<?xml version="1.0" encoding="utf-8"?><rss version="2.0"
	 xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	 xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/">
	<channel>
		<title>Музейний простір України</title>
		<link>http://prostir.museum/</link>
		<description>Музейний простір України - Новини</description>
		<language>uk</language>
						<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9471</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9471</link>
			<title>У Львові виділили землю для музейного комплексу "Територія терору"</title>
			<pubDate>Thu, 29 Jul 2010 16:13:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Депутати Львівської міської ради 53-ма голосами підтримали питання &laquo;Про погодження Меморіальному музею жертв окупаційних режимів &laquo;Тюрма на Лонцького&raquo; місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на просп. В.Чорновола, 45 для будівництва Меморіального музейного комплексу тоталітарних режимів &laquo;Територія Терору&raquo;&laquo;.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Львівська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Депутати Львівської міської ради 53-ма голосами підтримали питання &laquo;Про погодження Меморіальному музею жертв окупаційних режимів &laquo;Тюрма на Лонцького&raquo; місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на просп. В.Чорновола, 45 для будівництва Меморіального музейного комплексу тоталітарних режимів &laquo;Територія Терору&raquo;&laquo;. 

Йдеться про надання земельної ділянки, площею 0,0842 га на проспекті В.Чорновола, 45, у постійне користування для будівництва Меморіального музейного комплексу тоталітарних режимів &laquo;Територія Терору&raquo;. У тому числі: площею 0,3710 га &ndash; за рахунок земель промисловості, транспорту, зв&rsquo;язку, енергетики, оборони та іншого призначення та площею 0,1198 га &ndash; за рахунок земель житлової та громадської забудови.

Однак, ще перед голосуванням слово взяла депутат Роксолана Лемик, яка заявила, що проект цієї ухвали не завізований комісією культури. І взагалі, до сьогодні комісія не знає, що планують будувати на цьому місці, коли, для чого, окрім того не представлено концепції музею. Не було й громадських слухань.

Її колега Андрій Чіпко зауважив, що й мешканцям довколишніх будинків цей проект вже завдає багато клопотів. Адже там має бути постійна озвучка, освітлення, що перешкоджатиме їм. Він запропонував вибрати інше місце, яке б не знаходилося поруч з житловими будинками, адже таких історичних місць у Львові багато. Інші депутати також виступали за те, що вони не проти самого музейного комплексу, однак це питання потребує більшого обговорення та вивчення.

Однак міський голова А. Садовий гучно заявив, що це політичне рішення і він буде ставити його на голосування. Він не зміг розповісти про концепцію музею, але як треба, то сказав, що продемонструють усім депутатам відповідний фільм. Після чого обранці взяли перерву, а потім таки підтримали це рішення.

Окрім того, на сьогоднішнє засідання сесії також виносилося питання про надання в оренду Меморіальному музею жертв окупаційних режимів &laquo;Тюрма на Лонцького&raquo; нежитлові приміщення загальною площею 420,9 кв.м на вул.Підзамче, 10 на 25 років для статутної діяльності. Однак депутати вилучили це питання під час розгляду порядку денного.

Довідка ЗІКу.
30 квітня виконавчий комітет Львівської міської ради погодив концепцію створення Меморіального музейного комплексу тоталітарних режимів &laquo;Територія терору&raquo; у Львові. Рішення підтримали одностайно. 

Також в рішенні йдеться про те, що установа культури Меморіальний музей жертв окупаційних режимів &laquo;Тюрма на Лонцького&raquo; відповідальна за реалізацію концепції створення комплексу &laquo;Територія терору&raquo; та розробку проектної документації до 1 серпня 2010 року. Територія на пр. Чорновола, на якій з&rsquo;явиться музей тоталітарних режимів &laquo;Територія терору&raquo;, за словами Т. Чолія вільна і займає площу близько 0,5 га.]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9470</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9470</link>
			<title>Сьогодні на Львівщині вшановують 145-річчя від дня народження митрополита Андрея Шептицького</title>
			<pubDate>Thu, 29 Jul 2010 11:20:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Сьогодні, 29 липня, в селі Прилбичах Яворівського району Львівської області вшановують 145-річчя від дня народження митрополита Андрея Шептицького.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Львівська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Сьогодні, 29 липня, в селі Прилбичах Яворівського району Львівської області вшановують 145-річчя від дня народження митрополита Андрея Шептицького. 

Зараз у Соборі Пресвятої Богородиці з благословення Архиєпископа Львівського УГКЦ, владики Ігоря Возьняка відбувається архієрейська Служба Божа за участі преосвященного владики, єпископа-помічника Київського єпархії, секретаря Синоду Єпископів УГКЦ Богдана Дзюраха, на якому присутні близько тисячі людей.

Нагадаємо, що з 28 до 29 липня в селі Прилбичах Яворівського району Львівської області проходить вшанування 145-ої річниці від дня народження Митрополита Андрея Шептицького.

28 липня, о 23.30  у селі Прилбичах біля усипальниці родини Шептицьких в рамках відзначення 145-річчя від дня народження митрополита Андрея архиєпархіяльною прощею монашества розпочалася Молитва.

Потім відбулася піша хода зі свічками монашества до парохіяльного храму Собору Пресвятої Богородиці, де священики відслужили вечірню, утреню, акафіст та молебень до Богородиці.

А сьогодні. 29 липня, о шостій годині ранку відбулися освячення води з читанням молитов за оздоровлення.

Довідка ЗІКу.
Прилбичі розташовані за 4 км  на південь від міжнародної автотраси траси Львів-Краковець.
У Прилбичах народився видатний церковний і громадський діяч, великий меценат української культури &ndash; засновник Національного музею у Львові митрополит Андрей Шептицький.
За словами краєзнавців та істориків, відомо, що у другій половині ХVІІІ ст. Прилбичі придбав перемишльський єпископ Атаназій Шептицький, з того часу Прилбичі стають родинним гніздом Шептицьких.
Нині з великого комплексу графських будівель збереглася лише каплиця-усипальниця родини Шептицьких (1937 р.).  Прилбичани у пам&rsquo;ять про видатного земляка звели церкву-музей митрополита Андрея.
Рід Шептицьких надзвичайно пов&rsquo;язаний з духовенством. Він подарував церкві своїх синів &ndash; ігуменів, єпископів, трьох митрополитів. Це старовинний боярський рід, який відіграв велику роль в нашому церковному та національному житті.
Митрополит Андрей Шептицький народився 29 липня 1865 року в мальовничому селі Прилбичі у  сім&rsquo;ї графів Івана Шептицького та Софії з Фредрів. При хрещенні його назвали Романом Марією Александром. Батько його, Іван Шептицький, походив із древнього лицарського роду Сасів, що отримав своє шляхетство від самого Данила Галицького за особливі заслуги перед князівством.]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9469</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9469</link>
			<title>У Феодосії в День міста відкриють виставку одного експонату</title>
			<pubDate>Wed, 28 Jul 2010 10:59:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[В день міста, 31.07.2010, в залі античної і середньовічної археології Феодосійського музею старовини (Феодосійського краєзнавчого музею), заснованого в 1811 р. за ініціативою градоначальника Феодосії С.М.Броневського, о 13.00 відбудеться відкриття виставки одного експоната &ndash; &laquo;Старовина Босфора Кіммерійського&raquo; &ndash; унікального видання ХIX століття з фондів Феодосійського музею старовини.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/news/9469/Древности босфора Киммерийского.JPG" type="image/jpeg" />
						<category>АР Крим</category>
				
			<fulltext><![CDATA[В день міста, 31.07.2010, в залі античної і середньовічної археології Феодосійського музею старовини (Феодосійського краєзнавчого музею), заснованого в 1811 р. за ініціативою градоначальника Феодосії С.М.Броневського, о 13.00 відбудеться відкриття виставки одного експоната &ndash; &laquo;Старовина Босфора Кіммерійського&raquo; &ndash; унікального видання ХIX століття з фондів Феодосійського музею старовини.

Фондова бібліотека Феодосійського музею старовини &ndash; це особливе книжкове зібрання. Тут немає звичайних книг. Всі її екземпляри &ndash; рідкісні видання. 
Одне з кращих видань російської поліграфії &ndash; монументальне тритомне зведення &laquo;Старовина Босфору Кіммерійського, що зберігається в Імператорському музеї Ермітаж&raquo;, що вийшло в Петербурзі в 1854 році накладом 200 екземплярів і відразу стало бібліографічною рідкістю. Багаточисельні кольорові ілюстрації, а також схеми і креслення роблять це видання гідним музейної колекції.

Це видання вийшло за наказом Миколи I і видруковано в друкарні Імператорської Академії Наук російською і французькою мовами. Метою видання було познайомити всіх зацікавлених з пам'ятниками давнього мистецтва. 

Ілюстрації до видання виконані художником Рудольфом Пікаром &ndash; малюнки зроблені контуром з металевих речей способом гравіювання на міді. Академік Солнцев виконав акварельні малюнки з розфарбованих ваз, речі з глини і скла і великі частини дерев'яних і бронзових предметів. Їм допомагали вихованці Академії: Афанасьев, Чесський, Андрузський і Семечкин.



Виставка працюватиме щодня без вихідних в години роботи музею до кінця серпня за адресою: пр.Айвазовского, 11, м. Феодосія, АР Крим. Контактні телефони: 3-43-55; 3-25-98, 3-02-77; 3-09-06.  

Укладач, Татарінцева Т.М., головний зберігач фондів музею]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9468</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9468</link>
			<title>У Черкасах відкрилася ювілейна виставка Івана Лавріненка</title>
			<pubDate>Wed, 28 Jul 2010 10:25:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[23 липня 2010 року о 16:00 годині у виставковій залі Черкаського художнього музею відкрилася ювілейна персональна виставка творів члена Національної спілки художників України Івана Лавріненка &laquo;Вирази&hellip;&raquo;, (до 65-річчя з дня народження).]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/news/9468/lavrinenko_1.jpg" type="image/jpeg" />
						<category>Черкаська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[23 липня 2010 року о 16:00 годині у виставковій залі Черкаського художнього музею відкрилася ювілейна персональна виставка творів члена Національної спілки художників України Івана Лавріненка &laquo;Вирази&hellip;&raquo;, (до 65-річчя з дня народження). 

На виставці були представлені графічні твори та скульптура малих форм. Всього близько 25 робіт. 

Лавріненко Іван Йосипович &ndash; народився в 1945 року в с. Пастирське Смілянського району Черкаської області. Закінчив Львівське училище декоративно-прикладного мистецтва ім. І. Труша. 

За фахом &ndash; спеціаліст із декоративно-прикладного мистецтва, працює у галузі графіки,  декоративного та монументального мистецтва. 
Мета його творчості: через пластику до образу. Основні матеріали, якими користується в роботі майстер, це &ndash; метал, дерево, камінь. Він є автором пам'ятників  воїнам-афганцям та жертвам Чорнобиля в Черкасах, різноманітних панно в багатьох населених пунктах Черкащини. 



Виставка надасть можливість глядачам поринути у світ багатогранної  творчості майстра.

Виставка діє до кінця серпня 2010 року.]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9467</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9467</link>
			<title>Виставка Тетяни Думан відкрилася у Миколаєві-Дністровському</title>
			<pubDate>Wed, 28 Jul 2010 10:22:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[В рамках святкування 440 річниці міста Миколаєва Дністровського, що у Львівській області,  відбулося відкриття персональної виставки сакрального живопису Тетяни Думан.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Львівська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[В рамках святкування 440 річниці міста Миколаєва Дністровського, що у Львівській області,  відбулося відкриття персональної виставки сакрального живопису Тетяни Думан.

Виставка у першу чергу задумувалася як подарунок для найрідніших Тетяни, адже малярка народилася у Миколаєві. Бабуся з дідусем, родичі не завжди мали змогу потрапити на експозиції Тетяниних робіт у Львові,Києві чи Польщі, тож ідея проведення мистецького дійства вдома була як ніколи доречною. 

Тетяна на своїй персоналці представила 38 робіт. Були запрезентовані роботи, що експонувалися на виставках &quot;Кактус - Кристопчуку&quot; (козацька тематика), &quot;Кактус - Стефанику&quot; (живописна інтерпретація новел), &quot;Кактус - Бойчуку&quot;, цикл &quot;Містичні видіння шанованих на Галичині святих&quot;, цілий ряд ікон. 

Несподіванкою стала присутність на відкритті мера Миколаєва, адже ані у Львові, ані в Дрогобичі, відвідини немасових заходів не входять у перелік обовя'зків очільника міської спільноти. А для Миколаєва присутність не тільки мера, а й представників муніципалітету, виявилося нормою. На відкритті окрім привітань міських райців, запрезентував Тетяну не тільки як художницю, але і як науковця, Лев Скоп, наставник малярки у мистецьких пошуках, викладач ЛНАМ. Отець Роман, священник церкви Успіння Богородиці у Миколаєві, благословив Тетяну та зазначив, що до її робіт хочеться молитись, оскільки вони переповнені добром і любов'ю.

На відкритті були присутні не тільки миколаївчани, але і мешканці окружних сіл, адже українські родини дуже великі і Тетянина не є винятком. На запрошення відгукнулися усі, хто міг завітати. 

Виставка триватиме до 8 серпня, тож бажаючі ще матимуть змогу оглянути експозицію, а також відвідати Миколаїв, що може зацікавити туристів двоповерховими печерами, дзотами періоду світових воєн, гористим краєвидом, міським цвинтарем із пам'ятками XIX століття та іншими цікавими до ознайомлення місцями.

Для ознайомлення із Тетяниною творчістю можна оглянути світлини з відкриття та коментарі до них за посиланням.

Місце проведення: м. Миколаїв, Львівська обл., Будинок культури, 2 поверх
Виставка діятиме до 8 серпня.
Контактна особа: Тетяна Думан 097 97 32 140]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9466</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9466</link>
			<title>У вихідні під Києвом відбудеться Свято коваля</title>
			<pubDate>Wed, 28 Jul 2010 10:13:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[У &laquo;Парку Київська Русь&raquo; (с. Копачів, Обухівський район Київської області) 31 липня &ndash; 1 серпня відбудеться &laquo;Свято коваля&raquo;.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Київ</category>
				
			<fulltext><![CDATA[У &laquo;Парку Київська Русь&raquo; (с. Копачів, Обухівський район Київської області) 31 липня &ndash; 1 серпня відбудеться &laquo;Свято коваля&raquo;.

Як повідомили УНІАН організатори, на свято зберуться тридцять ковалів із семи ковальських майстерень з різних міст України: &laquo;Кузня Петра&raquo;, &laquo;Майстерня Росланда&raquo;, Школа традиційного ковальського мистецтва, кузня &laquo;Свадар&raquo; та інші.

&laquo;Протягом двох днів ковалі будуть демонструвати своє мистецтво. Гості фестивалю побачать складний та захоплюючий процес ковальської праці. Ковалі представлять різноманітні вироби: від прикрас - до зброї. Вогонь, залізо, молот &ndash; все, що потрібно талановитим майстрам для народження шедеврів ковальського мистецтва&raquo;, - розповідають організатори свята.

За їхніми словами, працюватимуть ковалі як на автентичному обладнанні, так і на сучасному.

&laquo;Для того, щоб побачити весь робочий процес, починаючи від установки устаткування, варто приїхати на 10.00, коли відкривається територія Парку&raquo;, - пропонує адміністрація.

Відвідати &laquo;Свято коваля&raquo; у &laquo;Парку Київська Русь&raquo; можна буде за 30 грн. Вартість квитка для школярів, студентів та пенсіонерів &ndash; 15 грн. Для дітей до 7 років &ndash; вхід безкоштовний.

Дістатися парку можна маршруткою від ст. метро &laquo;Видубичі&raquo; (зупинка біля магазину &laquo;Фуршет&raquo;). Вартість проїзду 20 грн.

Джерело: УНІАН]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9465</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9465</link>
			<title> Національний музей у Львові демонструє виставку  Мирона Кипріяна </title>
			<pubDate>Wed, 28 Jul 2010 10:05:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Малярські краєвиди, квіткові натюрморти, портрети, сценографічні планшети та фотографії, що розповідають про творчий шлях відомого українського сценографа, живописця і графіка Мирона Кипріяна склали виставку у Національному музеї у Львові ім. А.Шептицького, відкриту нині до 80-річчя від дня народження автора.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Львівська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Малярські краєвиди, квіткові натюрморти, портрети, сценографічні планшети та фотографії, що розповідають про творчий шлях відомого українського сценографа, живописця і графіка Мирона Кипріяна склали виставку у Національному музеї у Львові ім. А.Шептицького, відкриту нині до 80-річчя від дня народження автора. 

Творчість народного художника України, лауреата Національної премії України ім. Т.Шевченка, головного художника Національного академічного українського драматичного театру ім. Марії Заньковецької Мирона Кипріяна критики завжди відзначали за оригінальність композиційного рішення, психологічне відчуття драматургії, майстерність та високий професіоналізм виконання. Загалом Мирон Кипрян оформив понад триста вистав для театрів Львова, Києва, Чехії, трактуючи сценографію як режисуру в пластиці, найскладнішим, синтетичним жанром в образотворчому мистецтві, через те що він вимагає поєднання режисури та музики із архітектурою та живописом.

Народився Мирон Киприян 27 липня 1930 року у Винниках під Львовом, там же він із родиною (його предки походять із італійського князівського роду) перебув Другу світову війну. У1948 році Мирон Кипріян вступає в Академію мистецтв у Львові. Серед його викладачів був і Вітольд Манастирський. Згодом влаштувався на роботу у Львівську оперу, де оформляв декорації під керівництвом відомих сценографів Федора Нірода та Олександра Сальмана. Від 1954 року Мирон Купріян стає головним художником Львівського обласного театру та керує студією образотворчого мистецтва у Будинку вчителя. Молодий режисер Анатолій Ротенштейн запропонував Миронові Кипріяну оформити виставу &laquo;Кадри&raquo; І.Микитенка в театрі ім. Марії Заньковецької. Після великого успіху цієї вистави Володимир Данченко 1957 року запросив Мирона Кипріяна у театр на посаду художника-постановника. Відтоді все його життя було присвячене служінню Театру цій високій сцені.

За словами редактора НАУДТ ім. М.Заньковецької Лесі Кічури, початок творчої діяльності Мирона Кипріяна припав на 50-60-ті рр. Уже перші його самостійні роботи в оформленні вистав (&laquo;Кадри&raquo; І. Микитенка, &laquo;В пошуках радості&raquo; В. Розова, &laquo;Остання зупинка&raquo; Е-М. Ремарка) засвідчили принципово новий, індивідуальний підхід художника до природи сценографії. Просторове вирішення звільнилося від ілюстративного натуралізму, натомість пропонувались конструктивність, функціональна дійовість театрального простору. Творча співпраця впродовж 60-70-х рр. з режисерами Борисом Тягном, Олексієм Ріпком, Сергієм Данченком, Анатолієм Ротенштейном дала вагомі мистецькі результати. Виокремилася помітна тенденція художника до поглиблення філософської думки в роботах над світовою класикою. Візуальний ряд очищався від побутової захаращеності, кожна деталь максимально працювала на розкриття сценічного задуму. Природа драматургічного матеріалу наштовхувала художника на реальний предметний ряд; узагальнений, він ставав образним символом, своєрідним ключем у розкритті глибин літературного твору.

Нагадаємо, що саме Мирон Кипріян сприяв заснуванню та відкриттю музею театру ім. М. Заньковецької (1970), адже розумів, що матеріали з історії театру слід зберігати, вивчати та систематизувати.

&laquo;У 2007 році М. Кипріян видав книгу-спогади &laquo;Все в минулому&raquo;, яка привідкриває завісу таємничості не лише над секретами його творчості, а й розповідає усім читачам про безліч неординарних подій Львова минулого сторіччя, про чимало цікавих постатей, з яким доля зводила М. Кипріяна та характеризує мистецьке життя старого міста з погляду митця-очевидця&raquo;, &ndash; розповіла Леся Кічура.

Довідка ЗІКу
Мирон Кипріян &ndash; головний художник театру
Народний художник України
Лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка
Лауреат Премії ім. В. Клеха (США)
Освіта &ndash; Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва.
Від 1957 р. він &ndash; художник-постаановник Театру ім. М. Заньковецької, а з 1963 і до сьогодні обіймає посаду головного художника театру.
Медалі: &laquo;За трудову доблесть&raquo;, &laquo;Ветеран праці&raquo;, &laquo;За трудову відзнаку&raquo;.]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9464</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9464</link>
			<title>У Володимирі-Волинському відбувся круглий стіл</title>
			<pubDate>Tue, 27 Jul 2010 10:03:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[У рамках XVII міжнародного молодіжного фестивалю &laquo;Володимир-2010&raquo; відбулося засідання круглого столу. Зорганізували його Володимир-Волинська міська рада, ДП &laquo;Волинські старожитності&raquo;, Володимир-Волинський державний історико-культурний заповідник та Володимир-Волинський історичний музей.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/news/9464/Виступ_С-Панишка.jpg" type="image/jpeg" />
						<category>Волинська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[У рамках XVII міжнародного молодіжного фестивалю &laquo;Володимир-2010&raquo; відбулося засідання круглого столу. Зорганізували його Володимир-Волинська міська рада, ДП &laquo;Волинські старожитності&raquo;, Володимир-Волинський державний історико-культурний заповідник та Володимир-Волинський історичний музей.

&ndash; Історія не стоїть на місці, - сказав у вітальному слові учасникам засідання Андрій Шоцький, заступник володимир-волинського міського голови. &ndash; Звичайно, Володимир повинен розвиватися. Він повинен шукати сучасні технології, розвивати інфраструктуру, але разом з тим ми повинні звертатися до історії. Тому наша зустріч глибоко символічна.

Круглий стіл зібрав істориків, археологів та краєзнавців, які цікавляться історією Володимира-Волинського. Розмова почалася з розповіді кандидата історичних наук Сергія Панишка про археологічні дослідження в древньому княжому місті. Вже завершено розкопки по вулиці Драгоманова, 19, де минулого року виявлено невідому монументальну споруду. Вчені досі остаточно не ідентифікували її. Тож поки що мають право на життя дві версії: і про сакральну споруду (синагогу), і про виробничий характер споруди. Нині продовжуються розкопки на володимирському городищі. Там знайдено залишки стін замку Казимира ІІІ. 

