володимира Зайця значно важливіша за 1200-літній дуб... Але надія помирає останньою.

Теги

Схожі публікації

Коментарі (7)

 

НМНАПУ | 05 липня 2013 07:56:07

На офіційному сайті НМНАПУ надана інформація про відкриття ПЕРШОЇ черги експозиції «Пам’ятка археології «Ритуальний дуб». http://pyrohiv.com.ua/ua/events/read/311/nove-zhittja-duba-peruna. Пані Гасиджак, коли пишете статтю, звертайте увагу на першоджерела і робіть правільні посилання...

Відповісти

голос з Музейної асоціації | 05 липня 2013 11:34:07

Що їм той дуб, головне гроші! Що їм ті артефакти, головне це дерібан! Що їм ті фондові колекції, аби гаманці набити! Що їм ті музеї, були б постійні поповнення до власних рахунків! До влади в Україні і, безпосердньо, в наших музеях прийшли хабарники і їм байдуже збереження культурної спадщини. Спасибі, що хоч хтось намагається сказати слово на захист! Дякуємо пані Лесю, оце справжня позиція небайдужої до нашої спадщини людини.

Відповісти

Пам'яткоохоронець | 05 липня 2013 13:05:53

Дуже фахово підготовано цю публікацію. Вдячні автору від громадськості. Не можна ставитися до музейних предметів як до своєї власності. Існують певні правила, дирекція музею повинна їх дотримуватися. Спочатку треба було провести обстеження стану Дубу, потім порадитися з фахівцями, а після того вирішувати яким чином його краще експонувати. Нинішня ситуація свідчить про "слабке" розуміння дирекцією музею сврїх основних завдань.

Відповісти

Пам'яткоохоронець | 05 липня 2013 13:05:53

Дуже фахово підготовано цю публікацію. Вдячні автору від громадськості. Не можна ставитися до музейних предметів як до своєї власності. Існують певні правила, дирекція музею повинна їх дотримуватися. Спочатку треба було провести обстеження стану Дубу, потім порадитися з фахівцями, а після того вирішувати яким чином його краще експонувати. Нинішня ситуація свідчить про "слабке" розуміння дирекцією музею сврїх основних завдань.

Відповісти

М.Л. | 05 липня 2013 15:05:19

А чому не залучали рестараторів деревини? Юлія Миколаївна фахівець відомий, але йдеться не про архітектуру!

Відповісти

Небайдужа | 23 липня 2013 22:33:35

Таки поставили(( За 4 дні(

Відповісти

Небайдужа | 23 липня 2013 22:33:35

Таки поставили(( За 4 дні(

Відповісти

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Січень 2022

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Грудень | Лютий