Автор: Олексій Копитько | 06 лютого 2013 23:23 |
6 лютого 2013 р. голова правління Українського центру розвитку музейної справи Владислав Піоро зустрівся з головою парламентського комітету з питань культури і духовності В’ячеславом Кириленком. Ну, і я там був, тому пару слів про зустріч.
Як ми і обіцяли у розпал епопеї зі срібниками Володимира, УЦРМС підготував пропозиції щодо впорядкування використання детекторів металу в Україні. Ми надіслали ці пропозиції до кількох державних органів та кількох депутатів.
Кириленко (треба віддати йому належне) зреагував першим і запросив на зустріч, щоб обговорити деталі.
Зустріч пройшла плідно, Кириленко був до неї готовий, розібрався у ситуації і задавав уточнюючі питання по справі. Домовилися про подальші кроки.
Тобто за підсумками першої зустрічі випромінюємо стриманий оптимізм.
На цьому можна було б і закінчити, але хочу зробити ще одну ремарку.
Загалом ситуація у профільному комітеті поки оптимізму не викликає.
На 6 лютого було заплановане засідання комітету. Депутати зібралися, але за наполяганням народного депутата Олександра Бригинця цей захід не набув офіційного статусу «засідання комітету», а залишився «нарадою». Тобто депутати знайомилися з питаннями порядку денного, але рішення не приймали.
Чесно кажучи, я не пам’ятаю іншого такого прикладу. Бригинець пояснив свою активність у блокуванні засідання комітету наявністю формальних підстав. Мовляв, комітет може засідати тільки у період сесії або за окремим рішенням Ради. А оскільки вчора сесія не розпочалася через те, що опозиція заблокувала трибуну, то і комітет засідати не повинен.
Я спитав у колег-юристів і мені намалювали іншу схему, сенс якої в тому, що якщо більшість депутатів комітету проголосує за проведення засідання, то воно може відбутися.
Уся ця казуїстика – то деталі. Але що мене найбільше вразило - Бригинець відзначив, буцімто і сенсу приймати рішення на комітеті немає, бо сесійні засідання не відбуваються, і не відомо коли взагалі відбудуться…
З цього приводу дві тези.
Перша. Навіть, якщо гіпотетично були найзалізобетонніші формальні підстави не вважати зібрання «засіданням», то мені здається абсолютно надмірним пафос, з яким Бригинець описує та інтенсивно поширює інформацію, як він врятував країну від нищівного збіговиська культурно-духовних нардепів. Тональність така, неначе Олександр Михайлович самотужки зупинив призначення голови Верховної Ради, чи голови Нацбанку, чи якогось іншого важливого рішення опонентів.
Мотиви його поведінки кришталево прозорі. Тому я особисто вважаю, що у цьому випадку Бригинець неправий.
Друга. Я неодноразово чув від опозиційних політиків фразу «спочатку ми отримаємо перемогу, здобудемо владу, а от потім будемо займатися якоюсь конкретикою». Я неодноразово пояснював тим з них, з ким спілкуюся, що вони ніколи владу так не отримають. А якщо і отримають випадково, то користі з цього не буде ніякої. Бо конкретику треба пропрацювати ще знаходячись в опозиції, написати її на бумажках і гарненько скласти у стосики. Щоб, отримавши владу, швиденько рухатись, втілюючи розробки у життя.
Бригинець, судячи з його неодноразових заяв, сповідує підхід «а потім». Як на мене – це непродуктивна втрата часу. Не можете втілювати рішення – хоча б готуйте їх. Бо який тоді сенс в наявності цієї опозиційної орави у півтори сотні багнетів?
Тому усі наші пропозиції ми будемо надсилати Бригинцю також. Коли з’явиться статистика реакції різних депутатів і органів влади – будемо її оприлюднювати.
вологість:
тиск:
вітер:
вологість:
тиск:
вітер:
вологість:
тиск:
вітер:
вологість:
тиск:
вітер:
Березень 2024
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | 2 | 3 | ||||
4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |
18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 |
25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |
Коментарі (0)