У рамках круглого столу було презентовано книжку відомого львівського дослідника Святослава Терського &laquo;Княже місто Володимир&raquo;. Це підсумок його досліджень Володимира та Володимирщини. Науковець зазначив, що дослідження міста проходило певними хвилями, причому знахідки розкопок ХІХ століття вже втрачені. Разом з тим, дослідження Володимир мають велику перспективу. Обговорення книжки непомітно перейшло у невеличку наукову дискусію щодо термінів. На завершення директор Володимир-Волинського історичного музею Володимир Стемковський окреслив перспективу археологічних досліджень у місті. За його словами, роботи вченим ще дуже багато, бо попри дослідження Володимир має ще чимало недосліджених сторінок.

Прес-центр ДП &laquo;Волинські старожитності&raquo;]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9463</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9463</link>
			<title>В Музеї Шевченка покажуть турецьке мистецтво</title>
			<pubDate>Tue, 27 Jul 2010 09:29:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Національний музей Тараса Шевченка (бульвар Шевченка, 12)  запрошує 27 липня 2010 року о 10:00 на 2-ий Міжнародний симпозіум україно- турецьких відносин та турецького ужиткового мистецтва. Об 11:00 відбудеться відкриття виставки народного прикладного мистецтва Туреччини.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Київ</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Національний музей Тараса Шевченка (бульвар Шевченка, 12)  запрошує 27 липня 2010 року о 10:00 на 2-ий Міжнародний симпозіум україно- турецьких відносин та турецького ужиткового мистецтва. Об 11:00 відбудеться відкриття виставки народного прикладного мистецтва Туреччини.

Програма симпозіуму розрахована на два дні (27-28 липня) з 10:00 до 18:00 години. В ньому візьмуть участь близька 30 турецьких та українських діячів культури. 

З 27 &ndash; 30 липня відвідувачі Національного музею Шевченка зможуть познайомитися з турецькими художніми творами, орнаментом, графікою та каліграфією представленими на виставці. Українська сторона в свою чергу продемонструє вишивані рушники та гончарство. Перлиною виставки стануть твори Тараса Шевченка, пов&rsquo;язані з Туреччиною. Це акварель &laquo;В гаремі&raquo;, офорт &laquo;Дари в Чигирині&raquo;, олівцеві начерки &laquo;В гаремі&raquo;, олійна картина &laquo;Гамалія&raquo;, а також прижиттєве видання поеми &laquo;Гамалія&raquo;.

Нагадаємо, що минулого року 40 творів Тараса Шевченка вперше були опубліковані турецькою мовою одним виданням кандидатом філологічних наук, доцентом кафедри тюркології Київського Національного Університету ім. Т.Шевченка Дорою Арнаут. 

Симпозіум проводиться за сприяння Інституту фольклорних досліджень Туреччини, Національного університету ім. Тараса Шевченка, Інституту філології (кафедра тюркології та кафедра фольклористики), Всеукраїнської громадської організації &laquo;Союз Гагаузів України&raquo; та Національного музею Тараса Шевченка в Києві.
Олександра Жестова
Прес-служба
Національний музей Тараса Шевченка 

01004. Київ, бульвар Шевченка, 12
моб: +380 67 1473139
e-mail: zhestova@yahoo.com  
http://www.shevchenkomuseum.com.ua/  ]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9462</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9462</link>
			<title>З фондів Національного музею у Львові зникли 40 раритетів </title>
			<pubDate>Mon, 26 Jul 2010 15:56:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[З фондів Національного музею у Львові зникли 40 раритетів: серед них рукописи та стародруки, датовані ще XV століттям.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/news/9462/ArticleImages_35021_nac_muzej.jpg" type="image/jpeg" />
						<category>Львівська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[З фондів Національного музею у Львові зникли 40 раритетів: серед них рукописи та стародруки, датовані ще XV століттям.

Як пише &laquo;Львівська пошта&raquo;, після детальної цьогорічної звірки у відділі стародруків та рукописів працівники Національного музею у Львові недорахувалися кількох десятків предметів! Музейники називають украдені речі безцінними. Експерти точно оцінити втрату не беруться, лише припускають, що йдеться про сотні тисяч, якщо не мільйони доларів. За словами музейників, це перший випадок такої масштабної крадіжки за всі роки існування Національного музею.

&laquo;Першу нестачу помітили ще у 2004 році, &ndash; Ігор Кожан, директор Національного музею імені Андрея Шептицького у Львові. &ndash; Тоді бракувало п&rsquo;ять стародруків XVI &ndash; XVII ст, але ми не мали певності, що то нестача. Оскільки фонди відділу стародруків та рукописів доволі великі, а в корпусі на Драгоманова триває ремонт, ми думали і сподівалися, що їх просто кудись переклали і згодом знайдуть. Але вже тоді повідомили про це правоохоронні органи&raquo;.

У 2005 році за фактом пропажі стародруків порушили кримінальну справу. Слідство вели працівники Галицького районного відділу міліції, однак справу заморозили до проведення повної звірки. За словами пана Кожана, через різні причини повну звірку провели лише цього року. Тепер слідчі мають взятися за справу наново. Однак, якщо п&rsquo;ять років тому йшлося про п&rsquo;ять зниклих книг, то сьогодні вже про 40.

Переліку, що саме пропало, музейники називати не хочуть, оскільки йде слідство. Кажуть, що мова лише про кириличні стародруки і рукописи. Серед них чимало таких, які датуються XVI &ndash; XVII ст., але є й унікальні, які побачили світ ще наприкінці 1400-х років. Викрадені речі числяться у поважних українських та навіть європейських каталогах цінних книг. Тож деякі із викрадених стародруків, припускають фахівці, цілком можуть зацікавити і європейських поціновувачів.

&laquo;Вибір того, що вкрали, доволі дивний, &ndash; розповіла Данута Посацька, головний хранитель фондів Національного музею. &ndash; Важко визначити систему, за якою вибирали. Брали те, що виглядає гарно і товарно ззовні. Хоча стан вкрадених предметів дуже різний. Деякі предмети не в найкращому стані, оскільки деякі стародруки і рукописи потрапляли до нас із церковних книгозбірень частково пошкодженими. Частина вкраденого числиться у фондах музею від дня його заснування, тобто з 1905 року. Цікаво, що серед викрадених речей, крім цінних стародруків та рукописів, є і речі, що мають суто музейну вартість, наприклад, конспект лекцій, брошура чи поштова листівка&raquo;.

За словами Дениса Харчука, керівника прес-центру ГУ МВСУ у Львівській області, кримінальну справу порушили за ст. 185 Кримінального кодексу України (&laquo;крадіжка&raquo;). Попри те, що справу порушили ще п&rsquo;ять років тому, жодними напрацюваннями правоохоронці похвалитися досі не можуть. За їхніми словами, справу важко розслідувати через недбальство працівників музею.

&laquo;Це не є класична крадіжка, коли сторонні залізли в приміщення музею. Маємо справу з недостачею, &ndash; розповів Іван Іваночко, начальник Галицького райвідділу міліції міста Львова. &ndash; На жаль, доводиться говорити про недбальство працівників музею. Адже довгий час вони не могли провести повної ревізії фондів. Провівши, таки виявили недостачу. Це при тому, що в музеї є охорона, керівництво і матеріально відповідальні особи. З 2005 року ми намагалися встановити, хто причетний до зникнення стародруків, однак поки що це не дало результату. Зараз слідство передусім має з&rsquo;ясувати, чи всі стародруки пропали до 2004 року, чи частина за період з 2004-го до 2010 року&raquo;.

Щоправда, нарікаючи на працівників музею, правоохоронці не надто поспішають оцінити свою роботу. Адже за п&rsquo;ять років вони так нічого і не зробили, аби з&rsquo;ясувати, чи злочин справді був і хто його міг вчинити. Видається, що для міліціонерів, крадіжка стародруків &ndash; не найбільш нагальна справа&hellip;

Музейники запевняють, що і думати не хочуть, що крадіжку вчинив хтось зі своїх. Водночас, визнають, що доступ до цих книг мали лише працівники культурної установи.

&laquo;Людина з вулиці у фонди потрапити не могла, &ndash; запевняє Ігор Кожан. &ndash; Приміщення корпусу на вул. Драгоманова, де є відділ стародруків та рукописів та його фонди, постійно охороняє представник Державної служби охорони. Стороння людина може потрапити у приміщення, лише маючи підписаний дозвіл від директора музею на опрацювання конкретної книги. За рік такий дозвіл видається не більше як десятьом людям. Але при цьому доступу в самі фонди особа не має за жодних умов. Вона працює у спеціально облаштованій кімнаті, куди їй приносять книги. Доступ до фондів мають наукові співробітники музею, однак тільки з дозволу та у присутності хранителя фондів відділу. Також за жодних умов не дозволено виносити книжки за межі приміщень музею. Адекватного пояснення від хранителя фондів стародруків та рукописів, як така крадіжка могла трапитися, я, на жаль, так і не отримав&raquo;.

За словами Ігоря Кожана, за останні п&rsquo;ять років жоден з науковців не звертався за тими стародруками чи рукописами, які зникли з фондів. До слова, залишається загадкою, яким чином повз охорону могли пронести викрадені раритети, якщо деякі з них розмірами нагадують чимале енциклопедичне видання.

Де ці предмети зараз, фахівці не беруться вгадувати. Вони можуть бути і в Україні, і за ї межами.

&laquo;Тяжко прогнозувати, куди спробують продати вкрадені стародруки. Розвиненого ринку старих книжок в Україні немає. На Заході кириличними стародруками цікавляться не надто охоче. Сьогодні попит на такі книжки може бути в Москві&raquo;, &ndash; розповів пан Кожан.

Подейкують, що деякі з викрадених книжок вже навіть спробували продати. Чутки про це дійшли і до працівників Національного музею, щоправда, хто продавець і кому точно пропонували купити цінності, музейники не знають. Розпізнати музейну книгу, стверджують фахівці, дуже легко. Адже на ній обов&rsquo;язково є штамп музею, а інколи не один. Навіть якщо штамп затерти, його можна буде побачити за допомогою спеціальної апаратури.

&laquo;Час від часу на чорному ринку творів мистецтва з&rsquo;являються і крадені музейні речі, &ndash; розповів Олександр Молодий, колекціонер. &ndash; В основному це ікони, графіка, стародруки. Про те, що це музейна річ, свідчать штампи або інвентаризаційний номер. Якщо вони стерті, про це майже не можливо дізнатися, адже публічного каталогу фондів у нас немає. Колекціонери ніколи не куплять крадену річ. Тому такі речі, як свідчить досвід, приваблюють впливових людей, які не займаються серйозним колекціонуванням. Загалом, Львовом вже багато років ходять чутки, що фонди наших музеїв суттєво збідніли останнім часом. Особливо активно розповідають про нестачі артефактів у картинній галереї та історичному музеї. Але перевірити це ніхто не може, адже доступ до фондів має лише обмежене коло музейників&raquo;.

На жаль, на відміну від Заходу, в Україні за всі роки незалежності так і не створили структури, яка б займалася крадіжками творів мистецтва. Хоча підстав, здається, було вже достатньо. Сьогодні музейники чи не основну надію покладають на те, що, можливо, хтось, &ndash; чи то крадій, чи поціновувач, у чиї руки потрапить видання, &ndash; таки поверне стародруки у фонди...

Джерело: ЗІК]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9460</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9460</link>
			<title>У Софії Київській відкрили виставку сакральної культури Румунії</title>
			<pubDate>Mon, 26 Jul 2010 10:26:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[23 липня 2010 р. Посольство Румунії в Україні у співпраці з Музейним Комплексом &laquo;Буковина&raquo; у м. Сучава та Національним заповідником &laquo;Софія Київська&raquo; презентували фотовиставку &laquo;Середньовічна цивілізація на північному сході Румунії&raquo;, що триватиме до 27 серпня 2010 р. у виставковому залі &laquo;Хлібня&raquo;.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Київ</category>
				
			<fulltext><![CDATA[23 липня 2010 р. Посольство Румунії в Україні у співпраці з Музейним Комплексом &laquo;Буковина&raquo; у м. Сучава та Національним заповідником &laquo;Софія Київська&raquo; презентували фотовиставку &laquo;Середньовічна цивілізація на північному сході Румунії&raquo;, що триватиме до 27 серпня 2010 р. у виставковому залі &laquo;Хлібня&raquo;.

Відвідувачі можуть ознайомитися з середньовічним румунським мистецтвом, культурою та архітектурою, які збереглися до наших днів на північному сході Румунії. Мистецтво і культура того часу суттєво пройняті духом православного християнства. Тому представлені матеріали відповідають церковній тематиці, а архітектурний стиль уособлює синтез візантійського церковного мистецтва, місцевих архітектурних елементів, а також деяких готичних деталей.

Виставка є частиною програми &laquo;Днів румунської культури&raquo; в Україні в 2010 р., яка дебютувала на початку травня 2010 р. у Чернівецькій області, продовжувалася в Одеській області і завершиться цією виставкою у столиці України. 

Музейний комплекс &laquo;Буковина&raquo; м. Сучава, створений у 1895 р. як міський музей. З 1947 р. змінив назву на &laquo;Регіональний музей Буковини&raquo; (або &laquo;Регіональний музей Сучави&raquo;). Зараз у музейному комплексі функціонують відділи: історії, етнографії, природничих наук, реставрації і консервації культурного надбання, народної творчості, а також &ndash; планетарій, меморіальні будинки композитора Чипріана Порумбеську, письменника Миколи Лабіш та інші. Музей активно співпрацює з музейними установами сусідніх країн, Західної Європи, США, Китаєм. Одним з напрямків роботи установи є розкриття культурної спадщини Румунії та ознайомлення широких мас громадськості у всьому світі з її духовними багатствами.]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9459</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9459</link>
			<title>В Жовківському замку виставляють скло</title>
			<pubDate>Mon, 26 Jul 2010 09:37:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[В Музеї &laquo;Жовківський замок&raquo; Львівської Національної галереї мистецтв триває виставка робіт бакалаврів відділу художнього скла Львівської національної академії мистецтв &quot;Скло пластичне і крихке&quot;.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/news/9459/DSC00597.JPG" type="image/jpeg" />
						<category>Львівська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[В Музеї &laquo;Жовківський замок&raquo; Львівської Національної галереї мистецтв триває виставка робіт бакалаврів відділу художнього скла Львівської національної академії мистецтв &quot;Скло пластичне і крихке&quot;.

Представлені роботи виконані в різних техніках, на різну тематику і в різному стилі. Кафедра художнього скла ЛНАМ відзначається своєю прогресивністю і вільним підходом до виявлення творчої індивідуальності у формуванні світогляду та професіоналізму митців. Викладачі - художники яскраво індивідуальні і творчі не гальмують фантазії молодих, в процесі навчання добре поставлені завдання, допомагають пізнати різні техніки, спробувати працювати із різними видами скла і в різних жанрах - від малих форм у вигляді біжутерії, до монументальних в конкретних інтер'єрах. Цьогорічні бакалаври показали високий мистецький і професійний рівень - 80% захистили диплом на відмінно. 






На виставці представлено роботи Ольги Александрович, Галини Старух, Олега Дмитрука, Роксоляни Худоби, Вікторії Дерев'янко, Оксани Шніцер, Марії Сабадаш, Оксани Були, Марти Льоди, Еліни Білоус,Олени Боровик, Мирослави Скіри, Ірини Маринович - гутний посуд, світильники, об'ємно-просторові декоративні кмпозиції, вітражі. Виставка підтверджує високий рівень львівських шклярів, представлені роботи цікаві і гідні уваги пошановувачів мистецтва.



Виставка потриває до 19 серпня 2010 року.

Софія Каську, завідуюча Музеєм &quot; Жовківський замок&quot;]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9458</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9458</link>
			<title>На батьківщині Сальвадора Далі відкрито персональну виставку української художниці Оксани Мась</title>
			<pubDate>Mon, 26 Jul 2010 09:19:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[На батьківщині Сальвадора Далі розпочала роботу персональна виставка інсталяцій сучасної української художниці Оксани Мась, повідомляє УКРІНФОРМ з посиланням на іспанське онлайн видання &quot;AraGirona&quot;.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/news/9458/masb_200x0.jpg" type="image/jpeg" />
						<category>Іспанія</category>
				
			<fulltext><![CDATA[На батьківщині Сальвадора Далі розпочала роботу персональна виставка інсталяцій сучасної української художниці Оксани Мась, повідомляє УКРІНФОРМ з посиланням на іспанське онлайн видання &quot;AraGirona&quot;.

Роботи О.Мась експонуються в каталонському місті Фігерас біля входу до музею-театру Сальвадора Далі та на головній вулиці міста - бульварі Рамблас.

В той самий час у сусідньому місті Навата на території музею фонду Касамора діятиме виставка чорно-білих монохромних витворів української художниці. Серед них представлено картини з серії &quot;Наймані бачити сни&quot;, чорно-білі сферичні скульптури &quot;Добро і зло&quot;, а також роботи з серії &quot;Конституція&quot;.

Під час персональної виставки в м.Навата О.Мась представила фрагмент авторського мозаїчного панно славнозвісної фрески &quot;Христос Пантократор&quot; (1123 р.). Одне з найдавніших зображень Христа повернеться на батьківщину у Валь-де-Бої у вигляді мозаїки, створеної руками української художниці. Мозаїку буде виконано у тій самій техніці, в якій було створено панно &quot;Погляд у вічність&quot;, подароване Оксаною Мась Національному заповіднику &quot;Софія Київська&quot; у січні цього року. Основним елементом мозаїки стане українська писанка. Художниця планує завершити цю роботу протягом року.

Наразі Оксана Мась обговорює з мерією Фігераса можливість створення аналогічного мозаїчного панно для рідного міста Сальвадора Далі.]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9457</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9457</link>
			<title>У Чернігові відкрилася виставка творів Івана Марчука</title>
			<pubDate>Mon, 26 Jul 2010 09:15:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[23 липня у виставковій залі Національного архітектурно-історичного заповідника &laquo;Чернігів стародавній&rdquo; відкрилася виставка унікальних творів народного художника України, лауреата Шевченківської премії, члена міжнародної &laquo;Золотої гільдії&raquo; майстрів сучасного мистецтва &ndash; Івана Марчука.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/news/9457/78048942-450x315.jpg" type="image/jpeg" />
						<category>Чернігівська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[23 липня у виставковій залі Національного архітектурно-історичного заповідника &laquo;Чернігів стародавній&rdquo; відкрилася виставка унікальних творів народного художника України, лауреата Шевченківської премії, члена міжнародної &laquo;Золотої гільдії&raquo; майстрів сучасного мистецтва &ndash; Івана Марчука.

Картинами Івана Марчука захоплюються численні мистецтвознавці. Про періоди своєї творчості Іван Марчук розповідає: &laquo;Іноді мені на виставках кажуть про мої роботи, що такого ще ніколи не бачили, а я кажу &ndash; коли б ви таке бачили, то не бачили б мене. Бо цінується те, чого ще ніколи не було. Тому я сколихнув цей світ. Було дев&rsquo;ять періодів творчості, &laquo;дев&rsquo;ять Марчуків&raquo; і кожен з них чимось дивує. Я, в першу чергу, себе повинен дивувати. Щось весь час крутиться в голові, треба щось нове робити. Коли я вже підписую картину, я відсилаю її в світ і знаю, що відгук на неї буде неодмінно&raquo;.

Довідка
Іван Марчук &ndash; народний художник, лауреат Шевченківської премії. Народився в 1936 році в селі Москалівка Тернопільської області.
Закінчив художнє училище і художній інститут у Львові. У 60-і роки переїхав до Києва. У 1989 році емігрував до Австралії.
Жив у Торонто (Канада) і Нью-Йорку (Америка). У 2001 році повернувся до України. Зараз живе в Києві.
Іван Марчук став єдиним українцем, який потрапив до всесвітнього списку &laquo;100 геніїв сучасності&raquo; за версією Creators Synecti. Серед ста живих геніїв світу він займає 72 місце.

Виставка картин Івана Марчука працюватиме в приміщенні Колегіуму з 10.00 до 17.30.

Джерело]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9456</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9456</link>
			<title>У Рівному відкрили музей бурштину</title>
			<pubDate>Mon, 26 Jul 2010 09:10:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[На базі рівненської бурштинової фабрики державного підприємства &laquo;Бурштин України&raquo; відкрито перший в Україні Музей бурштину. Серед його експонатів &ndash; різноманітні шматки бурштину, знайдені у різний час на території Рівненщини, та ювелірні вироби з цього каменю.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/news/9456/1253703299.jpg" type="image/jpeg" />
						<category>Рівненська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[На базі рівненської бурштинової фабрики державного підприємства &laquo;Бурштин України&raquo; відкрито перший в Україні Музей бурштину. Серед його експонатів &ndash; різноманітні шматки бурштину, знайдені у різний час на території Рівненщини, та ювелірні вироби з цього каменю.

Експонати розповідають не тільки про історію добування бурштину у краї, але й про єдине в Україні підприємство, що займається його переробкою. 

Як повідомив в.о. директора &quot;Укрбурштину&quot; Олександр Бітюк, за 17 років роботи підприємства накопичилося чимало цікавих виробів з бурштину, які нині представлені у музеї. Зокрема, тут експонується найдавніший бурштиновий виріб в Україні, якому приблизно 2,5 тисячі років. Це диск-амулет, знайдений на території Дубенського району, який свідчить про те, що наші предки вже тоді вміли обробляти бурштин і використовувати його як талісмани та амулети.

Ще однією окрасою музею вважаються камені, у яких закристалізовані комахи. Ці камені мають цінність не лише для науковців, але й колекціонерів. За свідченням фахівців, у сусідній Польщі такі камені продають по 10-12 тисяч доларів США.

Представлено у музеї і різні бурштинові породи, деяким з яких уже по 40 мільйонів років. Один шматок такої породи, наприклад, дає різні відтінки одного зеленого кольору.

До кінця року на базі музею планують відкрити для відвідувачів ще кілька бурштинових кімнат.

Джерело: ZAXID.NET]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9455</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9455</link>
			<title>Музейники і краєзнавці Буковини отримали премії</title>
			<pubDate>Mon, 26 Jul 2010 09:06:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[У Чернівецькій області вперше присуджено премію імені Олекси Романця. Це обласна премія за розвиток краєзнавства, збереження культурної спадщини області, яка присуджується за кращі науково-дослідницькі, науково-популяризаторські роботи з питань історії, культури та природи, за значні досягнення у збереженні та відродженні культурної спадщини.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/news/9455/va060801.jpg" type="image/jpeg" />
						<category>Чернівецька область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[У Чернівецькій області вперше присуджено премію імені Олекси Романця. Це обласна премія за розвиток краєзнавства, збереження культурної спадщини області, яка присуджується за кращі науково-дослідницькі, науково-популяризаторські роботи з питань історії, культури та природи, за значні досягнення у збереженні та відродженні культурної спадщини.

