Постаті
| показанi 1-20 iз 53 |
наступнi 20 
|
остання сторiнка 
|
Поляк за народженням, українець «за вибором»
Дзеркало тижня (21.04.2009)
Серед українських інтелектуалів і політиків ніколи не бракувало українців «за вибором». Досить згадати австрійця Василя Вишиваного (Вільгельм Габсбурґ), грека Василя Капніста, німця Юрія Клена (Освальд Бургардт), кримського татарина Аґатангела Кримського, молдованина Петра Могилу, чеха Пилипа Орлика, росіянина Миколу Хвильового (Фітільов), грузина Миколу Цертелєва (Церетелі) або поляка Вацлава-В’ячеслава Липинського (1882—1931).
Ольга Павлівна Аболмасова (1959-2008)
Білошапка Василь (12.02.2009)
10 лютого 2009 року виповнилася сумна річниця. Рівно рік тому пішла з життя Ольга Павлівна Аболмасова, один із перших членів «Українського центру розвитку музейної справи». Сьогодні ми публікуємо коротку біографію цієї чудової жінки, патріота рідної Кіровоградщини, краєзнавця та історика. Ми дякуємо Василю Білошапці за підготований та наданий матеріал.
Іларіон Свєнціцький - творець Національного музею у Львові (1876 - 1956)
(02.02.2009)
Ця людина присвятила музею більшу частину свого життя. Саме завдяки йому - майже півстолітньому директору Національного музею у Львові Іларіону Свєнціцькому - музей володіє однією з найбагатших в Україні колекцій.
Микола Ге. Великий митець наодинці з вічністю (1831 - 1894)
Володимир Панченко (22.12.2008)
Професор Юрій Шевельов вважав, що ім’я М. Ге «безпідставно цілком приписане до мистецтва російського», адже він «був однією з центральних постатей українського мистецтва другої половини попереднього століття, якщо не просто центральною».
Кріпосний художник Василь Андрійович Тропінін (1776-1857)
(28.11.2008)
Життя талановитого художника Василя Андрійовича Тропініна (1776 – 1857 рр.) тісно пов"язане із українською землею, з Поділлям. Довгі роки кріпосним він прожив у маєтках свого пана - І.І.Мороква, і лише у свої 47 років отримав волю.
Бутович Микола Григорович (1895 – 1961)
Балда Тарас (17.10.2008)
Микола Григорович Бутович належить до кагорти великих українських митців ХХ століття. Окремі його твори зберігаються сьогодні в галереях Праги та Лейпцига, прикрашають помешкання приватних колекціонерів у країнах Західної Європи та в США. В Україні про нього знають незаслужено мало. Народившись на Полтавщині, він у період між двома війнами мешкав на Галичині, а мистецьку освіту здобув на Заході.
Лятуринська Оксана Михайлівна (1902-1970)
Балда Тарас (30.09.2008)
Вона одна із найвидатніших жіночих постатей в українській поезії. Вагомий творчий доробок, неординарна особистість ставлять її ім’я між іменами Лесі Українки та Ліни Костенко. Працюючи чи то над скульптурою, чи накладаючи фарби на полотно, чи орудуючи словом, авторка завжди вкладалася в ті форми, які диктував задум і мала свій власний стиль… Закинута на чужину, не змогла пристосуватися до англо-саксонського світу і все життя тужила за Україною й творила для неї, але щойно тепер її твори повертаються до життя; і разом із тим починається її життя в Україні.
Короленко Володимир Галактіонович (1853-1921)
Булига Олександр (18.09.2008)
Визначний письменник, публіцист, гуманіст. Його ім’я шанує як батьківська українська земля, так і російська, в літературі якої він став класиком.
Каразін Василь Назарович (1773-1842)
(15.09.2008)
Дослідник та громадський діяч. Ініціатор створення першого в Європі Міністерства народної освіти (1802 р.) та заснування Харківського університету (1804 р.).
Цимбал Віктор Іванович (1901-1968)
Балда Тарас (10.09.2008)
Відсутність упродовж кількох століть української держави призвела до того, що багато українців зі світовим ім’ям, які жили й живуть, творили і творять поза межами України і донині залишаються невідомими на батьківщині не лише для пересічного українця, але й для інтелектуалів. До знаних у світі і забутих удома належав і видатний митець, громадський і політичний діяч Віктор Цимбал.
