Скарби України
| показаны 1-19 из 19 |
Український вишитий рушник 1933 року з фондів Олександрівського районного краєзнавчого музею
Білошапка Василь (16.01.2009)
В Олександрівському районному краєзнавчому музеї зберігається унікальний український вишитий рушник, створений у 1933 році.
Дівчинка на тлі перського килима М.Врубеля - виставка в Дніпропетровську
(20.10.2008)
18 жовтня в Дніпропетровському історичному музеї пройшла виставка однієї картини - портрету "Дівчинки на тлі перського килима" відомого художника М.О. Врубеля. Також дніпропетровці мали нагоду побачити ювелірну роботу, виконану сучасними українськими ювелірами за ескізами майстра.
Богородиця Одигітрія ХІV ст., з с. Ісаїв Львівської області
(17.10.2008)
В Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького вже стало доброю традицією презентувати новоатрибутовані, досі невідомі раритетні твори давньоукраїнського іконопису. Сьогодні такою є „Богородиця Одигітрія” з с.Ісаї Турківського району Львівської області.
Мідні казани зі скарбу XVII ст. з Національного музею історії України
Попельницька Олена (30.09.2008)
У НМІУ зберігаються три великі казани (висота – 42 см, діаметр вінець 54–62 см) виготовлені з листової міді. Їх днища вирізані з суцільного металевого листа, вічні стінки виготовлені з мідних прямокутних листів. Усі три казани були знайдені приблизно у 1890-х рр. у селі Новоселиця Чигиринського району Черкаської області. Під час Визвольної війни середини XVII ст. землі Черкащини опинились у вирі війни, яка не вщухала кілька десятиліть. У ці буремні роки у цьому регіоні у землі були заховані чимало скарбів, власники яких сподівались вижити у цій „м’ясорубці” та повернутись за своїм майном.
Керамічні вироби дрібної пластики XIV–XVIIІ ст. з Національного музею історії України
Попельницька Олена (26.09.2008)
У складі археологічних колекцій НМІУ перебувають вироби дрібної антропоморфної та зооморфної пластики XIV–XVIII ст., що походять з Києва. Цікаво, що основні прийоми виготовлення антроморфних та зооморфних статуеток (ритуально-культового призначення та іграшок) у Середньому Подніпров’ї безперервно продовжувалась з сивої давнину до пізнього середньовіччя (XIV–XVIII ст.) та у дещо видозміненому вигляді „дожили” до ХХ ст.
Універсали гетьмана Івана Мазепи у зібранні Національного музею історії України
Попельницька Олена (18.09.2008)
У НМІУ зберігається вісім універсалів гетьмана Івана Мазепи, пов’язаних з вирішенням економічних та податкових питань: затвердженням прав козацької старшини і монастирів на володіння нерухомістю, збір мита з шинків тощо.
Ювелірні вироби другої половини XVII ст. з монетно-речового скарбу з с. Лелюхівка на Полтавщині з Національного музею історії України
(10.09.2008)
У липні 2000 р. до НМІУ надійшов монетно-речовий скарб, знайдений мешканцем с. Лелюхівка Ново-Санжарського р-ну Полтавської обл. В. Корсуном під час земляних робіт на березі р. Ворона. Хоча ювелірні вироби складають незначний відсоток від загальної кількості предметів скарбу (13 300 од), вони є цікавими зразками українського ужиткового мистецтва, датованими монетами XVI – початку XVIIІ ст.
Художні кахлі XVIII ст. з Національного музею історії України
Попельницька Олена (29.08.2008)
У Національному музеї історії України (НМІУ) зберігається досить цікава і представницька при дослідженні розвитку кахлярського мистецтва в Україні збірка пічних кахлів XIV–XIX cт. Значну її частину становлять кахлі XVIII ст. Серед цих кахлів є як оригінальні (т. зв. „голландські”, виготовлені західноєвропейськими і російськими майстрами), так і „народні” – їх наслідування роботи українських керамістів.
Реліквії Київського міського самоврядування, з колекції Національного музею історії України
Попельницька Олена (22.07.2008)
В Національному музеї історії України зберігаються три унікальні реліквії, пов’язані із діяльністю київського магістрату. Це два мідні барельєфи – із зображенням архістратига Михаїла та портретом Петра Першого та мідна статуя Феміди.
„Велике Патріарше Розп’яття”, із зібрання Національного музею історії України
Олена Попельницька (16.07.2008)
У НМІУ зберігається металева ікона, яка у фаховій літературі має назву „Велике Патріарше Розп’яття”. Такі розп"яття характерні для старообрядців, які у XVIII–ХІХ ст. мешкали на Чернігівщині, Півдні України та у західних регіонах.