23 липня в обласній державній адміністрації відбулося засідання комісії з питань присудження обласної премії імені Олекси Романця під головуванням першого заступника голови обласної державної адміністрації Георгія Галиця. За шістьма номінаціями премії визначено лауреатів. Премії та грошові винагороди переможцям буде вручено 5 серпня. Премія присуджуватиметься щороку 7 серпня, починаючи з цього року, на конкурсній основі.

Зокрема, 
у номінації &ldquo;За публікацію наукових, науково-популярних та публіцистичних праць, статей з краєзнавчої проблематики&rdquo; премію імені Олекси Романця посмертно присуджено журналістові, науковцеві, кандидатові історичних наук Ігорю Чеховському; 

у номінації &ldquo;За створення музеїв, стаціонарних експозицій, виставок на основі досліджених, науково описаних та взятих на облік історико-краєзнавчих, етнографічних, мистецьких цінностей, збереження музейних пам&rsquo;яток&rdquo; премію присуджено завідувачу відділу археології, історії середніх віків та нового часу Чернівецького краєзнавчого музею Світлані Белінській; 

у номінації &ldquo;За доброчинність у збереженні пам&rsquo;яток історії і культури, видання наукових досліджень з краєзнавства, книг, проспектів, відео матеріалів, придбання для музеїв раритетних пам&rsquo;яток, дарування музеям різних форм власності особистих реліквій-колекцій, у тому числі від закордонних поціновувачів історико-краєзнавчої, мистецької спадщини Буковини, різнобічне сприяння реставрації&rdquo; переможцем визнаний член спілки художників України Роман Батіг; 

у номінації &ldquo;За популяризацію історії та культури краю (туристичними організаціями, засобами масової інформації, творчими колективами, установами, громадськими організаціями, окремими особами)&rdquo; премію присуджено колективові радіо &ldquo;Буковина&rdquo;; 

у номінації &ldquo;За збереження і відродження нематеріальної культурної спадщини Буковини (фольклорно-етнографічні записи, концертні програми, сценарії, фестивалі)&rdquo; переможницею визначено Заслуженого майстра народної творчості України Фрозину Гулей; 

у номінації &ldquo;За зразкове утримання нерухомих об&rsquo;єктів культурної спадщини&rdquo; премію присуджено Фрозині Грицюк, яка очолює музей-садибу Івана Миколайчука. 

Фото звідси.

Джерело: ZAXID.NET]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9454</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9454</link>
			<title>В Івано-Франківську відкрилася виставка до 145-річчя Андрея Шептицького</title>
			<pubDate>Mon, 26 Jul 2010 09:04:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Матеріали та церковні речі з фондів Івано-Франківського краєзнавчого музею, які представлені на виставці &laquo;Митрополит Андрей Шептицький&raquo;, репрезентують величну постать Глави Української Греко-Католицької церкви у різних напрямках: екуменічна і просвітницька діяльність, благочинство, меценатство.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/news/9454/thumb_big_Ratusha-1.jpg" type="image/jpeg" />
						<category>Івано-Франківська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Матеріали та церковні речі з фондів Івано-Франківського краєзнавчого музею, які представлені на виставці &laquo;Митрополит Андрей Шептицький&raquo;, репрезентують величну постать Глави Української Греко-Католицької церкви у різних напрямках: екуменічна і просвітницька діяльність, благочинство, меценатство.

За словами директора краєзнавчого музею Ярослава Штиркала, представлені матеріали виключно з фондів музею, деякі з них унікальні і експонуються вперше. Насамперед це стосується рідкісних світлин, друкованих видань тих часів, - повідомляє &laquo;Радіо Свобода&raquo;.

Особливий інтерес викликають фотодокументальні матеріали періоду єпископства Андрея Шептицького у Станиславові (нинішньому Івано-Франківську) у 1899&ndash;1900 роках.

Як наголосив директор видавництва УГКЦ &laquo;Нова зоря&raquo; отець Ігор Пелехатий, той рік єпископства для тодішньої Станіславщини, що була провінцією Австро-Угорської імперії, &laquo;приніс світло просвіти&raquo;. Тільки пастирських листів Шептицький написав за рік понад десять, частину з них &ndash; гуцульським діалектом.

Доповненням виставки стала сучасна церковна атрибутика, виготовлена майстрами з Коломийщини: це іконостаси, дарохранительниці, бічні престоли.

Роботи колективу, який очолює Микола Бирчак, є в церквах Прикарпаття, а також в Одеській, Херсонській, Миколаївській областях. 

Фото з сайту Музейне коло Прикарпаття

Джерело: ZAXID.NET]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9453</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9453</link>
			<title>У Львові зведуть пам'ятник Івасюку</title>
			<pubDate>Mon, 26 Jul 2010 09:02:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Виконавчий комітет Львівської міської ради 23 липня затвердив зміни до переліку об&rsquo;єктів, видатки на які у 2010 році першочергово проводяться з бюджету розвитку та цільового фонду м. Львова.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/news/9453/w203_s.jpg" type="image/jpeg" />
						<category>Львівська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Виконавчий комітет Львівської міської ради 23 липня затвердив зміни до переліку об&rsquo;єктів, видатки на які у 2010 році першочергово проводяться з бюджету розвитку та цільового фонду м. Львова. 

У змінах, зокрема, передбачили 44 тис. грн авансу на виготовлення пам&rsquo;ятника Володимиру Івасюку у Львові.

Також у змінах задекларовано додатково виділити 330 тис. грн на реконструкцію зовнішнього освітлення території навчальних закладів міста. Також понад 107 тис. грн передбачено на реконструкцію житлового фонду, 211 тис. грн &ndash; на реконструкцію басейну в СЗШ №97, а також на інші освітні заклади.

Довідка ЗІКу.
До кінця цього року у Львові буде поставлено пам&rsquo;ятник Володимиру Івасюку. Про це львівським журналістам 25 квітня повідомив заступник міського голови Львова Василь Косів. За його словами, два роки працював конкурсний комітет, який займався організаційними питаннями, пов&rsquo;язаними із будівництвом цього пам&rsquo;ятника. Також існує домовленість із відомим українським рок-музикантом, громадським діячем Святославом Вакарчуком, який буде займатися фінансуванням будівництва пам&rsquo;ятника, а фінансування благоустрою бере на себе Львівська міська рада.

Начальник управління архітектури Юрій Криворучко під час засідання виконавчого комітету повідомив, що пам&rsquo;ятник буде побудовано на проспекті Шевченка, 7/9 у Львові. Він буде із бронзи, але проект пам&rsquo;ятника ще буде затверджуватися.]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9452</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9452</link>
			<title>У Львові з’явився музей, який працює щоденно без вихідних</title>
			<pubDate>Fri, 23 Jul 2010 14:30:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів &laquo;Тюрма на Лонцького&raquo; перейшов на щоденний графік роботи без вихідних, &ndash; про це ЗІКу повідомив директор музею-меморіалу Руслан Забілий.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/news/9452/1.JPG" type="image/jpeg" />
						<category>Львівська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів &laquo;Тюрма на Лонцького&raquo; перейшов на щоденний графік роботи без вихідних, &ndash; про це ЗІКу повідомив директор музею-меморіалу Руслан Забілий.

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів &laquo;Тюрма на Лонцького&raquo; став першим у Львові музеєм, що працює без вихідних і перерв. Вхід до музею є вільним, а екскурсійне обслуговування &ndash; безкоштовним.

На другому поверсі музею щонеділі о 13.00 діє безкоштовний кінолекторій, де демонструють та обговорюють кінодокументалістику. Зокрема, 27 липня до 145-річчя від дня народження Митрополита Андрея Шептицького відбудеться перегляд і обговорення документального фільму &laquo;Незручний&raquo; польського режисера Гжегожа Лінковського, добре знайомого вже українським глядачам за роботою над фільмом &laquo;Парох Майданека&raquo; про о. Омеляна Ковча.

Довідка ЗІКу.
Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів &laquo;Тюрма на Лонцького&raquo; розташований на вул. С. Бандери, 1 у Львові (вхід із вул. Брюллова), працює щодня від 10.00 до 17.00. Вхід вільний.]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9451</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9451</link>
			<title>В Сочі відкривають Музей В. Висоцького</title>
			<pubDate>Fri, 23 Jul 2010 11:17:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Сьогодні в Сочі відбудеться урочисте відкриття музею, присвяченого творчості Володимира Висоцького.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/news/9451/313so_220x300.jpg" type="image/jpeg" />
						<category>Росія</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Сьогодні в Сочі відбудеться урочисте відкриття музею, присвяченого творчості Володимира Висоцького.

Музей знаходиться на території адлерського пансіоната &laquo;Бургас&raquo;. В трьох залах, які займає музей, представлені фотографії. Автографи і особисті речі Висоцького.
Родичі і друзі барда внесли свій вклад а композицію музею. Так, мати Висоцького, Ніна Максимівна, віддала в музей його улюблену дитячу іграшку. А художній керівник Театру на Таганці, Юрій Любимов, передав музею гримерний столик барда. Крім цього, представлені також картини, створені за мотивами пісень Висоцького.

В цьому році 25 липня виповнюється 30 років з дня смерті Володимира Висоцького. Він помер у віці 43 років від інфаркту.

Джерело]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9450</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9450</link>
			<title>Караваджо скоро повернеться в Україну</title>
			<pubDate>Fri, 23 Jul 2010 11:05:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Невдовзі виповниться місяць, як було розкрито найрезонансніше пограбування останніх років &ndash; в Німеччині знайдена викрадена в 2008 році з Одеського музею Західного і Східного мистецтва робота італійського художника Мікеланджело да Караваджо &laquo;взяття Христа під варту, чи Поцілуй Іуди&raquo;.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/news/9450/94.jpg" type="image/jpeg" />
						<category>Київ</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Невдовзі виповниться місяць, як було розкрито найрезонансніше пограбування останніх років &ndash; в Німеччині знайдена викрадена в 2008 році з Одеського музею Західного і Східного мистецтва робота італійського художника Мікеланджело да Караваджо &laquo;взяття Христа під варту, чи Поцілуй Іуди&raquo;. 

Полотно було знайдене в Берліні у трьох громадян України, затриманих німецькою поліцією. Найближчим часом Генеральна прокуратура України направить запит про екстрадицію з Німеччині і злочинців і картини. Потім, за словами міністра внутрішніх справ Анатолія Могильова, картину повернуть на своє законне місце. Наразі обговорюється можливість урочистого вручення полотна Караваджо особисто Президенту України Віктору Януковичу під час його серпневого візиту в Німеччину.

Робота Караваджо була викрадена в ніч на 31 липня 2008 року через зламане вікно на другому поверсі будівлі. Наявна в музеї сигналізація при цьому не спрацювала, що наводило на думку про можливу причетність до злочину когось із персоналу чи охорони. Грабіжники вирізали картину з рами і непоміченими покинули зал. З врахуванням оголошеної вартості (100 мільйонів доларів), це пограбування назвали найбільшим за останні роки в Україні.

Після затримання в Берліні, мистецтвознавці Національної галереї Ірландії і німецький експерт Роберто Контіні поставили оригінальність роботи під сумнів. Проте в Одеському музеї і раніше говорили, що це може бути копія, зроблена самим Караваджо, або ж кимось із його талановитих учнів. Таких копій у світі є 3 чи 4. Одна з найбільш вдалих знаходиться у Дубліні.

Не менш важливим є стан картини. Злочинці її серйозно пошкодили, кілька разів зігнувши -  фарба обсипалася і це потребує серйозної реставрації. 



Що ще зникало з музеїв України
1997 р. &mdash; пограбування Чернігівського художнього музею, вартість 10 картин європейських майстрів оцінюється більш ніж у 3 мільйони. Злочин не розкритий.
1998 р. &mdash; там само викрадено &laquo;Портрет панянки в білому чепчику&raquo; Жана-Батиста Греза, оцінена експертами в 500 тисяч. Знайдена.  
2005 р. &mdash; з Одеського художнього музею викрадена робота Айвазовського &laquo;Морський вигляд&raquo; вартістю 350 тис. доларів. Знайдена в Кіровоградській області. 
2006 р. &mdash; понад 100 картин Мариї Приймаченко викрадено з її садиби в селі Болотня на Київщині. Більшість робіт повернуто. 
2007 р. &mdash; &laquo;Український пейзаж&raquo; Ільї Репіна викрадений з Тернопільського обласного художнього музею, вартість &mdash; 2 млн доларів. Знайдений. 
2009 р. &mdash; пограбування музею в селі Кмитів Житомирської області. Викрадено 17 полотен. Знайдені не всі. 

За матеріалами &laquo;Сегодня&raquo;]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9449</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9449</link>
			<title>Рівненський музей отримає повне зібрання творів Гоголя</title>
			<pubDate>Fri, 23 Jul 2010 10:30:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[24 липня 2010 року, о 12 год., відбудеться церемонія передачі музею примірника Повного зібрання творів та листів Миколи Васильовича Гоголя в 17-ти томах. 
Передачу здійснюватиме архієпископ Рівненський і Острозький Варфоломій.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Рівненська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[24 липня 2010 року, о 12 год., відбудеться церемонія передачі музею примірника Повного зібрання творів та листів Миколи Васильовича Гоголя в 17-ти томах. 
Передачу здійснюватиме архієпископ Рівненський і Острозький Варфоломій.

1 квітня 2009 року вся світова громадськість відзначила 200-річчя від дня народження геніального сина України, всесвітньовідомого прозаїка та драматурга Миколи Васильовича Гоголя. 2009-й рік за рішенням ЮНЕСКО був оголошений роком Гоголя.

Перше повне зібрання творів М. В. Гоголя у чотирьох томах, підготовлене самим письменником, побачило світ наприкінці 1842 р Чотиритомник був із захопленням прийнятий тодішньою публікою і повністю проданий. Примірники цього зібрання творів зберігаються у фондах Національної парламентської бібліотеки України, Державної історичної бібліотеки України, Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка.

Особливість нинішнього видання &mdash; це його науковий і новаторський характер. У зібрання творів М.В. Гоголя вперше включені всі художні, літературно-критичні, публіцистичні й духовно-моральні твори (у тому числі й незавершені). В результаті серйозної дослідницької й текстологічної роботи більшість текстів публікується за автографами і звірені з прижиттєвими виданнями. Низка творів (у тому числі &laquo;Тарас Бульба&raquo;, &laquo;Старосвітські поміщики&raquo; та ін.) видані по заново підготовленому тексту. Вперше ввійшло листування М.В. Гоголя з відповідями його адресатів у повному обсязі.

Повне зібрання творів та листів М.В. Гоголя вперше дає можливість повністю осягнути велич та протиріччя душі великого письменника, його творчі шукання, особисті переживання. Любов до України та рідного народу проходила через увесь життєвий шлях Миколи Гоголя, допомагала у творчості, роблячи її всесвітньовідомою, а ім&rsquo;я автора геніальним.

Книги готувало до друку Видавництво Московської Патріархії під керівництвом протоієрея Володимира Сіловьєва. 
Видання фінансувалося на паритетній основі російською та українською компаніями: з російської сторони виступало товариство &laquo;Полтавське земляцтво&raquo;, з української - благодійний фонд &laquo;Богуслав&raquo;. Ідентичні томи, з незначними відмінностями в оформленні, випускалися паралельно в Москві та Києві.

О. Булига, Л. Толстуха]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9448</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9448</link>
			<title>На світлу пам’ять і добру згадку</title>
			<pubDate>Fri, 23 Jul 2010 10:18:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Припинило битися серце Віктора Нікіфорова &ndash; багаторічного працівника Одеського музею західного і східного мистецтва, людини, яка впродовж  дванадцяти років очолювала музей і лишила по собі добру пам&rsquo;ять серед усіх пов&rsquo;язаних з музейною справою.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/news/9448/Новое изображение.JPG" type="image/jpeg" />
						<category>Одеська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Припинило битися серце Віктора Нікіфорова &ndash; багаторічного працівника Одеського музею західного і східного мистецтва, людини, яка впродовж  дванадцяти років очолювала музей і лишила по собі добру пам&rsquo;ять серед усіх пов&rsquo;язаних з музейною справою. 

Віктор був напрочуд  музейною людиною - і за  професією, і за уподобаннями. Навіть  зовнішність мав суто музейну - ще з юності виглядав як типовий інтелігент  чеховських часів. Це враження аж ніяк не було оманливим.  Мабуть, такими були колись  випускники класичних гімназій (може, його прадіди). Міг напрочуд доречно процитувати в оригіналі  крилатий латинський чи давньогрецький вислів, по-справжньому знався на світовій літературі, не кажучи вже про образотворче мистецтво. Коли почав упадати за дівчинкою зі свого факультету, на перше побачення запросив її на філармонійний концерт; потім вони побралися. Мав відмінне почуття гумору, дещо англійського типу. Йому  вповні  була притаманна  та риса, що за часів наших прадідів звалася гарними манерами, прищеплювалася з раннього дитинства  та   неподільно пов&rsquo;язана  з поняттями  честі й порядності, з лицарським ставленням до друзів, колег, жінок.

Його захоплення також  важко було назвати традиційними для хлопчини радянських часів (1956 року народження): захоплювався яхтами, вправно стояв за штурвалом, як герої  улюблених на все життя романтичних книг. Любив товариство, цікаву бесіду, не цурався  смачної страви,  знався на кулінарії, із задоволенням готував на музейні свята кулінарні шедеври за власними рецептами. Вмів насолоджуватися відпочинком  за келихом гарного вина. До нього пасували б  слова  шекспірівського героя: &laquo;Людиною він був у повнім сенсі слова&raquo;.

Обставини склалися так, що деякий час він працював не в музеї: пішов на адміністративну роботу, спробував себе у бізнесі. Але й офіційно  не вважаючись співробітником,  завжди був пов&rsquo;язаний  з музеєм  та в решті- решт повертався, попри відомі всім складнощі  музейного існування. 

1996 року Віктор Сергійович Нікіфоров за пропозицією колективу став директором Одеського музею західного і східного мистецтва. Усі музейники пам&rsquo;ятають, що  то за часи були для нашої справи. Він провів музейний корабель поміж тих рифів, турбуючись і про його неушкодженість, і про моральний та фізичний стан команди.

Останні роки його життя складалися нелегко, і що далі, то важче. Та посеред  усіх ударів долі  найстрашнішим для себе Віктор вважав ту трагедію, яка влітку 2008 року сколихнула всю Україну: викрадення  картини Караваджо &laquo;Взяття Христа під варту, або Поцілунок Іуди&raquo;.  Вже формально відлучений від музею, невиліковно  хворий, він бідкався: &laquo;Я залишуся в історії музею тим директором, за якого викрали Караваджо&raquo;. Але саме в останній місяць його життя  картину Караваджо  знайшли - понівечену, але живу. Для Нікіфорова це стало останнім дарунком долі, який він отримав за життя, і ми всі дякуємо за цей дарунок  Богові. Віктор  був релігійною людиною, тож душі його тепер спочиватиметься легше, бо з неї  спав  тягар, який  так страшно лежав на ній останні два роки.  

&hellip;Лишилися на світі батьки, що втратили  єдиного, безмежно коханого сина; лишилася сім&rsquo;я, де з чотирьох дітей  двоє неповнолітнiх, лишився онук. І лишилася пам&rsquo;ять про непересічну людину, яка  по-справжньому належала музейному світу i лишиться його часточкою.

Свiтла Вам пам&rsquo;ять, Вікторе Сергійовичу.

Колектив Одеського музею західного і східного мистецтва, 
колектив ГО &laquo;Український центр розвитку музейної справи&raquo;
вся музейна громадськість України]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9445</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9445</link>
			<title>У Дрогобичі відкрилася виставка «Паролі повстанської битви»</title>
			<pubDate>Thu, 22 Jul 2010 09:58:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[У музеї &laquo;Дрогобиччина&raquo; відкрилася виставка художника Степана Івасейка під назвою &laquo;Паролі повстанської битви&raquo;. Її експонати &ndash; це образна розповідь сучасному поколінню про героїчну сторінку нашої історії &ndash; армію УПА.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Львівська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[У музеї &laquo;Дрогобиччина&raquo; відкрилася виставка художника Степана Івасейка під назвою &laquo;Паролі повстанської битви&raquo;. Її експонати &ndash; це образна розповідь сучасному поколінню про героїчну сторінку нашої історії &ndash; армію УПА. 

Степан Івасейко &ndash; випускник Львівського інституту прикладного і декоративного мистецтва (нині &ndash; Львівська Національна академія мистецтв). Впродовж всього життя займається науково-творчою працею.

Степан Івасейко народився у селі Іваньки, з якого сьогодні залишилася тільки одноіменна назва місцевості на теренах Сокальщини. Його рідне село було вщент спалено і обстріляно радянськими енкаведистськими військами у 1944 році. Втеча від куль, пошуки прихистку і подальші поневіряння в умовах московсько-більшовицького терору, а з другої боку &ndash; рішучий опір УПА: все це з дитинства запало у душу художника. 

Джерело: ЗІК]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9446</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9446</link>
			<title>У Львові відкриють виставку живопису Шандора Зіхермана</title>
			<pubDate>Thu, 22 Jul 2010 09:46:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[23 липня о 15:00 у Львові в приміщення Львівського музею історії релігії, що на площі Музейній,1 відбудеться презентація виставки живопису єврейського художника Шандора Зіхермана, присвячену 75-річчю від його дня народження.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Львівська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[23 липня о 15:00 у Львові в приміщення Львівського музею історії релігії, що на площі Музейній,1 відбудеться презентація виставки живопису єврейського художника Шандора Зіхермана, присвячену 75-річчю від його дня народження.