Бродський Лазар Ізраїлевич (1848-1904)
Корогодський Юрій (05.09.2008)
Київський цукрозаводчик та благодійник. Походив з відомої єврейської династії Бродських. Один із засновників цукрового (1887) та рафінадного (1903) синдикатів, Всеросійського товариства цукрозаводчиків. Ініціатор багатьох благодійних акцій.
Левицька Софія Пилипівна (1874-1937)
Балда Тарас (27.08.2008)
Усе життя вона шукала нових засобів вираження у малярстві і, як стверджують французькі критики, знаходила оригінальний підхід до своїх тем і способу малювання. Як особистість, художниця має перед Україною незаперечну заслугу – вона зуміла зацікавити українством багатьох французьких митців, вона була немов культурним аташе України у столиці Франції впродовж 30 років початку ХХ століття. На початку ХХІ про неї в Україні знають так само мало, як знала Франція про Україну в роки життя художниці.
Висоцький Сергій Олександрович (1923-1998)
Павлова Віра (01.08.2008)
Визначний український вчений, історик, археолог, мистецтвознавець, мовознавець, фахівець у дослідженні пам’яток Київської Русі.
Грищенко Олекса (1883-1977)
Балда Тарас (22.07.2008)
Олекса Грищенко належить до числа визначних митців-українців. Своїми творами він здобув визнання в мистецьких колах Європи та Америки. Проте, у деяких західних довідниках він й донині значиться росіянином, - попри те, що у 1958 році, в опублікованій в Мюнхені книзі спогадів «Україна моїх блакитних снів», Гришенко чітко окреслив свою приналежність до українства.
Мовчанівський Теодосій Миколайович (1899-1938)
Павлова Віра (16.07.2008)
Ім’я Теодосія Миколайовича Мовчанівського - представника української культури та науки 20-30 років ХХ століття добре відоме вітчизняним архівістам, археологам та музейним працівникам. Життя науковця трагічно обірвалося у 1938 році, його розстріляли у Лук"янівській в"язниці за звинуваченням у контрреволюційній діяльності.
Брайчевський Михайло Юліанович (1924 - 2001)
Павлова Віра (08.07.2008)
Визначний український історик, археолог, фахівець у галузі слов’яно-руської та середньовічної археології. Яскравий представник опозиційного руху з середовища української наукової інтелігенції.
Козловська Валерія Євгеніївна (1889-1956)
Павлова Віра (01.07.2008)
Сторінки життя та наукова діяльність однієї з перших жінок-археологів України Валерії Євгенівни Козловської відомі лише вузькому колу фахівців. Вона є автором понад 50 наукових статей та повідомлень з археології України. Але в радянські часи багатьох вчених було оголошено ''ворогами народу", їх наукові праці забороняли, імена викреслювали.
Андрусів Петро (1906-1981)
Балда Тарас (24.06.2008)
Український художник, живописець, графік, ілюстратор, іконописець, автор історичних полотен, громадський діяч, письменник, педагог. Широко знаний у Західній діаспорі та в світі, маловідомий на батьківщині. Доля закидала його в далекі світи, випробовувала на міцність, але думками, творчістю і громадською працею він завжди був з Україною.
Мороз Михайло Ількович (1904-1992)
Балда Тарас (17.06.2008)
Українські за характером твори цього художника прикрашають резиденції президента США, канцлера Баварії, прем’єр-міністра Канади, Кардинальську Палату в Ватикані. Це митець шляхетної і героїчної постави, який, де б тільки не був, вболівав за долю своєї землі і свого народу. У всіх періодах своєї творчості митець не імітував зображеного довкілля, а передавав красу і стихійність природи крізь призму душевних переживань та імпульсів… В Україні його творча спадщина маловідома й нині…
Данилевич Василь Юхимович (1872 – 1936)
Дворкін Ігор (03.06.2008)
Василь Данилевич був одним з небагатьох культурно-громадських діячів та науковців, поряд з Миколою Біляшівським та Дмитром Яворницьким, що брали безпосередню участь у створенні та діяльності одразу кількох українських музеїв. Він певний час працював хоронителем Етнографічного музею Харківського історико-філологічного товариства (ХІФТ), а згодом, після переїзду до Києва, брав участь у роботі Київського художньо-промислового та наукового музею, Музею старожитностей Київського університету, а також був засновником Археологічного музею Вищих жіночих курсів у Києві .
| показанi 1-20 iз 53 |
наступнi 20
|
остання сторiнка
|
