Місто-музей просто неба. Кам'янець-Подільський

28 лютого 2008 22:11 |

Кам'янець-Подільський називають містом-музеєм просто неба. Містом-фортецею. Таких архітектурних та природних пам’яток в Україні всього дві-три, не більше… Проте Кам’янець особливий. Це місто ніби створено для неспішних та цікавих прогулянок всією родиною, для пізнавальних шкільних екскурсій, для перших самостійних подорожей та романтичних прогулянок закоханих…


Завітавши у Кам'янець - ви на власні очі побачите не одне "чудо світу". Попадете під чари багатовікової історії, що панує на вузеньких вулицях та за замковими мурами, у палацових будинках, монастирях, костьолах та церквах. Помилуєтеся унікальною панорамою Старого міста на стрімких урвищах та скелях, в оточені водоспадів стрімкого Смотрича. Скоштуєте холодної джерельної води, подихаєте свіжим гірським повітрям.

Кам'янець-Подільський належить до найдавніших міст України, з майже тисячолітньою історією. Історики вважають, що місто було засновано у 2-й половині ХІ - на поч. ХІІ ст. Проте існує гіпотетична версія про заснування міста ще римськими легіонерами. 

Ніби Кам'янець позначений у "Географії" Птолемея як Клепидава (від латинського лапис «камінь» та дакійського дава «місто»), а також пригадується у працях Геродота як Петридава - місто на камені, біля стін якого у 712 році до н.е. був розбитий перський цар Дарій.

Нині у Кам'янці-Подільському налічується понад 200 важливих історико-архітектурних пам'яток. Давайте неспішно прогуляємося вулицями старовинного міста та пройдемо повз деякі з них.

Розпочнемо наше знайомство з містом з природної пам’ятки Поділля, а власне - з оглядин каньйону річки Смотрич, який став своєрідною колискою Кам’янця-Подільського.

Смотрицький каньйон - невеличка смужка долини ріки Смотрич на землі Кам'янецького Придністров'я.

Його стрімкі мальовничі береги привертають увагу численних туристів. Головна цінність цього витвору природи - його геологія та біорізноманіття скель, берегів та прибережної зони. Це відкриті сторінки геологічних формувань, зокрема древньої доби - силуру. У скелях каньйону закарбовано в камінь вимерлі рослини та тварини. 

Карвасари

Рухаючись берегами Смотрича, давайте познайомимося із старовинною місцевістю, яка має назву Карвасари. З давніх часів це був наче передпокій при в'їзді в Кам'янець.

Тут зупинялися купці зі сходу і заходу, яким - за розпорядженням кам'янецького старости, під страхом тюремного ув'язнення не дозволялось жити в місті більше, ніж на 3 дні.

"Караван-сараями" називали постоялі торговельні двори та склади для караванів. Від того, можливо, і виникла назва Карвасари. Проте, це офіційна версія виникнення цієї назви.

Існує також народна етимологія. За переказами, жила в цьому районі в давні часи одна Сара - жінка легкої поведінки, повія чи путана. Масові походи "до курви Сари" породили невдовзі назву місцевості, де вона мешкала - "Курвисари", яка пізніше трансформувалася в "Карвасари".

Так це чи ні, нині важко сказати. Щодо єврейського населення, то так - дійсно, в цьому районі довгі роки селилася єврейська община Кам’янця. За твердженням дослідника історії міста Сініцького, на Карвасарах "у ХVІІ-ХVІІІ ст. жили євреї, яким також тоді не дозволялося жити в місті, а тільки дозволялося входити до міста вдень на декілька годин. Коли у 1797 році євреям було дозволено жити в Кам'янці, заможніші карвасарські євреї переселилися до міста, а в Карвасарах залишилася одна біднота, євреї-ремісники - маляра, фарбувальники, шевці". 

У XVII ст. під час захоплення міста турками на Карвасарах оселилися татари-липки. Поруч із православною церквою знаходились єврейські молитовні будинки. Існують згадки навіть про мечеть. З давніх будівель на Карвасарах залишилося декілька глинобитних будинків та дерев’яна Хрестовоздвиженська церква, побудована у 1799 році на місці більш ранньої. Вона є справжньою окрасою сучасних Карвасарів, її з повним правом називають перлиною українського дерев'яного зодчества. 