Шандор Зіхерман, єврейський художник угорського походження, народився в Ужгороді. Дитинство пройшло в Берегово. На Закарпатті розпочалось його творче життя.  Потім Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва з якого через три роки він переводиться до Ленінградського вищого художньо-промислового училища імені В.Мухіної. Далі творча  праця в Ленінграді, Пермі, Львові, Калмикії,  Тольятті&hellip; Художник  багато їздить по країні, збирає матеріали, пише етюди, робить десятки тисяч ескізів та малюнків: Середня Азія, Крим, Україна, Прибалтики, Карпати, стародавні російські міста&hellip;

В 1989 році переїжджає на постійне проживання до Будапешту. Але де б не був він вважає себе закарпатським митцем, бо упродовж 75 років не пориває зв&rsquo;язку із Закарпаттям, пам&rsquo;ятаючи слова свого діда: &laquo;Не важливо, якої національності людина, головне &ndash; яка в неї душа. Душа не має національності&raquo;.

Поважний вік  художника не шкодить Шандору Зіхерману. Він зберігає жадібний інтерес до всього, прагне пізнавати світ, бажає відкривати нові грані дійсності та не втрачає природного оптимізму. Митець відомий, насамперед, як автор скульптурних пам&rsquo;ятників, гобеленів, мозаїк, фресок, малярських полотен, графіки, а також медалей. Його твори прикрашають колекції понад двадцяти музеїв світу, серед яких Ермітаж  (Росії), а також знаходяться в багатьох приватних колекціях від Сполучених Штатів Америки до Японії.

А ще, ім&rsquo;я Шандора Зіхермана можна було б занести у Книгу рекордів Гіннесса як митця, роботи якого надзвичайно популярні серед... злодіїв, які поцупили, загалом, майже 200 робіт.

Художнику не звикати працювати. Він продовжує створювати свій власний світ, такий дивовижний і прекрасний. Цей світ сьогодні можна побачити на полотнах, які експонуються у виставковій залі Львівського музею історії релігії.]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9444</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9444</link>
			<title>У Києві з'явиться своя Голгофа </title>
			<pubDate>Wed, 21 Jul 2010 17:21:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Восени розпочнеться реконструкція Володимирської гірки. Там хочуть відтворити панораму &quot;Голгофи&quot;, встановити нові й обновити існуючі альтанки і зробити новий фонтан.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/news/9444/ad14cd1bdb1f.jpg" type="image/jpeg" />
						<category>Київ</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Восени розпочнеться реконструкція Володимирської гірки. Там хочуть відтворити панораму &quot;Голгофи&quot;, встановити нові й обновити існуючі альтанки і зробити новий фонтан. 

Проект уже пройшов всі експертизи, а у замовника будівництва - &quot;Київзеленбуду&quot; -   говорять, що повинні попоратися до 2012 року.

За словами автора проекту реконструкції архітектора Юрія Лосицького, він хоче максимально наблизити вид гірки до того, який вона мала в позаминулому столітті.

Архітектор пропонує відбудувати на гірці водонапірну башту, де можна буде розмістити кафе або ресторан, а нагорі зробити оглядовий майданчик. Також щоб відкрити види на Дніпро й Поділ доведеться вирубати частину дерев на гірці.

&quot;Сто років тому отут дерев не було, кияни насолоджувалися видами Дніпра, Подолу. Зараз усе заросло й нічого не видно. Потім посадимо низькорослі рослини&quot;, -  сказав Лосицький.

Родзинкою Володимирської гірки стане відтворена панорама &quot;Голгофи&quot; на майданчику, що виходить до Українського дому.

Біля пам'ятника Святому Володимирові планують прибрати асфальт, а замість нього вимостити плитку в сірих, жовтих і червоних тонах та встановити фонтан.

У всьому парку хочуть замінити лавочки, урни й зробити ліхтарі, стилізовані під старовину та протягнути два містки. Один - над Володимирським спуском від Українського дому до будинку Філармонії, другий -  над рейками фунікулера, щоб по ньому можна було пройти з Гірки до Боричевого Току й далі на Андріївський або Поділ. 

Довідка
Панорама &laquo;Голгофа&raquo;, за даними Дмитра Малакова, була відкрита в Києві у 1902 р. Мальовниче полотно панорами величезного розміру (12,9 х 93,8 метра) написали художники К.Фрош, І.Крюгер і С.Фібіанський для віденської виставки 1892 року. Після пожежі, що там сталася, панораму реставрували і перевезли в Київ. Тут вона розмістилася в спеціальному круглому дерев&rsquo;яному павільйоні діаметром 32 метри, на Володимирській гірці, неподалік від костьолу святого Олександра. Панорама мала в Києві величезну популярність, подивитися її ходили сім&rsquo;ями, а гімназистів водили цілими класами. Вона простояла цілісінькою всі роки революції, і навіть комуністи (тоді ще хрещені в дитинстві!) її не чіпали. Але настав 1934 рік, коли з Харкова до Києва переїхала столиця УРСР. Прибуле більшовицьке керівництво відразу ж звернуло увагу на &laquo;занадто патріархальний&raquo; силует міста, і почалося масове знищення культових споруд. Дійшла черга і до &laquo;Голгофи&raquo;.

Джерело: Українська правда. Київ

Фото&nbsp; звідси
]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9443</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9443</link>
			<title>В музеї Ханенків оновлено експозицію</title>
			<pubDate>Wed, 21 Jul 2010 16:31:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[В експозиції &laquo;Західноєвропейська колекція&raquo; відбулася заміна творів. Відтепер у залі гравюри представлена німецька друкована графіка XVI століття - першого періоду бурхливого розквіту цього виду мистецтва. Відібрані з багаточисельної колекції аркуші присвячені найважливішим євангельським подіям.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Київ</category>
				
			<fulltext><![CDATA[В експозиції &laquo;Західноєвропейська колекція&raquo; відбулася заміна творів. Відтепер у залі гравюри представлена німецька друкована графіка XVI століття - першого періоду бурхливого розквіту цього виду мистецтва. Відібрані з багаточисельної колекції аркуші присвячені найважливішим євангельським подіям.

Перлиною даної експозиції є так звана &laquo;Мадонна з мавпою&raquo; славетного художника Альбрехта Дюрера (1471-1528), виконана у техніці гравюри різцем на мідній дошці. Аркуш, позначений тонкою вишуканою красою, має символічний зміст, який можна зрозуміти як гармонійне поєднання життя земного і небесного: ці алегорії були зрозумілими глядачеві 16 століття.

Інший різновид графічного мистецтва - ксилографія (тобто гравюра на дереві) виникла як народна картинка, оскільки вона порівняно дешева і дозволяла тиражувати до 2000 відбитків. Такі аркуші іноді заміняли іконки, ними прикрашали приміщення. Тому перші гравери часто повторювали вівтарні композицій. Ці твори при всій своїй мистецькій наївності мали глибокий релігійний зміст.

Згодом художня мова ксилографії значно ускладнилися, про що свідчать такі представлені в експозиції шедеври як &laquo;Розп'яття з дияволом, прикутим до хреста&raquo; Монограміста IW і &laquo;Воскресіння&raquo; геніального Альбрета Альтдорфера (1480-1538). 

Джерело: Сайт музею]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9442</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9442</link>
			<title>Музей історії запорізького козацтва на острові Хортиця поповнився новими раритетами</title>
			<pubDate>Wed, 21 Jul 2010 15:30:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Музей історії запорізького козацтва на острові Хортиця поповнився цінною зброєю. Це литаври XVII-XVIII століть, пернач, шаблі, пістоль, інкрустований сріблом, і клейноди. Унікальну колекцію козацьких раритетів придбав для музею запорізький меценат.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Запорізька область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Музей історії запорізького козацтва на острові Хортиця поповнився цінною зброєю. Це литаври XVII-XVIII століть, пернач, шаблі, пістоль, інкрустований сріблом, і клейноди. Унікальну колекцію козацьких раритетів придбав для музею запорізький меценат. 

Особливу цінність нової колекції раритетів представляють литаври. З їхньою допомогою спеціальні старшини - довбиши, скликали козаків на Раду, попереджали про загрозу ворожого нападу і передавали накази полкам під час бою.

Як розповів генеральний директор Національного заповідника острів Хортиця Максим Остапенко, ці предмети в першу чергу характерні для часу запорізького козацтва - козацькі шаблі, пістоль, ятаган, пернач XVI-XVII століть. Всі вони того періоду, який ще не був представлений експонатами музею.

В експозицію музею будуть також поміщені дві групи відреставрованих предметів. Це знахідки, гідроархеологічних експедицій з вивчення кораблів XVIIІ сторіччя часів російсько-турецької війни 1735-1739 років, старовинні друкарські видання і ікони, відновлені в центрі наукової реставрації і експертизи Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

Джерело: День]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9441</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9441</link>
			<title>Австрійський музей заплатить 19 млн доларів за конфісковану картину </title>
			<pubDate>Wed, 21 Jul 2010 14:26:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Музей Леопольда в Австрії домовився заплатити 19 млн доларів родичам австрійки єврейського походження, яка стверджувала, що картину Егона Шиле &quot;Портрет Валлі&quot; у неї вкрали нацисти під час Другої світової війни.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Австрія</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Музей Леопольда в Австрії домовився заплатити 19 млн доларів родичам австрійки єврейського походження, яка стверджувала, що картину Егона Шиле &quot;Портрет Валлі&quot; у неї вкрали нацисти під час Другої світової війни. Реституційну суперечку вдалося вирішити в досудовому порядку, повідомляє УКРІНФОРМ із посиланням на Бі-Бі-Сі.

Судові розгляди тривали майже 10 років. Картину в 1999 році на нью-йоркській виставці в МОМА побачили члени сім'ї Бонді, які стверджували, що портрет вкрали у Відні під час Другої світової у їхньої померлої родички. Американська влада картину заарештувала і розпочала процес реституції законному власникові.

Віденський музей наполягав, що на законних підставах придбав картину в 1954 році, проте сама Ярай Бонді, яка втекла з Австрії, аж до своєї смерті в 1964 році стверджувала, що картина все ще належала їй.

Картина Шиле після вирішення судової суперечки залишиться у віденському музеї.]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9440</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9440</link>
			<title>Помер Віктор Нікіфоров – директор Одеського музею</title>
			<pubDate>Wed, 21 Jul 2010 11:08:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Вчора, 20 липня 2010 р., Одеса попрощалася з колишнім директором Одеського музею Західного і Східного мистецтва, який очолював його 14 років.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Одеська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Вчора, 20 липня 2010 р., Одеса попрощалася з колишнім директором Одеського музею Західного і Східного мистецтва, який очолював його 14 років.

53-річний мистецтвознавець Віктор Нікіфоров помер 18 червня від тяжкої хвороби. 

Джерело]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9439</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9439</link>
			<title>На Хмельниччині знайдено скіфську «бабу», якій понад 2000 років</title>
			<pubDate>Wed, 21 Jul 2010 11:00:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[У Новоушицькому районі Хмельницької області знайдено унікальну знахідку &ndash; скіфську &laquo;бабу&raquo;, якій понад 2000 років.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Хмельницька область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[У Новоушицькому районі Хмельницької області знайдено унікальну знахідку &ndash; скіфську &laquo;бабу&raquo;, якій понад 2000 років.

Як повідомили кореспонденту УНІАН у Новоушицькій РДА, на історичну знахідку натрапив місцевий мешканець під час збирання грибів.

Кам&rsquo;яний язичницький ідол завдовжки три з половиною метри та вагою близько двох тон. Знахідка після реставрації поповнить експонати Кам`янець-Подільського музею.]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9438</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9438</link>
			<title>Київ презентував трьох номінантів в акції "7 чудес України: замки, фортеці, палаци"</title>
			<pubDate>Tue, 20 Jul 2010 14:49:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Українська столиця презентувала трьох номінантів у всеукраїнській акції &quot;7 чудес України: замки, фортеці, палаци&quot;. Під час прес-туру спільно з ініціатором проведення цього конкурсу Миколою Томенком та партнером акції у Києві Олександром Бригінцем журналісти мали можливість оцінити два унікальні за своєю красою та історією палаци: Маріїнський і Кловський, а також наймогутнішу фортифікаційну споруду столиці - Київську фортецю.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Київ</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Українська столиця презентувала трьох номінантів у всеукраїнській акції &quot;7 чудес України: замки, фортеці, палаци&quot;. Під час прес-туру спільно з ініціатором проведення цього конкурсу Миколою Томенком та партнером акції у Києві Олександром Бригінцем журналісти мали можливість оцінити два унікальні за своєю красою та історією палаци: Маріїнський і Кловський, а також наймогутнішу фортифікаційну споруду столиці - Київську фортецю.

Першою зупинкою прес-туру стала церемоніальна резиденція Президента України - Маріїнський палац. Саме він представляє Україну на міжнародному рівні як державна резиденція. Тому його ще називають Президентським палацом - зазвичай, тут проходять урочисті події загальнодержавного рівня, зустрічі з іноземними гостями, прийоми, церемонії вручення нагород тощо.

Палац було збудовано в 1744 році на замовлення імператриці Єлизавети за проектом архітектора Бартоломео Растреллі. Це один із найяскравіших прикладів стилю бароко: виразні об'єми, багата пластика фасадів.

Під керівництвом учня Растреллі - російського зодчого Івана Мічурина будівництво палацу остаточно було завершено у 1752 році. Впродовж своєї історії Маріїнський палац неодноразово реконструювався. Одна з найбільших - реконструкція після пожежі, що знищила другий поверх та всі парадні приміщення палацу, у 1868-1870 роках.

Тоді під час відновлення палацу надбудували кам'яний поверх та оздобили фасад новими деталями, оновили інтер'єри в стилі класицизму з елементами бароко та ренесансу. Після Великої Вітчизняної війни палац, що значно постраждав, у 1945-1949 роках відбудували під керівництвом українського архітектора Павла Альошина. При цьому фасади палацу не зазнали істотних змін, а внутрішні приміщення були пристосовані для потреб урядових та громадських організацій. У 1975 році було вирішено відновити палац у формах, максимально наближених до архітектури Растреллі.

До речі, саме цей палац був однією із перших споруд в Києві, підключених до водопостачання.

На сьогоднішній день в Маріїнському палаці проводиться реконструкція і, на жаль, ця видатна пам'ятка архітектура закрита для відвідувачів.

Другою зупинкою маршруту стала ошатна споруда на Липках, яку ще нещодавно займав музей історії Києва, а нині - Верховний Суд України. Кловський палац було побудовано у 1752-1756 роках для потреб Києво-Печерської лаври за проектом архітектора П.Неєлова та за участю С.Ковніра. Цегляна дво-, а згодом - триповерхова будівля була виконана в стилі бароко.

У 1770 році у Кловському палаці було влаштовано шпиталь, згодом тут розміщувалась гімназія. Як і більшість збережених до нашого часу архітектурних пам'яток, упродовж століть цей палац зазнав численних перебудов, пожеж та актів вандалізму.

Під час реставрації 1974 року було відтворено ліпнину на фасадах та виконано пристосування будинку під музей Великої Вітчизняної війни, а з 1982 року тут був Музей історії міста Києва.

Новітня історія Кловського палацу розпочалася 2003 року, коли його було передано до сфери управління Верховного Суду України та розпочато будівельно-реставраційні роботи. Усі роботи з відновлення споруди здійснювалися під археологічним наглядом та керівництвом головного архітектора проекту Тетяни Філіпової.

Відновлення пам'ятки тривало понад шість років, однак результат роботи вражає. Сьогодні, після майже трьохсот років занепаду, до Кловського палацу знову повертається його первинна представницька функція, цього разу - функція Палацу Правосуддя.

Останньою зупинкою київського прес-туру став комплекс оборонних споруд Києва, який формувався протягом 15-ти століть - Київська фортеця. До її складу входять Києво-Печерська лавра, територія національного музею історії Великої Вітчизняної війни, завод &quot;Арсенал&quot; і багато інших об'єктів: валів та оборонних мурів Києва.

Історія фортифікації Києва почалась ще наприкінці V - початку VI століть. Першим таким об'єктом стало городище на Старокиївській горі, яке було укріплене земляними валами, ровами та частоколами. Однак, ще за часів Київської Русі поступово було створено велику систему укріплень міста.

Як розповів директор історико-архітертурної пам'ятки-музею &quot;Київська фортеця&quot; В'ячеслав Кулініч, комплекс фортеці, розташований на Печерському узгір'ї, складається з трьох основних вузлів оборони: цитаделі, Васильківського та Госпітального укріплень.

Спорудження Київської фортеці було розпочате в перші роки XVIII століття. У серпні 1706 року у присутності російського імператора Петра І відбулися офіційні закладини Печерської фортеці, яка згодом стане цитаделлю Київської фортеці.

Протягом століття Київська фортеця активно розбудовується: так, до кінця XVIII - початку XIX століть, крім відкритих укріплень, на території Печерської фортеці було зведено чимало й інших важливих споруд, зокрема Васильківську та Московську брами, пороховий погріб, будинок арсеналу, казарми, склади. А напередодні війни з Наполеоном 1812 р. для прикриття Печерської фортеці було споруджено Звіринецьке земляне укріплення.

У березні 1830 року схвалюється план нової Київської фортеці, розроблений Опперманом. За цим проектом передбачалося спорудження Васильківського і Госпітального укріплень. Однак, завершений у 1860-х роках Києво-Печерський фортифікаційний комплекс, що складався з Печерської цитаделі, Васильківського і Госпітального укріплень та Звіринецьких земляних оборонних споруд, при високих темпах розвитку вогнепальної зброї на час реалізації проекту вже не відповідав вимогам оборони.

Потреба у нових формах укріплень Києво-Печерської фортеці змусила спорудити в 1871-1877 роках Лисогірський форт. Загалом будівництво Київської фортеці як важливого фортифікаційного комплексу тривало понад півтора століття, починаючи з 1706 pоку, коли було закладено Києво-Печерську цитадель, і завершуючи Лисогірським фортом, спорудженим у 1877 році. Незважаючи на те, що з часом комплекс фортеці втратив своє стратегічне значення, чимало споруд оборонного призначення збереглося до нашого часу, в чому змогли переконатися учасники прес-туру, приїзд яких вітали гарматними пострілами.

Оглядаючи об'єкти, що представляють на конкурсі столицю, заступник Голови Верховної Ради України та ініціатор акції М.Томенко відзначив: &quot;У нас склалася парадоксальна ситуація, коли об'єкти в серці української столиці найменш відвідувані&quot;. Зокрема, говорячи про Маріїнський палац, М.Томенко зазначив, що це, в першу чергу, пов'язано з тим, що він позиціонується як офіційна резиденція Глави держави.

&quot;Я переконаний, що необхідно підтримувати ідею реконструкції цієї історичної споруди, водночас цю реконструкцію треба провести із серйозним обговоренням громадськістю, експертами та фахівцями, а вже потім вкладати, в тому числі і бюджетні кошти, однак, лише за умови, що у відновленому палаці буде можливість проводити екскурсії для киян та гостей столиці&quot;, - сказав М.Томенко. Він також зауважив, що в цьому плані варто відзначити позитивний приклад керівництва Верховного Суду, яке &quot;зробило перший крок&quot; та вже почало проводити такі екскурсії у Кловському палаці.

На думку М.Томенка, також повною мірою не використовуються всі можливості Київської фортеці. Він наголосив, що це одна із визначних пам'яток фортифікаційних споруд, для збереження якої у свій час центральна влада та київська міська влада часів Олександра Омельченка вклала досить багато коштів. &quot;Натомість, сьогодні треба активніше використовувати потенціал Київської фортеці&quot;, - зазначив він, пояснивши, що на її території можна проводити різного роду культурні заходи, наприклад, концерти, презентації, фестивалі тощо.

&quot;Зараз мені важко сказати про перспективи номінантів Києва у фіналі акції &quot;7 чудес України: замки, фортеці, палаци&quot;, адже з точки зору відвідуваності і туристичної привабливості над цими об'єктами ще треба попрацювати. Але, безумовно, для всім цим архітектурним ансамблям необхідна увага преси і фахівців&quot;, - наголосив М.Томенко.

Довідка. Всеукраїнська акція &quot;Сім чудес України: замки, фортеці, палаци&quot; стартувала у березні 2010 року і стала третім проектом серії акцій &quot;Сім чудес України&quot;, організованої Фондом Миколи Томенка &quot;Справедлива країна&quot;.

Метою проведення акції є складення замково-палацової карти України та грунтовний аналіз сучасного стану пам'яток, розкриття їх історико-культурного потенціалу та встановлення перспектив включення у музейно-екскурсійну, готельну і туристичну сфери.

В результаті проведення акції будуть обрані сім чудесних замків (фортець і палаців) України та сім замків (фортець і палаців), які знаходяться під загрозою швидкої руйнації та зникнення.

Кінцевим результатом проведення цього проекту стане розробка комплексної стратегії підтримки реконструкції та відновлення архітектурно-історичних пам'яток за рахунок коштів державних і місцевих бюджетів, а також коштів приватних осіб.

Джерело: УКРІНФОРМ]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9437</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9437</link>
			<title>Кабмін виділив гроші на ремонт Києво-Печерської Лаври</title>
			<pubDate>Tue, 20 Jul 2010 09:50:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Кабінет міністрів виділив понад 15,5 млн. грн. для проведення першочергових заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на території Києво-Печерської Лаври.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Київ</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Кабінет міністрів виділив понад 15,5 млн. грн. для проведення першочергових заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на території Києво-Печерської лаври.

Як повідомили в Департаменті інформації та масових комунікацій Секретаріату Кабміну, відповідне розпорядження прийнято 14 липня.

Внаслідок несприятливих погодних умов, які спостерігалися впродовж зими 2010 року, на пам&rsquo;ятках архітектури XVII століття національного значення &laquo;Монастирські мури&raquo; та Південної часової вежі, і розташованій вздовж них підпірній стіні, зафіксовано обвали, значні деструкційні процеси та наскрізні вертикальні тріщини.

Рішення уряду забезпечить відновлення Києво-Печерської лаври, яку внесено ЮНЕСКО до пам&rsquo;яток всесвітньої архітектурної спадщини, зазначили в Кабміні.

Джерело: Релігійно-інформаційна служба України]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9436</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9436</link>
			<title>Львів’янки шиють елегантне вбрання Софії Фредро</title>
			<pubDate>Tue, 20 Jul 2010 09:04:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Завтра у Львові учасниці благодійної акції &laquo;Жінка у палаці Фредрів-Шептицьких&raquo; вибиратимуть сукню для Софії Фредро.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Львівська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Завтра у Львові учасниці благодійної акції &laquo;Жінка у палаці Фредрів-Шептицьких&raquo; вибиратимуть сукню для Софії Фредро.     

