Перша столиця України

08 липня 2010 15:19 |

Сьогодні це місто з півторамільйонним населенням — один з великих промислових і культурних центрів. А більше 90 років тому саме воно було найголовнішим у країні — першою столицею. Київ — отримав статус від Харкова тільки в 1934 році. Місто до сих пір вражає розмахом індустріальних конструкцій, які дивовижно уживаються з релігійними пам’ятками.

Хмарочос "Незваний гість"

Ставши столицею у 1919 році, Харків почав бурхливо розвиватися. Над містом “виросли” будівельні крани. На площі Дзержинського — нині площа Свободи —розпочали будівництво адміністративного центру для розміщення органів влади. Першою спорудою для цих функцій став Будинок державної промисловості.
Проект був обраний на конкурсних умовах. Першу премію отримала розробка “Незваний гість” ленінградських архітекторів Сергія Серафімова, Самуїла Кравця та Марка Фельгера. Будівля зводилася в рекордно короткі строки: 1925—1928 роки — до одинадцятої річниці Жовтневої революції.

Курував будівництво сам Фелікс Дзержинський. Його іменем й названо площу, де зводилася споруда. Держпром заввишки 70 метрів став першим радянським хмарочосом. Осягнути всю його форму можна тільки з вертольоту. Класики архітектури називають споруду “апогеєм радянського конструктивізму”. Майбутні будівельники вичають її практично в усіх вишах світу.

Наступними на округлій частині площі Дзержинського зводилися будівлі Будинку проектних і будівельних організацій. Пізніше його реконструювали та передали Університету ім. Каразіна. На прямокутній частині площі звели готель “Інтернаціонал”, зараз його перейменували у “Харків”. Площу замикала монументальна будівля ЦК КП України. Однак споруда була знищена під час Великої Вітчизняної війни.

На східній окраїні Харкова в 1930 році починається будівництво Харківського тракторного заводу — машинобудівного гіганта радянського періоду, і поруч із ним народжується “соцмістечко” для його трудівників. Будинки в ньому проектувалися без кухонь, тому що харчування трудящим запропонували купувати на фабриках-кухнях, з’єднаних з житлом переходами.

В 1934 році уряд приймає генеральний проект планування Харкова. По своєму економічному розвитку місто стає третім після Москви й Ленінграда індустріальним центром СРСР. Столичний Харків розвивається і як культурний та науковий центр. У створеному театрі “Березіль” працює Лесь Курбас. В університетському саду в 1935 році відкривають горельєф поета Тараса Шевченка. Він і до сьогодні вважається найкращим монументом на честь Великого Кобзаря.

Місто козацької слави

Про історію Харкова складено чимало легенд. Деякі історики вірять в те, що половецька столиця Шарукань — етимологічне джерело назви міста. Інші стверджують, що назва походить від річки Харків і легендарного козака Харько.

Персонаж, за переказами, у XVI—XVII століттях був козачим сотником та грабував поміщицькі маєтки. Він начебто потонув біля майбутнього Змієва в річці Сіверський Донець. Є також припущення, що першим в околицях Харкова поселився дід діда козака, теж Харько. Тоді територія була майже безлюдною.
Достеменно, коли саме жив Харько, невідомо, але із уст в уста народ передавав легенди, що більше, ніж 200 років тому, він прийшов з Польщі. Одного разу нібито він наздогнав татар біля нинішнього міста Змієва, виграв сутичку і звільнив полонених. Однак погнавшись за татарами на той бік Донця, був “подавлений більшим числом... і потонув у річці із двома синами”.

Як би там не було, легендарному козаку Харько у 2004 році на початку проспекта Леніна, споруджено кінний пам’ятник роботи Зураба Церетелі.

Успенська дзвіниця сягає неба

Багатий Харків і на релігійні пам’ятки. Насамперед варто оглянути величний златоглавий, чотирьохвіковий Успенський собор з іконами Єлецької Божої Матері, знайденою в 1060 році, та Святителя Миколи, що прославився під час війни 1877 року на полях боїв у Болгарії чудесним порятунком багатьох солдатів.
Дзвіниця собору донині — найвища будівля у місті. Вона сягає 89,5 метра і лише на 7 метрів поступається Лаврській у Києві.
Не пропустити радять і Свято-Преображенський собор, побудований у стилі барокко, а також Вознесенську церкву. Обидві релігійні пам’ятки є святинями Слобожанщини.

З інших місць, вартих уваги, вражає своєю пишністю Шарівський замок, проект якого задумав і здійснив пан Ольховський. На момент побудови з його розписом та формами не могла змагатися жодна інша споруда.

Є у області й таке чудо, як “співаючі тераси” фруктових садів. Вони знаходяться на березі річки Мерли. Музику дерев найкраще слухати у вітряну погоду.
Із Чугуєвом, що під Харковом, пов’язане чугуївське повстання 1819 року. Саме воно надихнуло Миколу Гоголя на створення повісти “Тарас Бульба”. Чугуїв — батьківщина художника Іллі Рєпіна. А в невеликому селі Сковородинівка провів останні роки життя “мандрівний філософ” Григорій Сковорода.

Джерело: "Хрещатик"

Коментарі (0)

 

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Липень 2020

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Червень | Серпень