Козаки Мамаї зібралися разом

19 червня 2008 15:07 |

«До золотого фонду культурних скарбів українського народу належить знаменита картина „Козак Мамай”, яка магнетизує своєю формальною завершеністю і концептуальною загадковістю вже не одне покоління дослідників, мистців, збирачів та шанувальників старовини. Образ козака Мамая продовжує активно жити і сьогодні, вже в третьому тисячолітті, засвідчуючи культурну самобутність українців у добу глобалізації», – такими словами розпочинається художній альбом „Козак Мамай”, що побачив нещодавно світ у видавництві „Родовід”.

У теплий червневий вечір, 12 червня, під акомпанемент літнього дощику в Кобзарській Світлиці Українського дому в Києві, розпочалась його презентація. Вихід даного видання у світ є визначною подією в культурному житті України. Це перша книга кількатомного видавничого проекту, який має таку назву як і альбом. В ній міститься наукова розвідка зі спробою прочитання культурного та „ідентифікаційного” коду феномену Козака Мамая, а також каталог майже усіх відомих на сьогодні „мамаїв” ХVП-поч.ХІХ ст. із музейних та приватних збірок, що налічує 91-е зображення. 

Презентацію відкрила керівник проекту Лідія Лихач, яку в той вечір назвали „рідною сестрою” Мамая, так були поціновані її зусилля по підготовці альбому до видання. Пані Лідія запропонувала присутнім спробувати дати відповідь на запитання чи можливо сьогодні розгадати загадку цієї легендарної постаті? Станіслав Бушак – автор даного дослідження, Ростислав Забашта – науковий редактор видання, Василь Вовкун – міністр культури і туризму, інші виступаючі були солідарні в питанні значимості постаті Мамая для України в цілому та збереженні його загадковості зокрема, що буде і надалі привертати увагу до цього образу, який, по суті став сакральним. 

Більшість представлених в альбомі робіт зберігаються, в музейних колекціях країни: Національному художньому музеї України в Києві, Дніпропетровському історичному музеї ім. Д.І.Яворницького, Львівському історичному музеї. На землях історичної Волині в музейних збірках знаходяться дві роботи ХІХ ст. – у Житомирському та Рівненському обласних краєзнавчих музеях. „Рівненський” Мамай був закуплений у 1948 році і являє собою своєрідний сюжет який майже не повторюється в інших роботах, де окрім головного героя зображено повішеного вниз головою козака та дівчину (див. фото). За спиною Мамая дерево, до якого припнутий вороний кінь, він басує. На картині також бачимо порохівницю у формі рогу, шапку, прихилені до стовбура спис і мушкет. Зліва від Мамая сулія, в руках він тримає кобзу. Пісня Мамая про Україну, про славних козаків, про вільне життя. Про це свідчить і напис на картині: 

„Я Для Світа Заспіваю
Щоб Мав Пам’ять о Нечаю
Не піддамся Серця тузі
Брате Гуляй на галузі
Душі Мей Гріх Надокучить
Бо за жизнь [мене він] мучить”. 

Сьогодні ця робота експонується у музеї. Рівняни ще пам’ятають 2001-й рік, коли вона була представлена на прекрасній виставці „Козак Мамай” посеред подібних робіт, що завітали до нашого міста з Дніпропетровського музею імені Дмитра Яворницького, який колись розпочинав збирати цю колекцію. 

Безумовно, кожен з Мамаїв представлених в альбомі – це художній та історичний шедевр. Вже третє століття цей образ залишається важливою постаттю в українському образотворчому мистецтві. Чудово, що в усіх історичних землях України зберігаються ці унікальні роботи. До вищеназваних міст хочеться додати Одесу, Чернігів, Харків, Черкаси, Полтаву, Херсон. Завжди Козак Мамай підкреслює самобутність та невмирущість української культури витоки якої сягають вглиб віків. Не на пустому місці виник цей образ. Подібними до Мамая є скульптурні зображення скіфо-сарматського періоду, кам’яні портрети половецької доби, знайденні на території сучасної України, а також близькими до нього є фігури збережені в давньому мистецтві Ірану та Індії. Можливо саме Мамай є згадкою про єдність давнього світу, які вчені мужі нарекли індоєвропейським. Саме в його образі відчуваються відголоски давноминулих часів. 

Презентація альбому викликала значний інтерес. Присутніми на ній були – відомий сучасний український художник Анатолій Гайдамака, подружжя Ярослав та Софія Скрипники, Іван Заєць та інші. На завершення збирач та виконавець старовинних українських пісень Тарас Компаніченко, який для багатьох присутніх асоціювався з Козаком Мамаєм, зачарував усіх давньоукраїнськими пісенними шедеврами, розпочавши свій виступ з острозького наспіву – твору Даміана Наливайка „На герб князю Острозькому”. Приємно, що Волинська минувшина та сучасність широко вплетена у вінок української духовної спадщини, що „рідна сестра” Козака Мамая – Лідія Лихач походить з Великої Волині – Луччини, а це означає, що майбутнє нашої землі, всієї України прекрасне, світле, вічне, разом з образом Славного Українця КОЗАКА МАМАЯ, який , як відзначалось в той вечір, є воїном, але ніколи не був агресором, а тому його пам’ятатимуть, шануватимуть, наслідуватимуть. 

Віктор Булига, Рівне, спеціально для "Музейного простору України"

Коментарі (0)

 

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Червень 2019

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
       
Травень | Липень