У палацовому комплексі графів Фредро у с. Вишня Городоцького району Львівської області втілюють проект комплексної ревіталізації, внаслідок якого буде створення меморіального музею родини Фредро-Шептицьких. Реалізація проекту поглибить розуміння спільності історичної долі України і Польщі в українському суспільстві, серед громадських і політичних лідерів, представників місцевої громади, серед молоді. Окрім того, це дасть змогу проводити обміни позитивним досвідом поміж усіма партнерами проекту; зміцнить і поліпшить відносини між Україною і Польщею. 

&laquo;У музеї немає жодного жіночого портрета. Про присутність у палаці жінок навіть не йдеться. А насправді душею палацу була Софія Фредрова, primo voto Скарбкова з родини Яблоновських. Там же, у палаці провела свої найкращі дитячі і юнацькі роки її донька, також Софія, майбутня мати Митрополита Шептицького. Тому між нами-подругами, виникла ідея номер два: запертися і таки пошити жіночу сукню тієї епохи! Шити погодилася художниця Дарія Зав&rsquo;ялова, а світлини про жінок родини Фредрів-Шептицьких надала Ірина Котлобулатова. На увесь проект &ndash; моделювання, реконструкція, тканини &ndash; нам потрібно близько 3 тис. грн. Дуже тішуся, що львів&rsquo;янки відгукнулися на таку солідарну акцію. Станом на 14 липня 2010 р. було зібрано 2800 грн., які ми передали художниці з костюмів&raquo;, &ndash; розповіла Ірина Магдиш, яка першою поклала на цю справу 300 грн.

Джерело: ЗІК]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9435</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9435</link>
			<title>У Черкасах відкрили «Куточок раю на землі…»</title>
			<pubDate>Mon, 19 Jul 2010 10:31:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Нещодавно у Черкаському художньому музеї відбулося відкриття виставки &laquo;Куточок раю на землі&raquo;, яка присвячена 75-річчю Київського національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/news/9435/мартинюк_2.jpg" type="image/jpeg" />
						<category>Черкаська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Нещодавно у Черкаському художньому музеї відбулося відкриття виставки &laquo;Куточок раю на землі&raquo;, яка присвячена 75-річчю Київського національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка.

Виставка створена з робіт учасників Всеукраїнського пленеру, що відбувся у травні цього року в м. Києві. 

Головна мета проведення пленеру &laquo;Куточок раю на землі&raquo; &ndash; показати красу, багатство та розкіш Київського ботанічного саду, який у цьому році святкує своє 75-річчя. 
У пленері взяли участь біля 20-ти митців. Роботи, представлені на виставці, а їх біля двохсот, створені безпосередньо під час проведення нинішнього пленеру. Засобами виставки її організатори намагаються донести до глядача свою любов до Києва та безмірне захоплення природою, яка наповнена великою радістю та глибоким смислом. 
Ініціатор пленеру та виставки &ndash; сучасний український художник Любомир Мартинюк, який теж представляє на виставці свої твори. 



Виставка &laquo;Куточок раю на землі&raquo; діє до 01 серпня 2010 року.

Запрошуємо всіх!]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9434</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9434</link>
			<title>На Черкащині вшанували художника Григорія Турчака</title>
			<pubDate>Mon, 19 Jul 2010 10:16:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[З 2 липня 2010 року у Черкаському художньому музеї відкрилася виставка живописних творів Григорія Турчака з фондової колекції музею, присвячена 120-річчю від дня народження художника.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/news/9434/турчак_1.jpg" type="image/jpeg" />
						<category>Черкаська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[З 2 липня 2010 року у Черкаському художньому музеї відкрилася виставка живописних творів Григорія Турчака з фондової колекції музею, присвячена 120-річчю від дня народження художника.

Григорій Степанович Турчак народився 24 січня 1890 року. 

Художник-пейзажист, педагог, він дав путівку в мистецьке життя багатьом своїм учням, які стали відомими художниками, архітекторами. 
Залишив Григорій Степанович і значний мистецький спадок. Це пейзажні твори, які знаходяться в Уманській картинній галереї, в Черкаському обласному художньому музеї та у приватних колекціях. 

Фондова збірка митця у Черкаському художньому музеї складає 69 пейзажних етюдів 50-60 років ХХ століття. Всі вони невеликого формату, виконані олійною фарбою на картоні. 

Замилування красою рідного краю &ndash; основний зміст живописних етюдів Григорія Турчака. Зображаючи світ природи, автор насолоджується витонченістю його барв, форм, ліній, зберігаючи при цьому цілісність сприйняття. Можливо, саме тому твори Григорія Турчака знаходять живий відгук у серцях людей.

Виставка діє до 19.07.2010 року.

Запрошуємо всіх!]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9433</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9433</link>
			<title>У Черкаському музеї відкрилася виставка авторської вишивки</title>
			<pubDate>Mon, 19 Jul 2010 10:07:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[13 липня 2010 року о 16:00 годині у Черкаському художньому музеї відкрилася виставка &laquo;Майстриням з народу нема переводу&raquo;, авторами якої є вишивальниця Катерина Миронюк та кераміст Ірина Матохнюк.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/news/9433/миронюк_матохнюк_2.jpg" type="image/jpeg" />
						<category>Черкаська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[13 липня 2010 року о 16:00 годині у Черкаському художньому музеї відкрилася виставка &laquo;Майстриням з народу нема переводу&raquo;, авторами якої є вишивальниця Катерина Миронюк та кераміст Ірина Матохнюк.

На виставці представлено близько 200 робіт. Поєднуючи традиції української народної вишивки з оригінальними вирішеннями, Катерина Миронюк створює сучасні речі &ndash; одяг, жіночі  сумки, гаманці, футляри для окулярів та мобільних телефонів.

Добротою  та  любов&rsquo;ю, тонким відчуттям гумору відрізняються  роботи Ірини Матохнюк. Чудові краєвиди, затишні українські хати, веселі козаки, гостинні господарки, музиканти, усміхнені казкові тваринки &ndash; всі ці образи, що відтворені з глини, нікого не залишать байдужими. Це і забавки для дітей, і сувеніри для дорослих. 
Кожна робота &ndash; це витвір мистецтва, що прикрашатиме наш час і наше життя. 

Виставка діє до 15 серпня 2010 року.

Запрошуємо всіх!]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9432</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9432</link>
			<title>В Івано-Франківську знесуть Палац Потоцьких</title>
			<pubDate>Mon, 19 Jul 2010 09:53:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Івано-Франківська обласна рада прийняла Звернення до Кабінету міністрів України, в якому просить затвердити запропонований план заходів та відзначити на державному рівні 350-річчя від дня заснування Івано-Франківська. У переліку запропонованих заходів &ndash; реставрація Палацу Потоцьких. Для цього депутати планують залучити 31,5 тис. грн до 2012 року з різних джерел фінансування. Місцеві архітектори зійшлися на думці, що всі розвалені споруди потрібно знести і побудувати новий класичний палац.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Івано-Франківська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Івано-Франківська обласна рада прийняла Звернення до Кабінету міністрів України, в якому просить затвердити запропонований план заходів та відзначити на державному рівні 350-річчя від дня заснування Івано-Франківська. У переліку запропонованих заходів &ndash; реставрація Палацу Потоцьких. Для цього депутати планують залучити 31,5 тис. грн до 2012 року з різних джерел фінансування. Місцеві архітектори зійшлися на думці, що всі розвалені споруди потрібно знести і побудувати новий класичний палац.

1,5 тис. грн передбачено виділити з міського бюджету Івано-Франківська вже до кінця року. Решта коштів влада міста має намір отримати з державного бюджету протягом двох років. Наразі влада Прикарпаття та Івано-Франківська стурбована тим, що палац не підлягає реставрації, - повідомляє кореспондент ZAXID.NET .

&quot;Я обійшов всі споруди &ndash; це купа розвалин, які не підлягають ремонту. Єдине, що можна і потрібно відреставрувати &ndash; це браму Палацу, яка знаходиться в аварійному стані&quot;, - наголосив голова Івано-Франківської облдержадміністрації Михайло Вишиванюк. За його словами, місцеві архітектори зійшлися на думці, що всі розвалені споруди потрібно знести і побудувати новий класичний палац. За словами Михайла Вишиванюка, це має бути Культурно-мистецький туристичний Центр з картинною галереєю, яка відкриє прикарпатцям та гостям краю мистецькі твори, що довгий час зберігаються у запасниках Художнього музею.

Довiдка ZAXID.NET

Палац Потоцьких був збудований у 17 столітті, коли Галичина входила до складу Речі Посполитої. Його звів польський коронний гетьман Андрій Потоцький для себе і родини. У радянські часи тут знаходився військовий госпіталь. Наразі дослідники не мають навіть приблизного &quot;портрету&quot; резиденції. Історія палацу найбільш ймовірно зберігається у польських або австрійських архівах. Реставрація брами палацу Потоцьких була передвиборчою обіцянкою нинішнього міського голови Івано-Франківська Віктора Анушкевичуса.]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9431</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9431</link>
			<title>У Центральному музеї Тавриди відкрилася унікальна виставка</title>
			<pubDate>Mon, 19 Jul 2010 09:34:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[У Центральному музеї Тавриди (Сімферополь) відкрилася унікальна виставка &quot;Врятовані скарби&quot;.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>АР Крим</category>
				
			<fulltext><![CDATA[У Центральному музеї Тавриди (Сімферополь) відкрилася унікальна виставка &quot;Врятовані скарби&quot;.

Як повідомили кореспонденту УНІАН у Міністерстві курортів і туризму АРК, на виставці представлені матеріали, одержані в результаті охоронних розкопок на некрополях і стародавніх поселеннях Криму. Зокрема, експонуються предмети побуту, зброя, деталі костюма, кінської збруї, прикраси, керамічний і скляний посуд з пізньоскіфського некрополя Ледавки, могильників пізньоримського часу біля сіл Опушки, Нейзац і Дружне, середньовічних могильників біля сіл Лучисте і Ески-Кермен.

&quot;Вперше відвідувачі ознайомляться із золотоординським поясним набором, знайденим при дослідженні базиліки на Мангуп-Калі, виробами з дорогоцінних металів, які експонувалися на виставках у Франції, Італії, Німеччині. Матеріали, представлені на виставці, датуються I століттям до н.е. - XIV н. е., знайомлять з культурою пізніх скіфів, сарматів, алан, середньовічного населення Криму&quot;, - йдеться в повідомленні.

Крім того, окремим комплексом на виставці представлені матеріали, вилучені в &quot;чорних археологів&quot; і передані музею Службою безпеки України в Автономній Республіці Крим.

Джерело: УНІАН]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9430</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9430</link>
			<title>У Тернополі відкрили виставку до 770-річчя Почаївської Лаври</title>
			<pubDate>Fri, 16 Jul 2010 17:06:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[У Тернопільськоум обласному архіві відкрили виставку з нагоди 770-річчя з часу заснування Почаївської Свято-Успенської Лаври.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Тернопільська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[У Тернопільськоум обласному архіві відкрили виставку з нагоди 770-річчя з часу заснування Почаївської Свято-Успенської Лаври. 

Як повідомили кореспонденту УНІАН в обласному архіві, найцікавішим документом виставки є &laquo;Короткі відомості про початок Почаївського монастиря і визначні події, які ознаменували його існування&raquo;. Адже немає конкретного документу, які б свідчили, коли саме у Почаєві вперше поселилися монахи-відлюдники. Однак з окремих документів, що зберігаються у фонді, можна встановити, що сталося це близько 1240 року у печерах Почаївської гори. Власне цю дату і вважають часом започаткування лаври.

В експозиції виставки також є рапорт вчителя Костянтина Кохановича про кількість учнів, які навчаються в Лаврському училищі, заяви селян про прийом їхніх дітей в церковно-парафіальне училище 1891 року, відомості про перелік пожертв, які склала Лавра на розширення сільськогосподарських училищ та дитячих притулків у 1914 році.

В окремому розділі виставки представлені книги Літургіон або Служебник, який був надрукований в типографії Лаври приблизно в 1755 році.]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9429</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9429</link>
			<title>До Євро-2012 на Тернопільщині пожвавився випуск туристичних путівників </title>
			<pubDate>Fri, 16 Jul 2010 13:58:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[У період підготовки до проведення Євро-2012 в Україні на Тернопільщині пожвавилося видання краєзнавчої, туристичної літератури.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Тернопільська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[У період підготовки до проведення Євро-2012 в Україні на Тернопільщині пожвавилося видання краєзнавчої, туристичної літератури.

Як повідомляє кореспондент УКРІНФОРМу, щойно з друку вийшла книга-фотоальбом &quot;Зарваниця&quot;. Це видання розповідає про один із форпостів християнства - духовний центр, місце велелюдних прощ до Чудотворної ікони Божої Матері. Книга буде цікавою не тільки для істориків, краєзнавців, поціновувачів духовної спадщини, але й туристів, закордонних відвідувачів Тернопільщини.

Ще два видання, які вийшли у Тернополі, розповідають про інший духовний центр області, куди теж не міліє туристичний потік. Йдеться про книги журнального формату &quot;Почаївський свято-духовний монастир&quot; і &quot;Свято-Успенська Почаївська лавра&quot;. Видані вони до 770-річччя з часу заснування цих святинь і, як сподіваються видавці, зацікавлять широке коло туристів, шанувальників історико-пізнавальної літератури.]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9427</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9427</link>
			<title>Музей сучасного образотворчого мистецтва України виступив партнером Всеукраїнського конкурсу дитячого малюнку «Мрії про подорож»</title>
			<pubDate>Fri, 16 Jul 2010 13:26:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[З 17 липня по 5 вересня 2010 року в Музеї сучасного образотворчого мистецтва України  відбуватиметься Всеукраїнський конкурс дитячого малюнку &laquo;Мрії про подорож&raquo;.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/news/9427/DSC_1015.jpg" type="image/jpeg" />
						<category>Київ</category>
				
			<fulltext><![CDATA[З 17 липня по 5 вересня 2010 року в Музеї сучасного образотворчого мистецтва України  відбуватиметься Всеукраїнський конкурс дитячого малюнку &laquo;Мрії про подорож&raquo;. 

Вже багато років поспіль у травні-червні у Київському Міського Будинку Вчителя  проходить цей конкурс, започаткований за ініціативи туристичної фірми &laquo;Супутник&raquo;. Цього року організатори вирішили змінити формат проведення конкурсу і, провести його у два тури.

Перший тур традиційно відбувся у Київському Міського Будинку Вчителя &ndash; усі бажаючі могли ознайомитися з експозицією, а шановне журі до складу якого увійшли: Михайло Шевченко, заслужений діяч мистецтв України, лауреат Національної премії Т. Шевченка, директор Музею; Ігор Макогон &ndash; голова журі, народний художник України; Лариса Мельник, директор Київського міського будинку вчителя; Віра Єфіменко, завідуюча кабінетом інформаційно &ndash; методичної та краєзнавчої роботи Київського Міського Будинку Вчителя; Віктор Зінченко, кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України,  директор туристичної фірми &laquo;Супутник&raquo; &ndash; 1 червня, у День захисту дітей визначило переможців.

Другий тур вирішено провести у залах Музею сучасного образотворчого мистецтва України &ndash; цьогорічного патрона конкурсу. Адже стратегічно важливим напрямом діяльності Музею, як і багатьох музеїв світу, є робота з дітьми дошкільного і шкільного віку; в Музеї працює танцювальна студія та часто проводяться дитячї екскурсії. Зокрема, саме цей конкурс призначений допомогти розкритися талантам дітей. 

&laquo;Наш Музей &ndash; це місце, де діти мають почуватися затишно, комфортно й розкуто, здобувати знання й творити&raquo; - наголошує фундатор Музею Сергій Цюпко.
В експозиції &ndash; понад 150 кращих творів маленьких художниікв міста Києва і регіонів України, а також малюнки учнів спеціалізованих творчих студій.

Запрошуємо Вас оглянути експозицію і підтримати творчість майбутньої України.

УВАГА! Протягом роботи виставки усі відвідувачі музею можуть стати учасниками анонімного голосування. Автори-переможці (1, 2, 3 місце) одержать подарунки і призи. Підбиття підсумків конкурсу і вручення нагород &ndash; 4 вересня 2010 року у Музеї сучасного образотворчого мистецтва України
Будемо вдячні усім відвідувачам за участь у голосуванні!

Контактна особа:
Варигіна Даша
менеджер проекту
e-mail: dashik@mail.ru
tel: +38(067)6960964]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9428</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9428</link>
			<title>У Луцьку відкрили виставку до 20-річчя проголошення Декларації про суверенітет</title>
			<pubDate>Fri, 16 Jul 2010 12:32:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[16 липня у Волинському краєзнавчому музеї у розділі експозиції &quot;Волинь: історія, політика, економіка, культура&quot; &ndash; відкрито виставку &quot;Від Декларації до Незалежності&quot; до 20-ої річниці проголошення Декларації про Державний суверенітет України та підняття над Луцькою міською радою національного прапора.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/news/9428/Iv-Fr03.jpg" type="image/jpeg" />
						<category>Волинська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[16 липня у Волинському краєзнавчому музеї у розділі експозиції &quot;Волинь: історія, політика, економіка, культура&quot; &ndash; відкрито виставку &quot;Від Декларації до Незалежності&quot; до 20-ої річниці проголошення Декларації про Державний суверенітет України та підняття над Луцькою міською радою національного прапора.

На виставці представлені матеріали з фондів Волинського краєзнавчого музею, Державного архіву Волинської області, які ілюструють державотворчий процес 1990-1991 рр. Це Декларація про Державний суверенітет України, хронологія важливих політичних подій 1990-1991 рр., листівки, агітки, виборчі бюлетні, протоколи, афіші. 

Матеріали, які стосуються виборів Президента України 1991 року та Всеукраїнського референдуму на підтвердження &quot;Акту проголошення Незалежності України&quot;, виборів до місцевих рад. Матеріали виставки розповідають про громадсько-політичну організацію Народний Рух України за перебудову, яка відіграла важливу роль в процесах національного відродження на Волині в 1990-1991 роках.

Окремо представлено комплекс матеріалів що стосуються діяльності Луцької міської Ради 21-го скликання. Експонуються перші демократичні рішення про національну символіку, фотографія &quot;Підняття над Луцькою міською Радою синьо-жовтого прапора&quot;. розміщені статті та фотографії з волинських газет, які висвітлювали цю подію в краї.
Виставка буде експонуватися протягом липня &ndash; серпня ц.р.]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9426</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9426</link>
			<title>Національний художній музей представив другу частину великого проекту, що знайомить глядачів із незнаним живописом</title>
			<pubDate>Fri, 16 Jul 2010 10:25:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Минулого тижня в Національному художньому музеї України відкрилася нова експозиція проекту &laquo;Художники Слобожанщини&raquo;, присвячена творчості українських митців кінця ХІХ &mdash; початку ХХ століття. Куратор виставки Ольга Жбанкова розповіла &laquo;Дню&raquo; про унікальність живопису цього регіону.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/news/9426/124-24-1.jpg" type="image/jpeg" />
						<category>Київ</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Минулого літа в стінах Національного художнього музею України музею стартувала перша виставка великого грандіозного проекту, який має на меті ознайомити шанувальників живопису з полотнами, що зберігаються в фондосховищі. Ця виставка представила творчість художників Південної Пальміри. А минулого тижня в музеї відкрилася нова експозиція проекту &laquo;Художники Слобожанщини&raquo;, присвячена творчості українських митців кінця ХІХ &mdash; початку ХХ століття. Куратор виставки Ольга Жбанкова розповіла &laquo;Дню&raquo; про унікальність живопису цього регіону.

&mdash; Безперечно, він мав надзвичайно великий вплив на загальний процес розвитку національного образотворчого мистецтва, &mdash; каже пані Ольга. &mdash; І не лише тому, що майстри тут славились своїми пейзажами. Саме в Харкові, не в Києві й не у Львові, виникла перша живописна школа як така. До речі, музей зберігає деякі кишенькові альбоми, нариси учнів та вчителів цієї школи, що мають не лише художню, а й історичну та документальну цінність. Вони справляють не менше естетичне враження, аніж повноцінні полотна. Деякі з них цікаві своїми сюжетами. Можливо, автори працювали над цими замальовками виключно для свого задоволення й не планували виставляти їх для експонування. Інакше як пояснити малюнок Марії Раєвської-Іванової, де зображено жінку з цигаркою? (Нагадаємо, що це був кінець ХІХ ст.) Варто зазначити, що Раєвська-Іванова відіграла неабияку роль у створенні та становленні вищезгаданої першої школи живопису.

Цікаво, що в творчості митців Слобожанщини складно простежити певні тенденції та закономірності. Уявіть, ви розглядаєте спокійні пейзажі Левченка, Беркоса, Ткаченка, які несуть у собі реалістичні засади світобачення, поетичне зображення природи, а поруч &mdash; полотна Прохорова, де змальовуються події Першої світової війни. Мистецтвознавці зазначають, що цей художник заслуговує особливої уваги, адже в його творчості проглядається певне соціальне, історичне, політичне підгрунтя, а також автобіографічні моменти .

Звісно, на такий потужний осередок живопису мали вплив і загальноєвропейські живописні традиції, зазначає куратор виставки. У творчості Васильківського трансформувалися надбання французьких майстрів-барбізонців, що зрештою сприяло відтворенню &laquo;живої атмосфери&raquo; в його пейзажах. Вплив імпресіоністів також є важливим для формування тієї ж таки пейзажної школи. Хоча тут є один суттєвий момент &mdash; слобожанські митці вдало поєднали замилування з динамікою, багатокольоровими нюансами, світлоповітряними ефектами. Наприклад, Левченко намагався зобразити природу живою, як результат &mdash; непорушність більше не видавалася непорушністю.

&laquo;Завдяки такій широкій географії живописних тем та традицій ми не мали проблем із упорядкуванням виставки, &mdash; говорить Ольга Жбанкова. &mdash; Навпаки, така спонтанність у їхньому представленні дозволила нам якнайкраще показати специфіку слобожанського живопису&raquo;.

Ольга Борисівна розповіла також про згуртованість цих митців. Усі вони знаходили один одного, єдналися, переймали досвід колег. Васильківський і Ткаченко, наприклад, були вихованцями Безперчого, який завжди хотів, аби учні перевершили його.