Замковий міст

Кам'янець-Подільський - одне з небагатьох міст світу, яке зберегло своє середньовічне півострівне розташування. У західній частині Старого міста через стрімку височінь каньйону ріки Смотрич перекинуто Замковий міст.

Споруда цікава не тільки своєю архітектурою, але й історією. З цією пам'яткою пов'язано багато історичних подій: втеча Устима Кармалюка з фортеці, безславна смерть Юрія Хмельницького, який зрадив справу свого батька - Богдана Хмельницького. 

Початок будівельної історії Замкового мосту співпадає з початком спорудження фортеці, а також необхідності в транспортній артерії, яка б з'єднала фортецю з містом. Найперший документ, у якому описується Замковий міст, датований 1494 роком, - це грамота «Про передачу новому старості замків Скали, Кам'янця, Смотрича і Летичева».

Проте, існує припущення, що першими будівельниками моста були ще військові інженери римських легіонів імператора Траяна. Припускають схожість конструкцій мосту у Кам'янці-Подільському з мостом, що зображений на Траяновій колоні у Римі.

Під час турецького загарбання міста (1672 - 1699 pp.) була проведена реконструкція Замкового мосту. З обох сторін на ньому споруджено кам'яні парапети з бійницями, утворивши таким чином вузький, добре укріплений коридор.

Ймовірно те, що роботи були проведені досить значні, тому що з цього часу Замковий міст у народі дістає назву Турецького, а деякі дослідники історії Поділля та історії міста помилково стверджували, що міст був побудований під час турецького володіння.

З покоління в покоління серед кам'янчан передається легенда про скарб турецького султана, що начебто знаходиться під мостом. У 1685 році на мості за наказом турецького намісника було страчено молодшого сина великого Богдана - Юрія Хмельницького.

У 1766 році проводиться ще одна реконструкція мосту, в результаті якої первісне середньовічне ядро зникає під щільним облицювальним шаром. Арочні пройоми мосту було закладено каменем, що й надало споруді вигляду кам'яної суцільної стіни. Про ці роботи свідчить напис на кам'яній плиті, вмурованій з південної сторони у стіну мосту.

Протягом ХІХ століття Замковий міст декілька разів ремонтувався. Дуже часті повені не раз пошкоджували його нижню опорну частину. Так, у 1855 році проводився ремонт південної стіни мосту, в цей час і з'явились на ній контрфорси з залізними стержнями.

Того ж року було розпочато роботи по прокладенню бруківки на мосту.

На початку Великої Вітчизняної війни, під час відступу радянських військ, міст підірвали, в результаті чого була пошкоджена верхня проїзна частина мосту. Фашистам, що окупували місто, необхідно було налагодити важливий транспортний шлях на захід. Тому в 1942 році проводиться реконструкція проїзної частини Замкового мосту.

Під час звільнення міста від фашистських загарбників у 1944 році сапери врятували міст від знищення.

До будівництва гідроелектростанції біля Замкового мосту по обидва боки від каналу стояли два старовинних млини.

Сам Замковий міст є однією з найцікавіших пам'яток міста. Він - німий свідок багатьох історичних подій, шедевр будівельного мистецтва. Разом із фортецею та південними оборонними укріпленнями Замковий міст створює унікальний середньовічний ансамбль, який не мав собі рівних у всій Східній Європі.

У 2000 році Замковий міст був внесений у Список 100 пам'ятників Світової архітектурної спадщини ЮНЕСКО.

Стара фортеця 

Невід'ємною частиною Старого міста - його перлиною - є Стара фортеця, яка стала візитною карткою Кам'янця-Подільського та символом міста.

Історія заснування фортеці починається у XIІ столітті. Немов продовження кам'яних скель, височать башти фортеці. Одинадцять башт входять до складу фортеці, кожна з яких має свою назву та свою історію.

Так, наприклад, найвища башта названа Папською тому, що була збудована на кошти, виділені папою римським Юлієм II. Ще її називають Кармелюковою, бо в ній тричі був ув'язнений Устим Кармелюк.

У Чорній (кутовій) башті знаходиться криниця глибиною 40 м та діаметром 5 м, видовбана у скалі. Досі в її стінах збереглося величезне дерев'яне колесо з пристроєм для підняття води на поверхню.

