У Мюнхені досліджують тонку грань між уявним і реальним

26 червня у Фонді Гетц (Мюнхен) відкрилася виставка "Уявне стає реальним, частина четверта: Запозичені образи". Фонд, відкритий колекціонером і галеристкою Інгрід Гетц у 1993 році, представляє черговий кураторський проект власниці, пов'язаний з дослідженням тонкої грані між уявним і реальним.

Цього разу уваги Гетц удостоїлися живописці і скульптори, причому молоді і мало відомі: Андре Бутцер, Олаф Бройнінг, Барнабі Фернес, дует Уейд Гайтон і Келлі Уокер, Томас Хельбіг, Марк Леккі, Айвен Морлі, Маркус Зельг і Тадеуш Штроде. Їх об'єднує не тільки сюрреалістичність творів, що часом сильно нагадують критико-параноїдальні полотна Сальвадора Далі, але і використання образів з масової культури – телебачення, реклами і таке інше.

Минулі виставки з серії були присвячені "розширенню арсеналу живописця" – тобто відеоарту і його датській представниці Матильді тер Хейне. Друга виставка серії називалася "Зображаючи поверхню простору" і зіштовхувала в рамках однієї експозиції різноманітні версії організації видимого світу. Нарешті, на виставці картини "Картини, що говорять”, куратор запропонувала розглядати фігуративний живопис як джерело суб‘єктивних переживань, історій, що розгортаються в просторі картини.

Фонд Гетц – організація зі світовою популярністю. Цікаво, що будівлю фонду побудував архітектурний дует Херцог і де Мерон. Це був один з перших дослідів всесвітньо відомих архітекторів в області музеєбудівництва. Нині їх реконструкції американських музеїв Де Янг і Уокер заслужили найвищі оцінки експертів.

За матеріалами GIF.ru.