Вийшов у світ альманах літературних музеїв Криму «Кримські пенати №6»

Хто може сказати, скільки літературних музеїв у Криму?

Навряд чи на це питання вдасться швидко відповісти. Заглянемо в альманах літературних музеїв Криму «Кримські пенати №6», який був виданий цього року, й з’ясуємо, що таких музеїв сімнадцять.

На глянцевій обкладинці цього видання – знімок Будинку-музею Іллі Сельвинського, який нещодавно відкрився у Сімферополі. Ілля Львович Сельвинський – поет, який уславив рідний Крим у багатьох поезіях та в романі «О, юність моя!». Концепція та сценарний план цього музею були розроблені заслуженим працівником культури АРК Ю. С. Вайсенгольц у 1991 році. Час вніс свої корективи в цю роботу, але досвід Юлії Семенівни, безумовно, зіграв велику роль у процесі створення експозиції. Невипадково непростій долі та відданому служінню музейній справі Ю. С. Вайсенгольц присвячений нарис Л. Данейко.

Розмаїттю матеріалів Старокримського літературно-художнього музею присвятила свою статтю І. Сеттарова.

Про дуже складну історію створення унікального Будинку-музею художників О.В. Нагаєвської та О. Г. Ромма в Бахчисараї розповіла племінниця О. Нагаєвської М. Соколова.

Проблеми гурзуфського музею видатного філолога, пушкініста Б. В. Томашевського були розкриті в статті Н. Богданової.

Про колекції алуштинських музеїв письменників І. С. Шмельова та С. М. Сергеєва-Ценського розповіла Л. Циганнік.

«Олімпіада російського футуризму в Криму» - таку назву має стаття відомого краєзнавця Л. В’юницької, в якій розповідається про виступи поетів І. Северянина, В. Маяковського та інших у Симферополі, Севастополі та Керчі на початку 1914 року.

Значне місце в альманаху займають статті про поета Григорія Пєтнікова, футуриста, який мав титул Голови Земної кулі й з 1958 по 1971 рік проживав у Криму. Автори матеріалів П. Коньков, А. Бачинська, А. Тимиргазін присвятили свої роботи життю та творчості одного з найяскравіших представників літературного авангарду. Цікаві спогади його доньки  - Марини Григорівни.

Про важку долю Анастасії Цвєтаєвої – сестри Марини Цвєтаєвої – розповіла співробітник феодосійського Дому-музею Марини та Анастасії Цвєтаєвої З. Тихонова.

Євпаторійський письменник Є. Никифоров розповів читачам про повернення сьогодні жанру літературного анекдоту в статті «Анекдот замість літератури».

В. Гаєвський написав про роль журналу «Передвістя» в розвитку літературного процесу в Криму.

Життя та творчість Іллі Сельвинського стали предметом дослідження А. Люсого (стаття «Ліричне зігрівання як розклад авангарду. Два епізоди про самозародження традицій І. Сельвинського в сучасній літературі»), А. Коновалова («Аретсант № 217»), А. Тіміргазіна («Профіль римського юнака. Примітка до одного щоденникового запису»).  

Теплом зігріті спогади доньки поета, відомого театрального художника Тетяни Сельвинської, про своїх батьків.

Експозиційна робота Будинку-музею І. Сельвинського відображена в статті Є. Пащені «Вибух на вулиці Літератури» про виставку 2004 року, присвяченій лідеру Літературного цеху конструктивістів І. Сельвинському та футуристу Г. Пєтнікову.

Невипадково на сторінках альманаху з’явилися спогади кримчанки Р. Леві про життя кримчацької родини в 10-20 роки минулого сторіччя в Симферополі. Цілком можливо, що описані нею побут, традиції та стосунки в родині царювали й у іншій кримчацькій родині – Сельвинських, яка проживала в Сімферополі на початку 20-го сторіччя.

Ілюстрації, безумовно, доповнюють наше уявлення про своєрідність літературних музеїв. Сподіваємося, що і випуск нового альманаху «Кримські пенати» приваблюватиме до цих музеїв відвідувачів, яким небайдужі минуле та сучасність культури Криму.

Опубліковано на сайті Центрального Музею Тавриди 29. 04. 2010 року.