Станично-Луганський краєзнавчий музей – "Музей козацтва" на сході України: передумови створення та діяльність

Територія Станично – Луганського району знаходиться в східній частині Луганської області. Це територія колишньої Області Війська Донського, яка займала, крім того, південний схід Донецької і північний схід Луганської областей сучасної України.

Заселення регіону почалося ще з часів кам’яного віку. Залишки давніх поселень, майстерень з обробки каменю, які були знайдені на території Станиці Луганської засвідчують те, що ця територія була заселена людьми ще з епохи неоліту. У ІХ ст. тут існувало салтово-маяцьке городище. В ХІV ст. вздовж річки Сіверський Донець розселилися татаро-монголи [1].

Вже з другої половини ХVІI ст. цю територію почали заселяти козаки: донські, слобідські та запорізькі козаки, які були представляли різні етноси, проте вони створили досить однорідну матеріальну культуру, основні риси якої ми можемо відтворити завдяки археологічним дослідженням, а також писемним джерелам [2].

Тільки у Станично-Луганському районі Луганської області зафіксовано понад 20 місцезнаходжень, пов’язаних з козацтвом. Найбільш відомими стали "Луганське" та поселення-фортеця "Теплинський городок". Перші археологічні знахідки пам’яток козацької доби трапляються у 1924 р. у дослідженнях С.О. Локтюшева [3]

І лише на початку 90-х рр. ХХ ст., на хвилі національного піднесення та проголошення незалежності України, простежується пожвавлення інтересу до своєї місцевої історії. Формуються наукові колективи які досліджують пам’ятки козацької доби. Це насамперед роботи М.М. Ключнева [4–6] та Ю.М. Бровендера [7; 8].

Діяльність вчених-археологів, місцевих істориків, краєзнавців, щирий інтерес місцевого населення до свого минулого поставили питання про заснування краєзнавчого музею у Станично-Луганському районі. Ініціатором створення музею став виконавчий комітет Станично-Луганської районної ради депутатів трудящих, який вирішив створити музей на громадських засадах. Датою заснування музею вважається 11 червня 1988 року, а з 1 січня 1989 року він починає функціонувати, як Станично-Луганський краєзнавчий музей-відділ Луганського обласного краєзнавчого музею.

Спочатку в музеї була створена виставка, присвячена 300-річчю смт. Станично-Луганського, а з 1993 року діє постійна експозиція. Загальна площа музею 715 м. кв., а експозиційна – становить 166 м. кв. Тут відкрита постійно діючі експозиції, організовуються виставки, присвячені історії донського козацтва ("Побут донських козаків у 2-й половині 18–19 ст"). На сьогодні в експозиції Музею існують наступні експозиційні розділи: "Історія Станично-Луганського району (ХVІІ ст. до поч. ХХ ст.)", "Народна традиційна культура району" та "Наші земляки – учасники Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр.".

Сучасна фондова колекція музею комплектувалася на матеріалах, переданих з материнського Луганського обласного краєзнавчого музею, а також із надходжень археологічних та етнографічних експедицій. На сьогоднішній день в музеї зібрано 3735 музейних предметів, у тому числі – 1478 основного фонду [9]. Музейна колекція відображає історію Станично-Луганського району Луганської області з найдавніших часів до сьогодення. Музейне зібрання включає в себе досить велику колекцію документальних пам’яток, етнографічне зібрання представляє традиційний костюм, побутові речі мешканців району, в тому числі донських козаків. За час свого існування музей має широку популярність і зайняв гідне місце серед культурних центрів Луганщини. Станично-Луганський краєзнавчий музей-відділ Луганського обласного краєзнавчого музею у народі отримав назву "Музей козацтва". Щорічно музей відвідує понад 7 тис. осіб, а більша частка з них це школярі та студенти. Працівники музею на місцевому радіо ведуть передачу "Скарби нашого краю" в якій розповідають про історію створення музею та історію рідного козацького краю [10–12].

Крім того 10–11 жовтня 2007 року музей став базою для проведення регіональної конференції, присвяченої 300-річчя Булавинського повстання. Участь у конференції прийняли викладачі та науковці вищих навчальних закладів регіону, музейні працівники Луганської та Донецької областей. Учасники конференції провели комплексне обговорення регіональних проблем, пов’язаних з історією і етнографією козацтва, археологією козацької доби, висвітленням теми козацтва в літературі, фольклорі та образотворчому мистецтві.