Проект Національного художнього музею цінний тим, що він має на меті показати твори, які не потрапили до поля зору українців лише через обмеженість площі виставкових залів. Хоча ці шедеври не заслуговують на невтішну долю роками припадати пилом у фондосховищах. Уже наступного року музей готуватиме нову експозицію цього проекту. Картини знову будуть дібрані за регіональною ознакою. Фонд музею надзвичайно багатий. Йому є що показати. 

Юлія Яручик, Літня школа журналістики &laquo;Дня&raquo;]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9425</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9425</link>
			<title>Пам'ять жертв Голодомору-Геноциду пом'януть в Зарваниці </title>
			<pubDate>Fri, 16 Jul 2010 10:05:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[17-18 липня 2010 р. під час Всеукраїнської прощі у Марійському духовному центрі с. Зарваниця (Тернопільська область) відбудеться панахида за душами невинно убієнних під час Голодомору 1932-33 років.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/news/9425/b66.jpg" type="image/jpeg" />
						<category>Тернопільська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[17-18 липня 2010 р. під час Всеукраїнської прощі у Марійському духовному центрі с. Зарваниця (Тернопільська область) відбудеться панахида за душами невинно убієнних під час Голодомору 1932-33 років.

Панахида відбудеться у рамках міжнародної кампанії &laquo;Не дамо згасити свічу пам'яті&raquo;, яка стартувала 19 червня у м.Києві і пройде всіма містами України, а також у 32 країнах світу.

Українці та громадяни інших країн не дозволять замовчати злочин геноциду-Голодомору 1932-1933 років, вшанують пам'ять невинно вбитих та нагадають всьому світові про події, які не повинні повторитися.

Прочани також матимуть змогу переглянути виставку про Голодомор 1932-1933 - &laquo;Страчені голодом: невідомий геноцид українців&raquo;, підготовлену Міжнародним благодійним Фондом &quot;Україна 3000&quot; (Голова Наглядової Ради - п. Катерина Ющенко), документальні відеофільми, отримати друковану інформацію.

Організатори: Громадсько-політичне об'єднання &laquo;Українська справа&raquo;, Світовий конгрес українців та Український інститут національної пам'яті.

Мета кампанії &laquo;Не дамо згасити свічу пам'яті&raquo; - вшанування пам'яті мільйонів жертв Голодомору 1932-1933 років, недопущення замовчування справжніх причин, наслідків та організаторів геноциду.

Кампанія пройде в Україні та 32 країнах світу і завершиться у Києві в листопаді 2010 року. 

Джерело]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9424</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9424</link>
			<title>Київрада передала Києво-Печерський заповідник у державну власність</title>
			<pubDate>Fri, 16 Jul 2010 09:59:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Київрада передала у державну власність на безоплатній основі комплекс Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/news/9424/800px-Успенський_собор_Києво-Печерської_Лаври.jpg" type="image/jpeg" />
						<category>Київ</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Київрада передала у державну власність на безоплатній основі комплекс Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

Як передає кореспондент УНІАН, проект рішення був озвучений секретарем Київради Олесем ДОВГИМ та запропонований до внесення у порядок денний сьогоднішнього засідання міської ради.

О.ДОВГИЙ зазначив, що вказане питання обговорювалось на погоджувальній нараді і знайшло підтримку.

За внесення цього питання до порядку денного проголосували 77 депутатів Київради.

При голосуванні по суті, тобто за передачу заповідника в державну власність, пропозиція знайшла підтримку у 73 депутатів з 112 присутніх у залі.

Проект рішення не наданий депутатам Київради, а отже невідомо, про яку саме площу йдеться у рішенні.

Крім того, окремим проектом рішення, який було внесено до порядку денного засідання, передбачено передачу також на безоплатній основі окремо Успенського собору Національного Києво-Печерського заповідника до державної власності.

Це питання було окремо проголосовано. За нього проголосували 68 депутатів Київради.

У рішенні зазначено, що йдеться про передачу Успенського собору на вул. Мазепи, 21, загальною площею 1921 кв. м. Об&rsquo;єкт передається до сфери управління Міністерства культури і туризму України.

Депутати доручили Головному управлінню комунальної власності Києва разом з Головним управлінням охорони культурної спадщини здійснити відповідні заходи щодо передачі Успенського собору у держвласність.]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9423</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9423</link>
			<title>На Львівщині пройде народний фестиваль «Лагодівські фестини»</title>
			<pubDate>Fri, 16 Jul 2010 09:56:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[24-25 липня в с. Лагодів Перемишлянського району на Львівщині вперше пройде народний фестиваль &laquo;Лагодівські фестини&raquo;. У програмі дійства &ndash; представлення культури с.Лагодів, спортивна, музична програма, обрядові пісні, Свято жнив, ватра від пластунів, виставка-ярмарок, велосипедний марафон, а також посвячення пам&rsquo;ятного знаку: за переказами про виникнення теперішньої Унівської Свято-Успенської Лаври, саме село Лагодів є місцем об'явлення волі Божої.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Львівська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[24-25 липня в с. Лагодів Перемишлянського району на Львівщині вперше пройде народний фестиваль &laquo;Лагодівські фестини&raquo;. У програмі дійства &ndash; представлення культури с.Лагодів, спортивна, музична програма, обрядові пісні, Свято жнив, ватра від пластунів, виставка-ярмарок, велосипедний марафон, а також посвячення пам&rsquo;ятного знаку: за переказами про виникнення теперішньої Унівської Свято-Успенської Лаври, саме село Лагодів є місцем об'явлення волі Божої.

Про це 15 липня у коментарі ZAXID.NET повідомив організатор Володимир Мишолівський.

&laquo;Лаврів віддавна славиться своїми народними умільцями, власне вони представлять свої роботи, будуть виступи артистів естради, у межах фестивалю пройде Свято жнив, під час якого виконають обрядові пісні, зв&rsquo;яжуть обжинкового снопа та ін.&raquo;, - зазначив Володимир Мишолівський.

За його словами, гості, які приїдуть з наметами, матимуть можливість створити наметове містечко. До Лаврова зі Львова найкраще добиратися з автостанції №6 маршрутним авто &laquo;Львів - Перемишляни&raquo;.]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9422</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9422</link>
			<title>У Львівській ОДА створили управління туризму</title>
			<pubDate>Fri, 16 Jul 2010 09:27:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Голова Львівської ОДА Василь Горбаль підписав розпорядження, яким у ОДА створено управління туризму, яке комплексно відповідатиме за розвиток та промоцію Львівщини в Україні та за кордоном. Уже визначено і керівника управління туризму, якого на цій посаді буде офіційно представлено наступного тижня. Про це учора, 15 липня, журналістам повідомив голова Львівської ОДА Василь Горбаль.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Львівська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Голова Львівської ОДА Василь Горбаль підписав розпорядження, яким у ОДА створено управління туризму, яке комплексно відповідатиме за розвиток та промоцію Львівщини в Україні та за кордоном. Уже визначено і керівника управління туризму, якого на цій посаді буде офіційно представлено наступного тижня. Про це учора, 15 липня, журналістам повідомив голова Львівської ОДА Василь Горбаль.

&laquo;Буде офіційне призначення на роботу, тоді і буде оголошено, що це за людина. Так буде етично, і ми одразу, із моїм приходом, на посаду так домовлялися, тому наперед називати прізвище не буду&raquo;, &ndash; сказав Горбаль.

Він додав, що ця людина &laquo;є фахівцем, дуже добрий знає польський рівень, а також працював в Україні на загальнонаціональному рівні&raquo;.

Голова Львівської ОДА також зазначив, що через проведену свого часу реорганізацію управлінь у Львівській ОДА так склалось, що питання культури є розпорошені. &laquo;Якщо ви візьмете будь-яку програму, яка прийнята Львівською облрадою і виконується ЛОДА, то у кожній із них є пункт про туризм, хоча б мінімально передбачений друк буклетів, проте у комплексі за це ніхто не відповідає: усі функції розпорошені&raquo;, &ndash; сказав Горбаль.

Він навів у приклад Івано-Франківську ОДА, де голова свого часу наполіг, щоб управління туризму було збережено як таке. &laquo;І там тепер туризм на значно вищому рівні. А нас за розвиток туризму відповідають усі, а спитати нема з кого. Тому з понеділка я створив відділ і посаду начальника управління туризму, яке займатиметься комплексно цією проблемою&raquo;, &ndash; сказав Горбаль.

Він також додав, що на Львівщині відсутня комплексна програма промоції області як на всеукраїнському, так і міжнародному рівні. &laquo;Львівська ОДА уже готує цю програму&raquo;, &ndash; повідомив Горбаль.

Уже після відвідин замків, губернатор також наголосив, &laquo;що у кожному замку ми бачили поляків, проте, на жаль, від цих туристів місцевості дуже мало залишається&raquo;. &laquo;Ці речі також врахує новий керівник&raquo;, &ndash; додав Горбаль. 

Джерело: ЗІК]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9421</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9421</link>
			<title>Замок у Старому Селі віддають у концесію</title>
			<pubDate>Thu, 15 Jul 2010 15:43:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[За півтора тижні буде оголошено конкурс на передачу в концесію замку у Старому Селі Пустомитівського району Львівської області.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Львівська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[За півтора тижні буде оголошено конкурс на передачу в концесію замку у Старому Селі Пустомитівського району Львівської області. Про це повідомив заступник начальника управління охорони культурної спадщини Львівської облдержадміністрації Андрій Левик.

За його словами, оголошення про це за півтора тижні буде розміщено у газеті &quot;Урядовий кур&rsquo;єр&quot;: &quot;Підготовлено всю необхідну документацію, проведено оцінку вартості пам&rsquo;ятки незалежними експертами, які мають ліцензію, надану Фондом держмайна. Замок передається в концесію на 49 років. Відповідно до договору концесіонер має провести консервацію замку, виготовити проектну документацію та відтворити пам&rsquo;ятку. Поки концесіонер не відтворить замку у Старому Селі, він нічого не сплачує державі, але після того, як замок буде відтворено, концесіонер сплачує певні платежі, відповідно до оцінки вартості об&rsquo;єкта&quot;, - зазначив Андрій Левик.

Сьогодні голова Львівської облдержадміністрації Василь Горбаль оглядає замки та палаци Львівщини, які мають увійти до майбутнього історико-архітектурного заповідника &quot;Галицька корона&quot;, та фортеці і замки, які можуть передати у концесію.

За словами Андрія Левика, готуються і незабаром буде оголошено конкурс на концесію замку у Свіржі. Як зазначив директор Львівської картинної галереї Борис Возницький, замок у Свіржі потребує концесіонера тому, що руйнується. Втім, він не надто оптимістично поставився до передачі у концесію замку у Свіржі. За його словами, в Україні немає жодного позитивного прикладу передачі палаців чи замків у концесію. Також песимістично він поставився до того, що буде знайдено концесіонера для замку у Старому Селі: &quot;Щодо концесії у Свіржському замку, то це може бути концесія, але на таких умовах, щоб концесіонер, який буде створювати готель чи ресторан, створював його лише у незначній частині приміщення. На жаль, цього року держава не виділила жодної копійки на замки, і ми вимушені все одно шукати приватні кошти&quot;, - зазначив Борис Возницький.

Нагадаємо, що на відновлення замку у Свіржі потрібно близько 20 млн грн, у Старому Селі &ndash; близько 300 млн грн.

Джерело: ZAXID.NET]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9420</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9420</link>
			<title>У Варшаві з'явився туристичний "огірок"</title>
			<pubDate>Thu, 15 Jul 2010 15:32:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[У кожну суботу та неділю протягом літа з Театральної площі у Варшаві вирушає історичний автобус. За оригінальну форму його любовно називають &laquo;огурек&raquo; (&laquo;огірок&raquo;), а зараз йому випала честь возити гостей Варшави вулицями столичного міста.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Польща</category>
				
			<fulltext><![CDATA[У кожну суботу та неділю протягом літа з Театральної площі у Варшаві вирушає історичний автобус. За оригінальну форму його любовно називають &laquo;огурек&raquo; (&laquo;огірок&raquo;), а зараз йому випала честь возити гостей Варшави вулицями столичного міста. 

Пасажирів супроводжуватиме екскурсовод, який розповідатиме про найцікавіші об'єкти на трасі проїзду. Закінчуватиметься екскурсія на стадіоні футбольного клубу &laquo; Легія&raquo; . Тут всі бажаючі зможуть відвідати стадіон, ознайомитися з історією клубу, зробити пам'ятні фотографії.

На Театральній площі, перед Палацом Яблонських працює інформаційний пункт, у якому можна отримати заброньовані квитки, дізнатися більше про інші проекти Фундації Центр Європи (що організовує цей автобусний тур) та попити кави.

Автобус вирушає в мандрівку кожну суботу об 16:00 та 17:00 та у кожну неділю об 11:00 та 13:00. , 

Автобусні тури &laquo;менш знаною Варшавою&raquo; безкоштовні. Але місця варто попередньо бронювати на сторінці www.centrumeuropy.org Одночасно автобусом можуть подорожувати 40-45 осіб.]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9419</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9419</link>
			<title>У Польщі почав курсувати поїзд до памяток архітектури</title>
			<pubDate>Thu, 15 Jul 2010 14:27:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[3 липня почав курсувати єдиний у Польщі &laquo;Поїзд до пам'яток архітектури&raquo;. Маршрут оригінальної вузькоколійки проходить старовинною залізницею Рогалув - Рава - Бяла.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Польща</category>
				
			<fulltext><![CDATA[3 липня почав курсувати єдиний у Польщі &laquo;Поїзд до пам'яток архітектури&raquo;. Маршрут оригінальної вузькоколійки проходить старовинною залізницею Рогалув - Рава - Бяла.

Спеціальний потяг, що викликає у туристів велике зацікавлення, відправляється об 11:15 зі станції Рогалув. Квитки ( 30 зл. для дорослих та 20 зл. для молоді до 18 років (для дітей віком до 4 років -безкоштовні), можна придбати в касі, що розміщена біля залізничного музею - Склад № 1 та в кондукторів. У ціні квитка враховано відвідування всіх об'єктів на маршруті.

Під час подорожі потягом можна буде побачити: в Раві Мазовецькій - красивий міський парк, вежу Замку Мазовецьких Князів та музей Равської Землі; далі потяг зупиняється у Богушицах, де є один із найцінніших в Польщі пам'ятників дерев'яної архітектури - сосновий костел св. Єпископа Станіслава (в цьому році закінчилися роботи по відновленню поліхромії костелу); останнім пунктом зупинки потяга є глухівський костел св. Вацлава, що являє собою найкращий взірець пізнього польського бароко.

На зворотному шляху на станції Єжова буде організовано вечір біля вогнища ( варто з собою мати провіант). Повернення до Рогова планується об 18:37.
Наступні подорожі старовинною вузькоколійкою відбудуться 24 липня та 14 серпня. Щиро запрошуємо!

Більше про малу залізницю Рогув - Рава - Бяла та про захід читайте на: http://kolejrogowska.pl]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9418</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9418</link>
			<title>Музей Гончара запрошує на презентацію альбому «Terra cossacorum»</title>
			<pubDate>Thu, 15 Jul 2010 12:09:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Національний центр народної культури &laquo;Музей Івана Гончара&raquo; запрошує 15 липня 2010 р. о 19.00 на презентацію альбому гуртів &laquo;Хорея козацька&raquo; та &laquo;Гуляй город&raquo; - &laquo;Terra cossacorum&raquo;.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Київ</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Національний центр народної культури &laquo;Музей Івана Гончара&raquo; запрошує 15 липня 2010 р. о 19.00 на презентацію альбому гуртів &laquo;Хорея козацька&raquo; та &laquo;Гуляй город&raquo; - &laquo;Terra cossacorum&raquo;.

Альбом &laquo;Terra cossacorum&raquo;- це спільна робота гуртів &ldquo;Хорея козацька&rdquo; та &laquo;Гуляй город&raquo;. Вашій увазі пропонується концерт -  у виконанні цих гуртів, а також прозвучать пісні, що увійшли до диску.

Ми пропонуємо музичну подорож крізь час до &laquo;Тери козакорум&raquo; &ndash; &laquo;землі козацької&raquo;, знов розгорнути давню мапу і глянути на неї з двох точок зору: крізь фольклор &ndash; усну народну творчість, українські пісні у виконанні гурту &laquo;Гуляй город&raquo;, і крізь давню музику у виконанні гурту &laquo;Хорея козацька&raquo;. Обоє гуртів виконують пісні та інструментальну музику, котру учасники ансамблів записали в фольклорних експедиціях чи віднайшли в старовинних рукописних або друкованих джерелах. Обидва погляди гармонійно поєднують сільську та аристократичну музичні культури, щоб дати вам можливість зазирнути в стародавній світ Руси-України одразу через два віконця. Одне з них ренесансне &ndash; з пізнішою бароковою ліпниною, інше &ndash; деревяне вікно козацької хати, з мальованими та різьбленими віконницями.

Учасники презентації: музиканти гурту &laquo;Хорея козацька&raquo; та &laquo;Гуляй город&raquo;. Ініціатор та  меценат проекту Сібеллія Штрак-Ціммерман (Німеччина, Баварія), з підтримкою інших членів баварського клубу &laquo;Йозефшталєр-Елєфант&raquo;. Координатор проекту Вікторія Щербань (Німеччина).

Вхід вільний!

Адреса Музею: Київ, вул. Івана Мазепи, 29. 
Їхати: ст.м. &quot;Арсенальна&quot;, авт.№24, трол.№38, м/т №№ 406, 470, 520 
до кінцевої зупинки за Києво-Печерською лаврою.
Телефони для довідок: (044) 362-44-62, тел./факс: 288-52-10, 288-92-68.
www.honchar.org.ua 	e-mail: honchar_museum@ukr.net]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9417</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9417</link>
			<title>«Шахтар» відкрив свій музей</title>
			<pubDate>Thu, 15 Jul 2010 11:10:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[У середу, 14 липня,  у житті &laquo;гірників&raquo; сталася історична подія. Цього дня відкрився музей історії ФК &laquo;Шахтар&raquo;. А першими його відвідувачами стали президент донецького клубу Рінат Ахметов, головний тренер команди Мірча Луческу, гравці та ветерани &laquo;помаранчево-чорних&raquo;.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Донецька область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[У середу, 14 липня,  у житті &laquo;гірників&raquo; сталася історична подія. Цього дня відкрився музей історії ФК &laquo;Шахтар&raquo;. А першими його відвідувачами стали президент донецького клубу Рінат Ахметов, головний тренер команди Мірча Луческу, гравці та ветерани &laquo;помаранчево-чорних&raquo;.

Команда прибула не з порожніми руками. Капітан &laquo;гірників&raquo; Дарійо Срна ніс завойований &laquo;гірниками&raquo; кубок чемпіонів України сезону - 2009/2010, а віце-капітан Фернандиньо - Суперкубок України. Ці трофеї зайняли своє місце у залі нової історії &laquo;Шахтаря&raquo;.

&laquo;У тих, хто не знає минулого, не може бути майбутнього&raquo;. Ця фраза сьогодні не раз звучала у стінах музею. Символічно, що місію тих, хто перерізатиме стрічечку, на себе узяли Рінат Ахметов, Мірча Луческу та легендарний Бригадир нашого клубу Михайло Соколовський. Отже, перші гості музею опинилися усередині і з головою поринули в атмосферу минулих років.

Спочатку вивчали історичні експонати, яких тут просто не перечитати. У першому історичному залі делегацію вразив макет ЦС &laquo;Шахтар&raquo; зразка 1936 року. Тут на екранах можна було подивитися кінохроніки всіляких історичних матчів за участю нашої команди. Одна з таких дуже зацікавила Мірчу Луческу. Він уважно стежив за перипетіями одного з матчів, немов когось видивляючись. А потім вигукнув: &laquo;Це ж &laquo;Шахтар&raquo; грає з &laquo;Стяуа&raquo;. Фантастика!&raquo;. Дійсно, виявилось, що у той момент йшла трансляція фрагментів першого турне &laquo;гірників&raquo; до Румунії. Містера ця деталь дуже порадувала.

Тим часом Олександр Спірідон, Игор Дуляй, Костянтин Кравченко, Руслан Фомін, Дмитро Чигринський, Микола Іщенко та Джуліус Агахова вивчали можливості затишного кінотеатру - родзинки музею. Якраз у цей час на екрані транслювалися фрагменти фінального кубкового поєдинку &laquo;гірників&raquo; з дніпропетровським &laquo;Дніпром&raquo; 1997 року. Інші ж гості розосередилися у п'яти залах музею. Олександра Чижова вразили бутси, в яких грав знаменитий наш ветеран Геннадій Зубов. А ось бразильці були просто в захваті від show-room, де були представлені фотографії усіх гравців, що коли-небудь виступали за головну команду. Там же гості із завмиранням серця пройшли захоплюючу віртуальну подорож з історії &laquo;Шахтаря&raquo;.

Варто сказати, що перша екскурсія для команди носила лише ознайомлювальний характер, але багато &laquo;гірників&raquo; спалахнули ідеєю ще не раз повернутися до музею, щоб усе подивитися детальніше. А наприкінці заходу Мірча Луческу наполіг на тому, щоб усі без виключення поділилися своїми враженнями у &laquo;гостьовій книзі&raquo;. Містер просто сяяв від щастя, не припиняючи повторювати: &laquo;Це наша історія. Ми її зобов'язані знати та шанувати&raquo;.

Прес-служба ФК &laquo;Шахтар&raquo;]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9416</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9416</link>
			<title>В Музеї народної архітектури пройдуть етнічні забави</title>
			<pubDate>Wed, 14 Jul 2010 17:44:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[15 липня у Львові розпочинається фестиваль вуличних музик в рамках свята &laquo;Літо на Ринку&raquo;. А вже 17-18 липня в Музеї народної архітектури та побуту &laquo;Шевченківський гай&raquo; відбуватиметься етнічна забава &laquo;Країна мрій&raquo;.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Львівська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[15 липня у Львові розпочинається фестиваль вуличних музик в рамках свята &laquo;Літо на Ринку&raquo;. А вже 17-18 липня в Музеї народної архітектури та побуту &laquo;Шевченківський гай&raquo; відбуватиметься етнічна забава &laquo;Країна мрій&raquo;. 

&laquo;Країна мрій&raquo; триватиме з 14.00 щодня і до вечора. На території Музею народної архітектури та побуту &laquo;Шевченківський гай&raquo; буде розташовано дві сцени: головна, де виступатимуть відомі українські музиканти та фольклорна, де гостям фестивалю представлять найрізноманітніші фолькові ансамблі та автентичних музик. Хедлайнерами цьогорічної &laquo;Країни мрій&raquo; у Львові стануть гурти: Палац (Білорусь), Йорий Клоц (Львів), Флайzzzа (Луцьк), Чоботи з Бугая, а також Фома (гурт &laquo;Мандри&raquo;) із сольним проектом та гурт &laquo;ВВ&raquo;.

