Відкрита нова унікальна здатність Вінсента ван Гога

Знаменитий голландський живописець Вінсент ван Гог на деяких своїх полотнах зобразив завихрення рідини з таким реалізмом, що ці картини можна назвати "відбитком пальця турбулентного потоку". А уявлення художника про турбулентний рух зіставно з науковим методом, яким математична модель характеризує це явище — теорією 1941 року видатного радянського математика Андрія Колмогорова.

Про дане відкриття доктор Хосе-Луіс Арагон з Національного автономного університету Мексики (Universidad Nacional Autónoma de México) і троє його колег повідомляють у своїй новій статті.

Статистичний відбиток турбулентності, за словами дослідників, явно присутній на полотнах "Зоряна ніч" (The Starry Night) 1889 року, "Дорога з кипарисами і зіркою" (Road with Cypress and Star ) і "Ворони над пшеничним полем" (Wheat Field with Crows) 1890 року. Ці роботи були створені незадовго до самогубства, коли ван Гог був психічно хворий і мав галюцинації.
Учені вважають, що саме в цей складний період з‘явилася унікальна здатність художника зображати завихрення рідини. Картини, написані живописцем в стані "абсолютного спокою", не мають ніяких ознак турбулентності.

Мексиканські дослідники узяли цифрові зображення картин і обчислили вірогідність того, що два пікселі, що знаходяться на певній відстані один від одного, мають однакову яскравість (або світимість). У декількох роботах ван Гога світимість саме так, по Колмогорову, і була розподілена — це можна помітити у водоверті різних розмірів.

Поки здається, що ван Гог — єдиний живописець, здатний показати турбулентність з такою математичною точністю.

За матеріалами Мембрана.ру.