Вежа 4-х ярусна з конічним куполом має назву Лянцкоронська, 2-х ярусна дозорна - Комендантська, вежа Рожанка з підземним ходом, а також височать вежі Тенчинская, Ковпак, Ляська (Біла).

Підземелля фортеці, де розташовувалися військові склади, тюремні камери, камери катувань, здається увібрали в себе стогін і крики засуджених. Також фортеця знаменита своїми підземними ходами - таємниці яких манять сучасних шукачів скарбів.

Фортеця і місто були узяті лише двічі. Переказ говорить, що турецький султан Магомет, дивлячись на неприступні вали, запитав: "Хто побудував цю твердиню?" і почувши відповідь: "Аллах", зі словами: "То нехай Аллах його і бере", - повів свої війська від стін Кам'янця.

Старе місто

Заповідна частина міста - Старе місто - розташована на скелястому острові, висотою 20-30 м, який утворює каньйон річки Смотрич. Петлею, яка нагадує грецьку "омегу", охоплює Смотрич Старе місто і розходиться по обидва боки від Замкового мосту.

Розташування Кам'янця - спочатку на межі між античним і праслов’янським світом, пізніше - на кордоні Галицько-Волинської держави та кочового степу, згодом на кресах між християнським Заходом та мусульманським Сходом, вплинуло на архітектуру міста.

Вже в ранньому середньовіччі в Кам'янці склалося три общини: руська (українська), вірменська та польська. Окремі частини Старого міста й досі іменуються Руськими та Польськими фільварками.

Є тут і залишки вірменського кварталу з торговельним двором і церквою. Архітектуру XIV-XVII століття представляють, в основному, культові споруди: православні церкви, католицькі костьоли та монастирі. 

Унікальним в своєму поєднанні виступає Римо-католицький костьол Св. Апостолів Петра й Павла з прибудованим турецьким мінаретом, який вінчає Мадонна. Ця позолочена чотириметрова статуя, що піднімається над містом, вважається його покровителькою.

Катедра біскупа (єпископа) існує в Кам'янці біля шести віків. Фундаторами першою дерев'яного костьолу, який був побудований біля 1370 р., були литовські князі Корiатовичi. А вже через п'ять років на прохання польського короля Папа Римський Григорiй XI засновує в Кам'янці дiєцезiю та костьол стає катедральним.

У період турецького поневолення (1672-1699) Кафедральний собор був перетворений в головну мусульманську мечеть. До західного боку прибудували мінарет висотою 36,5 м.

Його основою стала каплиця XVI ст. у вигляді куба, яку турки заклали камінням, а зверху встановили округлу двадцятиметрову вежу зі 145 гвинтовими кам'яними сходами в середині та балконом на горі з якого п'ять разів на добу муедзин закликав до молитви.

Після повернення Поділля до складу Польського королівства відбулося пере освячення мечеті знову на костьол.

Реставрація мінарету та встановлення на ньому мідної постаті Богородицi висотою 3,5 м відбулася у XVIII ст. Фігура Мадонни була виготовлена в Гданську та встановлена 10 травня 1756 р. Богородиця стоїть на земній кулі та півмісяці й благословляє місто i край. Навколо голови ореол з 12 зірок. В пам'ять про цю подію у долішній частині мінарету був вибитий напис: «Богородиця Непорочна Пані Покровителька міста».

У червні 1820 р. блискавка вдарила у підніжжя постаті Богородиці, пройшла серединою мінарету до низу, викликавши пожежу, яку швидко загасили.

У Старому місті переплелися споруди різних епох і стилів. Кожна вулиця, кожна будівля має свою історію, свою легенду, свою таємницю, яку вони несуть через століття.

У 1374 році Кам'янець одержав Магдебурзьке право, став центром ремесла і торгівлі.

Кам'янець-Подільський - стародавнє місто на Південно-Західній Україні, що має свій неповторний архітектурний вигляд, природу, історію і культурні традиції. Не даремно його називають "перлиною на камені" - за дивне з'єднання унікального ландшафту каньйону ріки Смотрич та могутніх фортифікаційних споруджень, що ніби-то виростають із крутих скель - утвору рук і таланта багатьох поколінь подолян.

Джерело: сайт Національного природного парку "Подільські Товтри"

лютий 2008 року

Схожі публікації

Коментарі (0)

 

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 2(12) за 2014 рік

Рейтинг

Календар

Грудень 2014

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
Листопад | Січень