Також у Шевченківському гаю буде облаштована дитяча галявина, де діток розважатимуть майстер-класами з виготовлення веселих іграшок із повітряних кульок. Працюватиме і ярмарок народних ремесел.

А ось перед цим,15 липня, розпочинається фестиваль вуличних музик в рамках свята&raquo;Літо на Ринку&raquo;. Щочетверга з 19:00 до 20.30 на площі Ринок біля літньої сцени виступатимуть найкращі вуличні музики Львова.

12 серпня відбудеться завершальний концерт. Професійне журі разом з глядачами обере 5 найкращих вуличних музик, які отримають премії до Дня музики &ndash; 1 жовтня. Вуличних музик запрошують до участі у фестивалі. 

Детальніше: 063-341-89-15&nbsp; (Анастасія Туманова).

Джерело: ЗІК]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9414</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9414</link>
			<title>Кабмін виділив 125 млн. на добудову Мистецького Арсеналу</title>
			<pubDate>Wed, 14 Jul 2010 16:05:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Кабінет міністрів в 2010 році виділить з державного бюджету 125 млн. гривень на завершення будівництва Національного культурно-мистецького та музейного комплексу &quot;Мистецький арсенал&quot;.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/news/9414/149600_image_large.jpg" type="image/jpeg" />
						<category>Київ</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Кабінет міністрів в 2010 році виділить з державного бюджету 125 млн. гривень на завершення будівництва Національного культурно-мистецького та музейного комплексу &quot;Мистецький арсенал&quot;.

Зокрема, до постанови Кабміну №420 &quot;Питання використання у 2010 році коштів Стабілізаційного фонду для підтримки матеріально-технічної бази Державного управління справами&quot; від 31 травня 2010 року внесені уточнення, згідно з якими зазначена сума буде виділена не в 2011, а в 2010 році.

Як повідомлялося, раніше глава наглядової ради &quot;Мистецького арсеналу&quot; Віктор Ющенко висловив думку, що перша черга об'єкта може повноцінно працювати вже в 2011 році.

За його оцінками, на завершення робіт необхідно 300 млн. гривень.

Джерело: Економічна правда]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9413</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9413</link>
			<title>23-25 липня лемківська громада з усього світу збереться у Ждині на «Лемківській Ватрі» </title>
			<pubDate>Wed, 14 Jul 2010 11:14:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Лемківська громада Західної України готується до участі у Міжнародному Святі лемківської культури &laquo;XXVIIІ Лемківська ватра&raquo;, яка пройде в Ждині (Польща) 23-25 липня 2010 року. Про це ЗІКу повідомив голова Львівського відділення Всеукраїнського об&rsquo;єднання &laquo;Лемківщина&raquo; Володимир Ропецький.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Польща</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Лемківська громада Західної України готується до участі у Міжнародному Святі лемківської культури &laquo;XXVIIІ Лемківська ватра&raquo;, яка пройде в Ждині (Польща) 23-25 липня 2010 року. Про це ЗІКу повідомив голова Львівського відділення Всеукраїнського об&rsquo;єднання &laquo;Лемківщина&raquo; Володимир Ропецький.

За його словами, Генеральне консульство Республіки Польщі у Львові (Генеральний консул Гжегож Опалінський) робить все для того, щоб лемки могли потрапити на Ватру. Охочих відвідати прадідівські землі надзвичайно багато, їх кількість вимірюється уже не сотнями, тому у консульстві не дають ради опрацювати усі документи.

Серед колективів, які представлять Західну Україну &ndash; &laquo;Лемковина&raquo;, камерно-вокальний ансамбль з Львівської Політхніки &laquo;Акколада&raquo;, дитячі, фольклорні гурти із Закарпаття, з Калуша, Тернополя.

Свято лемківської культури &laquo;Лемківська Ватра&raquo; в Ждині є однією з найбільших міжнародних артистичних культурних імпрез у Малопольському Воєводстві, на території етнічних колись українських лемківських земель. Імпреза, котра триває три дні, відбувається щороку. У ній бере участь біля семи тисяч осіб &ndash; мешканців Низьких Бескидів, гостей та туристів з краю (Польщі) та з-поза кордону (Канада, Україна, Словаччина, США, Хорватія, Сербія, Австрія та ін.). На &laquo;Ватрі&raquo; виступає до 1000 виконавців народної музики, рок-музики, фолк-музики, джазу та різних театралізованих сценічних форм. &laquo;Ватра&raquo; демонструє лемківські сезонні обряди, Лемківську Спартакіаду, вистави, конкурси, покази традиційних лемківських ремесел та інше. Унікальний формат Свята Лемківської Культури в Ждині підкреслюється візитами персон світу культури та політики.

Джерело: ЗІК]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9412</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9412</link>
			<title> На Буковині засновано премію за розвиток краєзнавства та збереження культурної спадщини</title>
			<pubDate>Wed, 14 Jul 2010 11:12:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[З метою збереження культурної спадщини, відродження, активізації розвитку і популяризації краєзнавства Буковини, підтримки краєзнавців області ОДА заснувала обласну премію імені Олекси Романця.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Чернівецька область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[З метою збереження культурної спадщини, відродження, активізації розвитку і популяризації краєзнавства Буковини, підтримки краєзнавців області ОДА заснувала обласну премію імені Олекси Романця. 

Премія імені Олекси Романця присуджуватиметься щороку 7 серпня, починаючи з нинішнього року, на конкурсній основі за кращі науково-дослідницькі, науково-популяризаторські роботи з питань історії, культури та природи Буковини, за значні досягнення у збереженні та відродженні культурної спадщини, здійснення наукових досліджень мало вивчених краєзнавчих тем, наукового опису і обліку старожитностей, створення нових та удосконалення діючих музеїв.

На цю премію можуть претендувати відомі дослідники історії краю, наукові та творчі працівники музеїв незалежно від їхнього статусу, типу, підпорядкування, працівники закладів культури, які здійснюють краєзнавчу роботу, активісти краєзнавчого руху.

Буковинець Олекса Романець багато років був одним із найвідповідальніших діячів літератури, мистецтва й культури, глибоко ерудованим дослідником красного письменства, краєзнавцем, пропагандистом художнього слова. Він близько причетний до кожного більшого й меншого літературного явища, що зародилося на Буковині. 

Джерело: ЗІК]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9411</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9411</link>
			<title>Музей отримав у подарунок палеонтологічну колекцію</title>
			<pubDate>Wed, 14 Jul 2010 10:51:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Фонди Волинського краєзнавчого музею поповнились цікавою палеонтологічною колекцією із 30 зразків осадових порід з відбитками представників флори еоценової епохи палеогенового періоду кайнозойської ери. Це подарунок Галини Смолярчук, уродженки смт.Маневичі Волинської області, яка нині проживає в Канаді (провінція Британська Колумбія).]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Волинська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Фонди Волинського краєзнавчого музею поповнились цікавою палеонтологічною колекцією із 30 зразків осадових порід з відбитками представників флори еоценової епохи палеогенового періоду кайнозойської ери. Це подарунок Галини Смолярчук, уродженки смт.Маневичі Волинської області, яка нині проживає в Канаді (провінція Британська Колумбія). 

Порода, що містить відбитки листків і стебел рослин, утворилась понад 50 мільйонів років тому із озерних відкладів та органічних решток. Родовище називається Макабі і розташоване поблизу міста Камлупс (Канада).

Унікальність флори еоценової епохи палеогенового періоду полягає в надзвичайному багатстві видів й поширенню теплолюбних рослин далеко на північ аж до північного полярного кола.

У породах Макабі палеонтологи знайшли відбитки понад 40 листяних та 17 хвойних та гінкгових рослин.

Найцікавіші і найпримітніші відбитки належать листкам сассаф-росу або ганусовому дереву із родини лаврових. Зустрічаються відбитки листків різних видів гінкго &ndash; Gink go adiantoides, Gink go dissecta, Gink go biloba. Останній вид дотепер росте в диких гірських лісах Китаю.

На багатьох палеонтологічних зразках відбитки гілочок метасеквої. Цей рід був дуже поширений в лісах еоцену. До нашого часу дожив один єдиний вид &ndash; метасеквоя китайська.

Одними із найкрасивіших рослин тієї епохи були представники Багряникоцвітних (Cercidiphyllym japonicum).

Після опрацювання працівниками музею, колекція пані Галини Смолярчук буде поміщена в експозиції відділу природи і відвідувачі Волинського краєзнавчого музею зможуть з нею познайомитись.]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9410</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9410</link>
			<title>У Кіровограді презентують колекцію Володимира Винниченка</title>
			<pubDate>Wed, 14 Jul 2010 10:38:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[15 липня 2010 року о 15 год. у Кіровоградському обласному художньому музеї (м. Кіровоград, вул. Карла Маркса, 60) відбудеться урочиста презентація мистецької колекції видатного державного і політичного діяча, письменника, художника Володимира Винниченка (1880-1951), поверненої на Батьківщину Українською Вільною академією наук у США (м. Нью-Йорк).]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Кіровоградська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[15 липня 2010 року о 15 год. у Кіровоградському обласному художньому музеї (м. Кіровоград, вул. Карла Маркса, 60) відбудеться урочиста презентація мистецької колекції видатного державного і політичного діяча, письменника, художника Володимира Винниченка (1880-1951), поверненої на Батьківщину Українською Вільною академією наук у США (м. Нью-Йорк).

Завдячуючи зусиллям Міністерства культури і туризму України та Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України, за сприяння Міністерства закордонних справ України та Державної митної служби України, Україною набуто в дар решту мистецької колекції родини Винниченків.

Виставка символічно відкривається у Кіровоградському обласному художньому музеї у ювілейні дні &ndash; тут, у колишньому Єлисаветграді, 130 років тому народився видатний державний і політичний діяч, перший Прем&rsquo;єр-міністр Незалежної України, письменник Володимир Кирилович Винниченко. Він увійшов в історію національної культури як один із талановитих українських письменників &ndash; автор чотирнадцяти романів, більше ста оповідань, двадцяти трьох драматичних творів, сорока однієї книжки щоденникових записів, що охоплюють період 1911-1951 рр.

Володимир Винниченко намагався поєднувати літературну діяльність і політику. У 1917-1919 рр. він &ndash; Голова Генерального секретаріату Центральної Ради, Голова Директорії, а ще &ndash; автор майже всіх законодавчих актів Української Народної Республіки, в тому числі і знаменитого IV Універсалу, який стверджував злуку всіх українських земель у соборній Українській державі.

Народившись у Єлисаветграді, який Микола Добролюбов назвав &ldquo;маленьким Парижем&rdquo;, Володимир Винниченко у 1930-х роках в еміграції, у Парижі справжньому, відкрив у собі талант художника. Протягом свого життя написав понад сто власних картин, портретів і акварелей. У 2001 році у Києві відбулося відкриття виставки &ldquo;Краса і сила&rdquo;, на якій уперше в Україні було презентовано його малярську спадщину у кількості 89 картин, яку, згідно заповіту дружини Розалії Винниченко, передала в Україну на довічне зберігання Українська Вільна Академія наук у США. 2002 року ще 10 малярських творів повернулися на Батьківщину, а у квітні цього року &ndash; і залишок мистецької колекції родини Винниченків, що складається з 20 картин.

Презентація відбудеться за участі представників Адміністрації Президента України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, Міністерства культури і туризму України, Міністерства закордонних справ України, Державної митної служби України, Національної академії наук України, Кіровоградської обласної державної адміністрації, ЗМІ.


Контакти:
Державна служба контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України:
тел. , тел./факс: 280-13-10, e-mail: dskpc@carrier.kiev.ua;
Кіровоградський обласний художній музей:
тел. (0522) 24-98-37, тел./факс: 24-56-81, e-mail: koxm@ukr.net.

Джерело: Міністерство культури і туризму України]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9409</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9409</link>
			<title>У Полтаві на пам’ятник повернуть символ Російської імперії</title>
			<pubDate>Wed, 14 Jul 2010 10:33:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[До Дня Полтави, 23 вересня, на пам&rsquo;ятнику комендантові Полтавської фортеці Олексієві Келіну встановлять двоголового орла.

Пам&rsquo;ятник &mdash; гранітний обеліск 8,8 м заввишки. Унизу &mdash; бронзовий лев, угорі &mdash; бронзовий герб Полтави. Стоїть на розі просп. Першотравневого, вул. Шевченка та Садової. Проект реконструкції схвалила Держслужба з питань національної культурної спадщини.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Полтавська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[До Дня Полтави, 23 вересня, на пам&rsquo;ятнику комендантові Полтавської фортеці Олексієві Келіну встановлять двоголового орла. Відновлення двоголового орла пов&quot;язують із приходом в Україні нової влади.

Пам&rsquo;ятник &mdash; гранітний обеліск 8,8 м заввишки. Унизу &mdash; бронзовий лев, угорі &mdash; бронзовий герб Полтави. Стоїть на розі просп. Першотравневого, вул. Шевченка та Садової. Проект реконструкції схвалила Держслужба з питань національної культурної спадщини.

&mdash; Мета реконструкції &mdash; не політична. Хочемо повернути історичній пам&rsquo;ятці первісний вигляд, &mdash; каже Валерій Трегубов, архітектор, який зі львівським скульптором Сергієм Олешком працює над відновленням обеліска.

Пам&rsquo;ятник Олексієві Келіну відкрив на 200-річчя Полтавської битви російський цар Микола ІІ 1909-го. Гарнізон Келіна витримав облогу шведів і не дав їм захопити місто. За радянської влади, 1921-го, орла демонтували. У 1941&ndash;1943 роках фашисти зірвали решту бронзових елементів, зокрема й лева, і вивезли до Німеччини. По війні виготовили копію того пам&rsquo;ятника, але вже без птаха на верхівці.

Відновлення двоголового орла, символа Російської імперії, пов&rsquo;язують із приходом в Україні нової влади.

&mdash; Це черговий спосіб принизити українців, &mdash; коментує нардеп від &rdquo;Нашої України&rdquo; Микола Кульчинський, 63 роки. &mdash; Спосіб показати, що Російська імперія існує, а України тут і нема. Це свідчення, що колишній комсомолець Матковський (мер Полтави Андрій Матковський, колишній &rdquo;бютівець&rdquo;, його називають українофобом. &mdash; &rdquo;ГПУ&rdquo;) є по суті російським імперіалістом. При Януковичі на поверхню спливли всі чорні антиукраїнські сили.

Із пам&rsquo;ятником пов&rsquo;язують кілька повір&rsquo;їв. Студенти техуніверситету труть левові хвоста, щоб не було &rdquo;хвостів&rdquo; на сесіях. Щоб здати екзамени, студенти стоматологічної академії труть йому зуби. 

Джерело]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9408</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9408</link>
			<title>З музею Великої вітчизняної війни приберуть експозицію ОУН-УПА.</title>
			<pubDate>Wed, 14 Jul 2010 09:27:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Експозицію про ОУН-УПА приберуть з Національного музею історії Великої Вітчизняної війни. Про це йдеться у відповіді Міністерства оборони на депутатський запит народного депутата від комуністів Євгена Царькова.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Київ</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Експозицію про ОУН-УПА приберуть з Національного музею історії Великої Вітчизняної війни. Про це йдеться у відповіді Міністерства оборони на депутатський запит народного депутата від комуністів Євгена Царькова.

На початку червня Царьков звернувся до прем'єр-міністра Миколи Азарова та міністра оборони Михайла Єжеля з проханням розглянути питання про неправомірність розміщення в залі Партизанської слави Національного музею історії Великої Вітчизняної війни експозиції, присвяченої ОУН-УПА.

У Міністерстві оборони задовольнили прохання Євгена Царькова і пообіцяли прибрати експозицію.

Нагадаємо, Компартія 5 травня провела в Ужгороді пікет з вимогою скасувати укази екс-президента Віктора Ющенка про присвоєння звання Герой України Роману Шухевичу та Степанові Бандері.

Акція пройшла біля пам'ятника Тарасові Шевченку і тривала годину. Комуністи тримали у руках червоні прапори, а також гасла: &quot;Бандера &ndash; не герой!&quot;, &quot;ОУН-УПА в нашому краї не було і не буде!&quot;, &quot;Молодь Закарпаття &ndash; проти фашизму!&quot;.

Нагадаємо також, що фракція КПУ пропонує ухвалити проект постанови про вшанування жертв ОУН-УПА.

P. S. Згодом з`явилася інформація, що насправді депутат Царьков протестував проти розміщення експонатів, присвячених дивізії СС &quot;Галичина&quot;, під одним склом з матеріалами про радянських партизанів у Центральному музеї Збройних сил України&quot;.

Джерело]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9407</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9407</link>
			<title>Український Дім відкрив свої фонди</title>
			<pubDate>Tue, 13 Jul 2010 10:59:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[10 липня в Києві розпочала свою роботу виставка &laquo;Український дім відкриває фонди&raquo;, яка представила роботи з колекції Центру ділового та культурного співробітництва, яка є маловідомою широкому колу поціновувачів прекрасного.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Київ</category>
				
			<fulltext><![CDATA[10 липня в Києві розпочала свою роботу виставка &laquo;Український дім відкриває фонди&raquo;, яка представила роботи з колекції Центру ділового та культурного співробітництва, яка є маловідомою широкому колу поціновувачів прекрасного.

Фондова колекція Українського дому нараховує понад 70 тисяч експонатів XVII&mdash;XXI століть. Зокрема, понад дві тисячі творів дозволяють ретроспективно простежити розвиток образотворчого мистецтва від традиційного іконопису до світського живопису, скульптури, графіки класичного рівня, вивчити та зрозуміти творчий стиль талановитих авторів реалістичних творів, а також майстрів авангарду на різних етапах його становлення.

У трьох залах Українського дому виставлено 150 експонатів, що репрезентують пейзажний живопис митців, імена яких стали символами класичної художньої школи, та колекцію скульптури і лазерних фотомонтажів американської мисткині українського походження Міртали Пилипенко.

На виставці можна побачити роботи народного художника Росії і Білорусі Вітольда Бялиницького-Бірулі (1872&mdash;1957), якого вважають неперевершеним майстром ліричного пейзажу. На полотнах живописця неквапливо й гармонійно &laquo;живе&raquo; природа, яку дедалі важче відшукувати у сучасному світі. Картини Якова Ромаса (1902&mdash;1969) знайомлять глядача з пейзажем, просякнутим характерним для минулої епохи робітничим настроєм. Народний художник України Георгій Чернявський (1924&mdash;1981) представляє легкий та артистичний міський пейзаж. А роботи заслуженого художника України Микити Попенка (1900&mdash;1981) вирізняються нетрадиційною кольоровою гамою пейзажного живопису.

Окремий зал займає серія пейзажів Сергія Лисицина, талановитого сучасного українського художника. Роботи були написані в результаті мандрівки митця до Венеції 2001 року, це яскравий різнобарвний калейдоскоп вражень від славетного міста на воді.

Мала виставкова зала демонструє творчі здобутки Міртали Пилипенко. Американська мисткиня, відома за своїм творчим псевдонімом Міртала, є до того ж членом Спілки письменників України, членом-кореспондентом Української вільної академії у Нью-Йорку. Відвідувачі виставки мають змогу побачити колекцію скульптур авторки, яку вона подарувала Українському дому до Дня Незалежності 1991 року: 25 робіт, пронизаних лірикою, сповнених ідеями гуманізму та роздумами на вічні теми: хто ми, звідки прийшли і куди йдемо?

Виставка &laquo;Український дім відкриває фонди&raquo; триватиме до 24 серпня.

Джерело: День]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9406</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9406</link>
			<title>Організаторів «Забороненого мистецтва» визнали винними і оштрафували</title>
			<pubDate>Tue, 13 Jul 2010 10:55:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[У суботу понад 300 чоловік взяли участь у мітингу на захист Єрофєєва й Самодурова. У рамках акції відбувся художній пікет під гаслом &laquo;Судіть про мистецтво, але не судіть мистецтво&raquo;. На мітингу, окрім самих Єрофєєва і Самодурова, виступили художник Дмитро Врубель, поет Тетяна Щербина, а також член політради &laquo;Солідарності&raquo; Сергій Давідіс і лідер руху &laquo;За права людини&raquo; Лев Пономарьов.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Росія</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Грань між цензурою й захистом суспільної моралі інколи виявляється дуже хиткою. Тим більше, коли влада починає приміряти на себе роль середньовічного інквізитора й загрожує в'язницею будь-кому за інакодумство та &laquo;єресь&raquo;. Здається, в російських реаліях небезпечним стає навіть вільнодумство в мистецтві. Виставка знехтуваних і заборонених картин, яка проводилася 2007 року в центрі імені Сахарова, сьогодні привела своїх організаторів на лаву підсудних... Таганський суд Москви визнав винними в розпалюванні міжрелігійної ворожнечі колишнього директора Музею імені Сахарова Юрія Самодурова та екс-завідуючого відділом новітніх течій Третьяковської галереї Андрія Єрофєєва, які три роки тому організували &laquo;Заборонене мистецтво-2006&raquo; у Громадському центрі на Земляному валу в Москві, повідомляє Бі-Бі-Сі. Підсудні &laquo;скоїли діяння, спрямоване на збудження ненависті й ворожнечі за релігійними ознаками&raquo;, сказано у вироку. Самодуров і Єрофеєв визнанні винними и за рішенням судді оштрафовані відповідно на 200 тис. і 150 тис. карбованців. Експонати, представлені в музеї Сахарова, були раніше з різних причин зняті з інших виставок. Розглядати картини можна було лише через невелике вічко в фальш-стіні. У ході дебатів сторін держзвинувачення зажадало засудити обох обвинувачених до трьох років реального позбавлення волі в колонії-поселенні. Самі куратори вважають справу &laquo;політично сфабрикованою&raquo; і такою, яка &laquo;не має нічого спільного з демократичним правосуддям&raquo;. Процес над Самодуровим і Єрофєєвим викликав широкий суспільний резонанс. Багато діячів культури побоюються, що судовий розгляд і вирок організаторам виставки завдасть непоправного збитку сучасному російському мистецтву та приведе до зриву міжнародних виставок. На думку художника Дмитра Врубеля, який виступав захисником Єрофєєва і Самодурова на процесі, &laquo;ми знову опиняємося в країні, де держава підтримує одну позицію й естетику, а іншу називає кримінальною, і це страшно&raquo;. Російські правозахисники звернулися до верховного комісара ООН з прав людини з проханням не допустити тюремного вироку куратору виставки. Цей лист підписали Людмила Алексєєва, Олена Боннер, Володимир Буковський, Сергій Ковальов, Павло Литвинов і Арсеній Рогінський. Також днями на захист підсудних виступила група відомих російських художників. Із засудженням кримінальної справи й закликами зняти звинувачення з Єрофєєва й Самодурова виступили міжнародні організації Human Rights Watch і Amnesty International.