Наперсний хрест-релікварій, із зібрання Національного музею історії України
В.Зоценко, О.Попельницька (09.07.2008)
У фондах Національного музею історії України зберігається металевий нагрудний хрест. В інвентарній книзі археологічного відділу музею (перші записи в якій робив ще хранитель В.Хвойка) за 1920 рік виявлено свідчення передачі цього хреста до музею „ключником Ханенком Григорієм”.
Хрест-мощівник ХІХ ст., із зібрання Національного музею історії України
Попельницька Олена (02.07.2008)
Національний музей історії України є власником великого та представницького зібрання металевих хрестів різних епох. Серед них є хрест - мощівник, який перебуває у футлярі підставці. Хрести подібного типу у фаховій літературі називаються „енколпіони” або „мощівники”.
Колекція західноєвропейських медальйонів паломників ХІХ ст. з зібрання Національного музею історії України
Попельницька Олена (25.06.2008)
У Національному музеї історії України зберігається цікава колекція двобічних металевих медальйонів (жетонів), які служили сувенірами для паломників до центрів вшановування тих чи інших священних реліквій та святих.
Таємниця «Майстра зимових пейзажів»
Живкова Олена (17.06.2008)
Засніжені краєвиди - інновація мистецтва 17 сторіччя, здобули серед публіки таку популярність, що багато живописців, намагаючись подолати жорстку конкуренцію художнього ринку, присвятили свою творчість виключно вузький спеціалізації - «зимовому пейзажу». Полотно «Зимовий пейзаж» - сьогодні один з найбільш знаних шедеврів київського Музею мистецтв Б. та В. Ханенків. За гострою виразністю індивідуальної манери його автор був хиба не найсамобутнішим з тогочасних «зимовиків». Попри те що його сповнені таємничої сили і краєвиди, ще з 17 сторіччя прикрашали славетні художні зібрання, до недавнього часу всі вони вважалися творами невідомого художника, якому надано було умовне ім’я - «Майстер зимових пейзажів».
Візантійські ікони в колекції музею Б.І та В.Н. Ханенків
Живкова Олена (04.06.2008)
У 2005 році в музеї Ханенків відкрився новий зал. Чотири візантійські ікони VI-VII ст., вперше представлені в цьому залі після довгої, майже десятирічної, перерви, є не тільки безцінними раритетами колекції Музею Ханенків, але й всесвітньо відомими пам’ятками культури - найдавнішими з християнських ікон, що збереглися до нашого часу.
Староселицький скарб у колекції Національного музею історії України
Попельницька Олена (28.05.2008)
Українська земля багата на скарби. Різними шляхами вони надходять до музеїв. До старих музейних зібрань скарби потрапляли як дарунки меценатів – шанувальників вітчизняної історії. Велика кількість скарбів різних епох зберігається у Національному музеї історії України. Серед них – і скарб XVI – XVII ст. з черкаського села Старосілля. У 1915 р. його подарував тодішньому Київському художньо-промисловому і науковому музею граф Олексій Бобринський, у Смілянському маєтку якого коштовності були випадково виявлені під час оранки.
"Лотос" видатного китайського живописця Сюй Вея (1521–1593)
Біленко Галина (07.05.2008)
Ім’я Сюй Вея (1521–1593) належить до плеяди видатних майстрів китайського класичного живопису. Його роботи зберігаються в багатьох провідних музеях світу. Роботи Сюй Вея вражають надзвичайно сміливою манерою письма. Сувій „Лотос” походить з відомої в Україні та за її межами колекції китайського класичного живопису, що належала французькому дипломату Андре Стефану Жаспару.
Ікона "Волинська Богоматір" (кінець ХІІІ — початок ХІV ст., Луцьк)
100 найвідоміших шедеврів (24.01.2008)
Волинська ікона з Луцька належить до типу зображень Богоматері, що мають назву “Одигітрія”. Велична, спокійна фігура Діви Марії з дитиною на руці втілює найвищу ступінь натхненності. Її молоде обличчя з великими, спокійними, мудрими очима надихає на впевненість. Незвичайно пластичні лінії малюнка окреслюють деталі цих двох персонажів. Але в усій схемі побудови образів, нахилі голови, руках, в одязі, навіть у складках, у застосуванні гами кольорів простежується певний зв’язок з іконописними творами Константинополя на останньому злеті візантійської культури.
Шедевр Дієго Веласкеса в колекції музею Богдана та Варвари Ханенків
Живкова Олена (18.01.2008)
Творчість Дієго Веласкеса, якого називають художником художників, є не тільки вінцем іспанського мистецтва XVII ст., але одним з найдосконаліших взірців європейського живопису. Художній геній майстра з особливою самобутністю розкрився в останні роки його життя. Саме в цей час було написано портрет іспанської принцеси – інфанти Маргарити, який є шедевром колекції музею Ханенків.
| показаны 1-19 из 19 |