У музеї ведеться кропітка науково-дослідна робота, вивчається історія населених пунктів Станично-Луганського району, збираються експонати й документальні матеріали з історії краю, вивчаються культурні традиції козаків, записуються зразки усної народної творчості, обряди, пісні, проводяться історичні реконструкції козацьких обрядів (весілля, проводів до лав армії, козачих ігор тощо), що створює неповторну атмосферу та самобутній дух козачого краю.

Пам’ятки козацької доби уособлюють в собі важливий період минулого українського народу, а їх використання у освітньо-виховній роботі стане дієвим засобом патріотичного виховання молоді на славетних традиціях козацтва, дозволить молоді самоідентифікуватися у сучасному суспільстві.

Посилання
1. НА ІА НАНУ. – Ф.д. – Оп. 1. – Спр. 109. – Арк. 1–13.
2. Каплун Н.Н. Материальная культура поселений ХVII – первой половины XVIII вв. на территории Луганщины / Н.Н. Каплун // Матеріали регіональної конференції, присвяченої 300-річчю Булавинського повстання. 10-11 жовтня 2007 року. – Луганськ: Віртуальна реальність, 2007. – С. 95.
3. НА ІА НАНУ. – Ф.ВУАК. – Спр. 49/9. – Арк. 1.
4. Ключнев М. Исследование крепости-поселения ХVII – XVIII вв. у с. Нижнетеплое Луганской области / М. Ключнев // Дослідження археологічних пам’яток козацької доби українського козацтва : зб. наук. праць. – К., 1994. – Вип. 3. – С. 42-45.
5. Ключнев М.Н. Поселение развитого средневековья у с. Нижнетеплое Луганской области / М.Н. Ключнев // "Проблемы археологии Юго-Восточной Европы": тезисы докладов VII Донской археологической конференции (22–26 ноября 1998 г.). – Ростов-на-Дону. – 1998. – С. 124–125.
6. Ключнева И.Н. Исследование Теплинского городка М.Н. Ключневым / И.Н. Ключнева // Матеріали регіональної конференції, присвяченої 300-річчю Булавинського повстання (10–11 жовтня 2007 року). Луганськ: Віртуальна реальність, 2007. – С. 112–119.
7. Бровендер Ю.М., Ключнева (Павлова) И.Н., Ключнев М.Н., Рябоконь И.А., Драчев А.Г. Отчет о работе Центрально-Донецкой археологической экспедиции ИА НАНУ на многослойном поселении у с. Вергулевка Перевальского района Луганской области // Архів Луганського обласного краєзнавчого музею. – Ф № 2. – Оп. 02-23. – Спр 109.
8. Бровендер Ю.М., Отрощенко В.В., Акулов А.Г., Бойцова І.О., Рябоконь І.О., Толкачев В.Ю., Белік В.В. Звіт про роботу Центрально-Донецької археологічної експедиції ІА НАН України на території Луганської області в 1995 році // Архів Луганського обласного краєзнавчого музею. – Ф № 2. – Оп. 02-23. – Спр 117.
9. Уніфікований паспорт музею "Станично-Луганський краєзнавчий музей-відділ Луганського обласного краєзнавчого музею" // Поточний архів Луганського обласного краєзнавчого музею.
10. Звіт про діяльність Станично-Луганського музею-відділу Луганського обласного краєзнавчого музею за 2007 рік // Поточний архів Луганського обласного краєзнавчого музею.
11. Звіт про діяльність Станично-Луганського музею-відділу Луганського обласного краєзнавчого музею за 2008 рік // Поточний архів Луганського обласного краєзнавчого музею.
12. Звіт про діяльність Станично-Луганського музею-відділу Луганського обласного краєзнавчого музею за 2009 рік // Поточний архів Луганського обласного краєзнавчого музею.



Марина Принь, аспірант Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК

_____


Надруковано: Принь М. О. Станично-Луганський краєзнавчий музей – "Музей козацтва" на сході України: передумови створення та діяльність / М. О. Принь // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: матеріали ХІХ всеукраїнської наук.-практ. конф., Київ, 24–25 бер. 2010 р. – К., 2010. – С. 350–352.