Відкриття виставки "Метамодерн. Пошук досконалості" в Музеї історії Києва

«Художники можуть вирушити на пошуки істини так само, як наука може прагнути до поетичної елегантності», – йдеться у «Маніфесті Метамодернізму». Де ми знаходимося зараз? У якій мистецькій епосі живемо? Ці питання турбують як художників, так і теоретиків мистецтва. І якщо останні намагаються відповісти на них логічно, то митці обирають шлях творчих пошуків. Ця виставка і є результатом таких пошуків.

Наприкінці 1960-х років народився Постмодерн. Йому були характерні мікшування культурних надбань усіх епох в одному творі, сміливі експерименти з кольором, формою та лініями. Нонконформісти стали модними. Але рух розвитку не зупинити. І зараз філософи кажуть про народження нового явища – Метамодерну. Ніхто вже не підкаже правильний шлях до абсолютної істини. Кожен мислитель або митець має власним шляхом йти до розуміння завдань і цілей мистецтва.

«Метамодерн. Пошук досконалості» – це погляд 15 авторів з усієї України на мистецтво в епоху змін.

Ярослав Голубчик відновив цікавий спосіб ручного друку фотографій на крафтовому папері. Його незвична техніка на межі фотографії та живопису заворожує глядачів.

Творчість Володимира Бахтова насичена грецькою міфологією. Художник живе на краю античної Ольвії й кожен день надихається естетикою Давньої Греції.

Світлини Олексія Єфременка переповненні плавленим сонцем. Теплі кольори його знімків демонструють звичні пейзажі з несподіваних ракурсів.

Олександр Кемпа фотографує Київське море за будь якої погоди. Мінімалізм його світлин вражає: кілька кольорів та ліній створюють ідеальний пейзаж.

Денис Копилов разом зі своєю мамою Ольгою Копиловою створюють світлини у незвичній техніці: на великі фотографії, надруковані способом ціанотипії, вони наносять веселі барвисті малюнки.

Андрій Котлярчук досліджує справжні хащі Полісся. Знімає виключно на чорно-білу плівку з кадром 4х5 та 5х7 дюймів. Іноді складно повірити, що на фотографіях українські «джунглі», а не тропічні дощові ліси.

Сергій Лавренчук працює виключно з плівкою. Його захоплює оточуючий світ з усім його різноманіттям.

Вікторія Ломач вміє відтворити на папері казку з несподіваним кінцем. Її світлини переповненні кольором та магією відкриттів.

Костянтин Марахов і Наталія Борисенко вміють побачити у простих речах естетику імпресіонізму.

Сергій Познанський відродив старовинний спосіб зйомки на скляних пластинах великого розміру. Його світлини сповнені художніми образами минулих епох.

Денис Сухінін обожнює фотографувати людей. Саме цей жанр дозволяє йому поєднати в собі якості художника, режисера та психолога.

Юрій Санін любить мандрувати з камерою середнього та великого формату. Він – прихильник спокійної академічної класики, тому використовує в роботі виключно чорно-білу плівку.

Маруся Слобожан вишукано поєднує кольори та світло під час зйомки портретів. Екзотичні профілі тропічних жителів ніби зійшли з полотен Поля Гогена.

Пейзажі Аліси Черепащук підкорюють особливими станами природи, що тривають лише долі секунд. Проте, мисткиня встигає помітити і зафіксувати їх.

Куратор проекту – Андрій Котлярчук.

Квітень 2024