У суботу понад 300 чоловік взяли участь у мітингу на захист Єрофєєва й Самодурова. У рамках акції відбувся художній пікет під гаслом &laquo;Судіть про мистецтво, але не судіть мистецтво&raquo;. На мітингу, окрім самих Єрофєєва і Самодурова, виступили художник Дмитро Врубель, поет Тетяна Щербина, а також член політради &laquo;Солідарності&raquo; Сергій Давідіс і лідер руху &laquo;За права людини&raquo; Лев Пономарьов.

Виставка &laquo;Заборонене мистецтво&raquo; проводилася 2007 року в Центрі імені Сахарова. На виставці експонувалися роботи, які не були дозволені до показу в московських музеях і галереях. Кримінальну справу проти організаторів виставки було порушено в 2008 році за скаргою націоналістичного руху &laquo;Народний собор&raquo;.

КОМЕНТАР

Сергій Ковальов, дисидент, перший омбудсман і правозахисник, президент російського Інституту прав людини.

&mdash; Ініціатори виставки &laquo;Заборонене мистецтво&raquo; мали досить позитивні наміри, вони виступили за розв'язання гострої проблеми сучасної Росії. Організатори торкнулися теми впертого прагнення патріархії РПЦ посісти державну позицію. Наша вища церковна ієрархія прагне потрапити в державну владу, а це &mdash; антихристиянське прагнення. Давайте пригадаємо, що церква відокремлена від держави. При цьому я не прибічник самої виставки &mdash; бульдозерної виставки. Проблеми клерикалізму дійсно потрібно вирішувати, я лише &laquo;за&raquo;, але не за допомогою виставок. Необхідно організовувати спеціальні конференції, як це і належить суспільному центру, де можуть бути представлені й аргументи діячів сучасного мистецтва. Сахаровський суспільний центр не повинен втручатися в суперечку художників і мистецтвознавців. Але й сам судовий процес &mdash; абсурд чистої води. Він антиконституційний і принижує гідність держави. Що було в цій виставці антихристиянського чи антиправославного? Зовсім нічого. Кримінальний суд через цю виставку &mdash; ганьба Росії.

Джерело: День]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9405</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9405</link>
			<title>У Івано-Франківську триває виставка, присвячена Марку Боєславу</title>
			<pubDate>Tue, 13 Jul 2010 09:36:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Івано-Франківський краєзнавчий музей запрошує відвідати виставку &ldquo;Слово і зброя&rdquo;, присвячену століттю від дня народження Героя УПА, лицаря Срібного Хреста Заслуги, провідника пропаганди ОУН Карпатського краю, редактора альманаху &ldquo;Чорний ліс&rdquo;, засновника і редактора газети &ldquo;Шлях перемоги&rdquo; Михайла Дяченка (псевдонім &ldquo;Марко Боєслав&rdquo;).]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Івано-Франківська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Івано-Франківський краєзнавчий музей запрошує відвідати виставку &ldquo;Слово і зброя&rdquo;, присвячену століттю від дня народження Героя УПА, лицаря Срібного Хреста Заслуги, провідника пропаганди ОУН Карпатського краю, редактора альманаху &ldquo;Чорний ліс&rdquo;, засновника і редактора газети &ldquo;Шлях перемоги&rdquo; Михайла Дяченка (псевдонім &ldquo;Марко Боєслав&rdquo;).

Виставка створена на основі приватної колекції, яка була зібрана в результаті 20-ти річної дослідницької праці історика, краєзнавця, журналіста, депутата Івано-Франківської обласної ради Зіновія Бойчука.

В основі експозиції представлено оригінальні документи та світлини 1930 &ndash; 1950 років. Зокрема, це оригінальні видання поезій М.Боєслава, його та родинні світлини, речі з криївки М.Боєслава, зашифровані документи вояків УПА, одяг українських повстанців, фрагменти зброї.

Виставка працюватиме з 8 липня по 2 серпня в краєзнавчому музеї (м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 4 а). 

Джерело: Музейне коло Прикарпаття]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9404</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9404</link>
			<title>Готується план розвитку для Музею народної архітектури в Пирогово</title>
			<pubDate>Mon, 12 Jul 2010 16:37:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Фонд Ріната Ахметова &laquo;Розвиток України&raquo; і Національний музей народної архітектури і побуту України в Пироговому розпочали спільний проект з аналізу роботи музею з погляду міжнародних стандартів музейної справи.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Київ</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Фонд Ріната Ахметова &laquo;Розвиток України&raquo; і Національний музей народної архітектури і побуту України в Пироговому розпочали спільний проект з аналізу роботи музею з погляду міжнародних стандартів музейної справи.

Цей проект дасть змогу закласти основи стратегічного плану розвитку музею, а також стане важливим кроком для впровадження сучасних підходів музейної справи, роботи з відвідувачами, використання міжнародного досвіду музейного менеджменту, повідомили УНІАН у прес-службі Фонд &laquo;Розвиток України&raquo;.

Аналіз музею проводить група фахівців із США на чолі з Ліндою НОРРІС, яка вивчає українські музеї в рамках стипендії ім. Фулбрайта. Протягом останнього року Л.НОРРІС провела ряд семінарів, тренінгів, дослідницьких зустрічей і поїздок різними регіонами України, працювала з багатьма українськими музеями, що дасть змогу провести якісний аналіз роботи музею в Пироговому.

На сьогодні пройшли перші зустрічі, інтерв`ю з працівниками музею, проведені &laquo;польові&raquo; дослідження. Остаточні результати проекту &ndash; звіт за підсумками аналізу роботи музею і пропозиція стратегічного плану дій &ndash; будуть представлені в жовтні цього року.

Цей проект &ndash; черговий етап багаторічної співпраці фонду Ріната Ахметова і Національного музею народної архітектури і побуту, зазначили в прес-службі фонду.

Джерело: УНІАН]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9403</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9403</link>
			<title>В Україні буде меморіальний цвинтар для військових героїв — поруч із могилами розстріляних у Биківні</title>
			<pubDate>Mon, 12 Jul 2010 10:12:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Відповідне рішення цього тижня ухвалила Верховна Рада. У постанові ВР сказано, що на цьому цвинтарі ховатимуть &laquo;ветеранів Великої Вітчизняної, війни в Афганістані, учасників інших військових конфліктів, військовослужбовців, у тому числі звільнених у запас або у відставку, членів їхніх сімей, а також інших осіб, які здійснили героїчні подвиги в ім&rsquo;я українського народу&raquo;. Місцем для цвинтаря обрали околиці села Биківня під Києвом.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Київ</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Відповідне рішення цього тижня ухвалила Верховна Рада. У постанові ВР сказано, що на цьому цвинтарі ховатимуть &laquo;ветеранів Великої Вітчизняної, війни в Афганістані, учасників інших військових конфліктів, військовослужбовців, у тому числі звільнених у запас або у відставку, членів їхніх сімей, а також інших осіб, які здійснили героїчні подвиги в ім&rsquo;я українського народу&raquo;. Місцем для цвинтаря обрали околиці села Биківня під Києвом. 

Уряду доручили за два тижні створити оргкомітет зі спорудження цвинтаря. Комітет складатиметься з представників Міноборони, мерії Києва, Київської облдержадміністрації та Держкомітету у справах ветеранів. Відповідальність за розробку проекту, будівництво та функціонування меморіального цвинтаря поклали на Міністерство оборони.

Нагадаємо, біля Биківні у 1930&ndash;х &mdash; початку 1940&ndash;х років минулого століття таємно ховали людей, репресованих і страчених у Києві органами НКВС. За даними науковців, у лісах під Биківнею лежать останки близько 100&mdash;120 тисяч репресованих.

Один із найвідоміших і найдавніших у світі &mdash; Арлінгтонський національний цвинтар у США, заснований у 1865 році, щоб хоронити загиблих у громадянській війні, цвинтар зараз призначений для учасників війн, президентів, голів Верховного суду США та астронавтів. У Росії подібний цвинтар наказав створити президент Владімір Путін у 2001 році в Митищинському районі під Москвою. Завершити його мали 9 травня 2010 року, але через плутанину з проектами та фінансуванням цю дату відсунули.

Джерело: Україна молода]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9402</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9402</link>
			<title>Львівська влада готується до передачі в концесію Свірзького замку </title>
			<pubDate>Mon, 12 Jul 2010 10:01:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Спілка архітекторів, яка від кінця 1970-их рр пристосовувала Свірзький замок під Будинок відпочинку та творчості спілчан, погодилася на те, щоб віддати цю пам&rsquo;ятку в концесію, &ndash; про це на прес-конференції у Львові повідомив заступник голови Львівської ОДА Володимир Губицький.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/news/9402/22.jpg" type="image/jpeg" />
						<category>Львівська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Спілка архітекторів, яка від кінця 1970-их рр пристосовувала Свірзький замок під Будинок відпочинку та творчості спілчан, погодилася на те, щоб віддати цю пам&rsquo;ятку в концесію, &ndash; про це нині на прес-конференції у Львові повідомив заступник голови Львівської ОДА Володимир Губицький. 

&laquo;Замки у Свіржі й Старому Селі готуватимуть до передавання в концесію. По Старому селу вже підготовлена документація, визначений склад конкурсної комісії, у пресу вже дали оголошення, ми очікуємо, що за тиждень конкурсна комісія розпочне роботу із розгляду пропозицій майбутніх концесіонерів&raquo;, &ndash; запевнив заступник голови ЛОДА. 

&laquo;Нині вранці я мав розмову із представниками Національної спілки архітекторів, якій колись передали у довготермінову оренду замок у Свіржі (угода від 1997 р). Із п. Возницьким як директором структури, що частково використовує Свірзький замок, я зустрічатимуся у вівторок. З паном Возницьким вони вступили в договір субпідряду, який, скажемо так, є юридично неправильним. Бо Спілка цей замок не мала права віддавати у суборенду будь-кому. Але в цьому замку абсолютно логічним є використання частини приміщень для картинної галереї. Цей замок може використовуватися як готельно-відпочинковий заклад з елементами виставкових залів, там є місце де можна розмістити картинну галерею. Я хочу пояснити панові Возницькому, що якщо ми в такому напрямку будемо йти, то залучивши інвестора до реставрації замку завдяки концесії, ми зможемо мати картинну галерею, про що пан Возницький мріє, стверджуючи, що є експонати, які вже може туди завезти.
Враховуючи, що останні 10 років Спілка архітекторів не має можливості фінансувати кошти на утримання замку, роботи, пов&rsquo;язані з реставрацією та реконструкцією, то на нараді ми прийшли до спільного взаєморозуміння, що концесія буде правильним кроком. 

Спілка архітекторів не заперечує проти того, щоб ми йшли вперед по концесії даного замку. Ми були згідні, щоб Спілка архітекторів залишилася в цьому проекті, і могла претендувати на якусь частину цього замку для своїх робіт, пов&rsquo;язаних з виставковою діяльністю, щоб могла залучати сюди своїх колег із інших країн на конференції. У нас є абсолютне порозуміння. Ми неодмінно залучимо до комісії по концесії Свірзького замку членів Спілки архітекторів і однією з умов концесії буде вимога, щоб НСАУ мала там своє місце, враховуючи, що за попередні роки вона вклала в цей замок 4 млн грн державних коштів, тому щодо конструктиву, замок тепер у належному стані, там нема такої аварійної ситуації, як у замках в Старому Селі чи Тартакові&raquo;, &ndash; сказав Володимир Губицький, наголосивши, що всі замки Львівщини незалежно від того, хто є їхнім балансоутримувачем заплановано об&rsquo;єднати під егідою Державного історико-архітектурного заповідника &laquo;Галицька корона&raquo;.

За словами Володимира Зубицького, цього року на реставрацію та реконструкцію замків на Львівщині передбачено 14,5 млн грн, тоді як торік із держбюджету на це не надійшло нічого, а із обласного бюджету &ndash; 2.5 млн грн. Іще 5 млн грн передбачено для реставрації дерев&rsquo;яних церков, для яких є виготовлена проектно-кошторисна документація. 

Фото звідси

Джерело: ЗІК]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9401</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9401</link>
			<title>У Києві відбувся Міжнародний лицарський турнір "Шабля "Козака Мамая"</title>
			<pubDate>Mon, 12 Jul 2010 09:55:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[У Києві на ярмарковому майдані &quot;Мамаєва Слобода&quot; пройшов триденний міжнародний Великий лицарський турнір &quot;Шабля &quot;Козака Мамая&quot;.&nbsp;]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Київ</category>
				
			<fulltext><![CDATA[У Києві на ярмарковому майдані &quot;Мамаєва Слобода&quot; завершився триденний міжнародний Великий лицарський турнір &quot;Шабля &quot;Козака Мамая&quot;, повідомляє кореспондент УКРІНФОРМу.

В турнірі взяли участь кінні каскадерські загони лицарів з України, Швеції, Франції та Італії. Господарів змагань представляли два загони: козацький курінь під орудою курінного отамана Олега Юрчишина, каскадерська команда якого є найкращою та чамбул (підрозділ) кримськотатарських вершників на чолі з Лєнуром Бей Усеїновим.

Лицарі змагались на списах, бились шашками, демонстрували каскадерські трюки на конях. Не дивлячись на зливи під час змагань, і глядачі і лицарі залишились задоволені шоу.

За результатами змагань перемогу отримали українські лицарі, друге місце вибороли італійці, третє - лицарі зі Швеції.]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9400</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9400</link>
			<title>На замки Львівщини з держбюджету виділять 14,5 млн грн</title>
			<pubDate>Mon, 12 Jul 2010 09:49:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[На 2010 рік в державному бюджеті передбачено 14,5 млн грн на ремонт та відновлення замків та споруд Львівської області. Про це 9 липня під час прес-конференції повідомив заступник голови Львівської ОДА Володимир Губицький.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Львівська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[На 2010 рік в державному бюджеті передбачено 14,5 млн грн на ремонт та відновлення замків та споруд Львівської області. Про це 9 липня під час прес-конференції повідомив заступник голови Львівської ОДА Володимир Губицький.

&quot;На цей рік з державного бюджету на замки заплановано 14,5 млн грн. Ми маємо необхідну проектно-кошторисну документацію. Також 5 млн передбачено на реконструкцію об&rsquo;єктів сакральної архітектури (дерев&rsquo;яні церкви). Наразі кошти не надійшли&quot;, &ndash; зазначив Володимир Губицький і висловив сподівання, що перші надходження будуть вже на початку серпня.

Натомість минулого року, з його слів, держава не виділяла на ці потреби жодних коштів, а з обласного бюджету Львівщини було виділено близько 2,5 млн грн.

&quot;Враховуючи те, що державне фінансування не є в тому об&rsquo;ємі, який потрібно, а також великі об&rsquo;єми робіт, які треба провести, одним з механізмів вирішення проблеми є концесія як засіб, через який ми можемо знайти кошти. Згідно з відповідною постановою Кабінету Міністрів України, три замки на Львівщині можуть передаватись в концесію: Свірж, Старе Село, Тартаків. Для них ми можемо шукати потенційного концесіонера&hellip; Коли ми будемо зараз розглядати питання про нові концесії, то складовою частиною буде банківська гарантія, що концесіонер має кошти. Ми будемо вести розмову виключно з економічно стабільними концесіонерами. Віддавати будь-кому замок &ndash; неправильно&quot;, &ndash; запевнив Губицький.

Він нагадав, що на території Львівщини налічується 10 замків. &quot;Всі замки, які в нас є, за станом збереження умовно можна поділити на три групи: ті, що перебувають у задовільному стані, у незадовільному стані та в аварійному стані. До першої групи можна віднести Олеський замок, який є одним з замків, що нас сьогодні має належне використання і куди можна поїхати, подивитись, туди завозять туристів. До другої групи слід віднести замки у Свіржі, Золочеві, Підгірцях та Жовкві. Всі вони зараз перебувають в процесі реставрації, по-різному виділяються кошти. До третьої групи слід віднести замки в Старому Селі, Поморянах, Добромилі, Бродах. Усіх їх об&rsquo;єднує аварійний стан і відсутність належного користувача, який би вдихнув життя в ці замки&quot;, &ndash; сказав Володимир Губицький.

Ще одним з цих об&rsquo;єктів є замок-фортеця &quot;Тустань&quot; (Урич, Сколівського району), який експерти розглядають окремо від цих трьох груп. 

Джерело: ZAXID.NET]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9399</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9399</link>
			<title>У Львові відбудеться виставка-конкурс проектів пам’ятника Шептицькому</title>
			<pubDate>Mon, 12 Jul 2010 09:14:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[З 12 по 20 липня 2010 року у Національному музеї у Львові ім. Андрея Шептицького (пр. Свободи, 20) розпочне роботу виставка-конкурс проектів у межах першого туру Всеукраїнського відкритого конкурсу на кращу концептуальну ідею пам&rsquo;ятника Митрополиту Андрею Шептицькому у м. Львові.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Львівська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[З 12 по 20 липня 2010 року у Національному музеї у Львові ім. Андрея Шептицького (пр. Свободи, 20) розпочне роботу виставка-конкурс проектів у межах першого туру Всеукраїнського відкритого конкурсу на кращу концептуальну ідею пам&rsquo;ятника Митрополиту Андрею Шептицькому у м. Львові.

Як повідомили ZAXID.NET у музеї, згідно з умовами конкурсу, його учасники мали до 1 липня цього року подати на розгляд журі свої авторські проекти, відтак 20 липня журі має обрати п&rsquo;ять найкращих робіт. Оскільки конкурс є відкритим то усі охочі мають можливість оглянути роботи, які експонуватимуться у НМЛ, та висловити свої думки стосовно поданих проектів. Акція організована за підтримки Курії Львівської Архиєпархії Української Греко-Католицької Церкви, Львівської міської ради, Львівської обласної державної адміністрації та Львівської організації Національної Спілки Архітекторів України. Голова організаційного комітету &ndash; Архиєпископ Львівський УГКЦ Владика Ігор (Возьняк).]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9398</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9398</link>
			<title>У "Шоколадному будинку" триває фестиваль камерної музики</title>
			<pubDate>Fri, 09 Jul 2010 15:37:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Філія Київського музею російського мистецтва &ndash; Дитяча картинна галерея (&laquo;Шоколадний будинок&raquo;, вул. Шовковична 17) запрошує всіх бажаючих на фестиваль камерної музики &laquo;Шоко-класика&raquo;.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/news/9398/76828-chocolat001.jpg" type="image/jpeg" />
						<category>Київ</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Філія Київського музею російського мистецтва &ndash; Дитяча картинна галерея (&laquo;Шоколадний будинок&raquo;, вул. Шовковична 17) запрошує всіх бажаючих на фестиваль камерної музики &laquo;Шоко-класика&raquo;.

12 липня (понеділок) - Наталя Толпиго, Денис Яворський(фортепіано), Ірина Даценко (сопрано)
Світ дитини очима композиторів. Твори Р. Шумана, М Мусоргського, С. Прокоф&rsquo;єва, К. Дебюссі

15 липня (четвер) - Ірина Даценко (сопрано), Ольга Дмитренко(фортепіано)
Пейзаж у творчості композиторів Росії.

Початок о 19 год.
http://shocolad-dim.kiev.ua
Бронювання місць за тел. 253-31-60]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9397</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9397</link>
			<title>У Волинській обласній раді відбулися громадські слухання „Про стан музейної справи в області”</title>
			<pubDate>Fri, 09 Jul 2010 12:29:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[6 липня 2010 року у Волинській обласній раді з ініціативи постійної комісії з питань духовності, культури, релігій, засобів масової інформації, зв&rsquo;язків з громадськими організаціями і політичними партіями відбулися громадські слухання &bdquo;Про стан музейної справи в області&rdquo;.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Волинська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[6 липня 2010 року у Волинській обласній раді з ініціативи постійної комісії з питань духовності, культури, релігій, засобів масової інформації, зв&rsquo;язків з громадськими організаціями і політичними партіями відбулися громадські слухання &bdquo;Про стан музейної справи в області&rdquo;. 

В слуханнях взяли участь депутати обласної ради, керівники музеїв області та представники виконавчої влади. З доповіддю &bdquo;Музейна справа області: сучасний стан, проблеми і перспективи&rdquo; виступив директор Волинського краєзнавчого музею Анатолій Силюк. Зокрема йшлося про гостру потребу з збільшенні обсягів фінансування музеїв, в розширенні площ для розміщення експозицій та зберігання фондів, врегулювання на законодавчому рівні окремих аспектів музейної справи. 

На Волині нині діє 13 комунальних музеїв, 51 музейний заклад на громадських засадах, з яких 10 &ndash; носять звання &bdquo;Народний музей&rdquo;, 148 музейних закладів системи освіти, з яких 18 &ndash; носять почесне звання &bdquo;Зразковий&rdquo;, де зберігається понад 200 тис. пам&rsquo;яток матеріальної та духовної культури волинського краю основного фонду. 
У виступах керівників музеїв були озвучені основні проблеми функціонування музейних закладів та перспективи їх розвитку. Під час слухань констатувалося, що основною проблемою музеїв обласної, міської, районної комунальної власності, а також музейних закладів на громадських засадах є недостатнє фінансування і слабка матеріально-технічна база. Усі вони потребують посилення охорони, забезпечення умов зберігання колекцій, експозиції у більшості потребують оновлення. Не виділяються кошти на закупівлю експонатів та оновлення музейних експозицій.

Учасники слухань ухвалили резолюцію, у якій висловили свої вимоги до обласної влади. Зокрема, обласній державній адміністрації рекомендовано винести на затвердження обласної ради проект обласної програми розвитку культури, мистецтва, туризму та музейної справи на 2011-2015 роки, враховувати питання розвитку музеїв в програмах економічного та соціально розвитку області, при уточненні обласного бюджету на 2010 рік передбачити 550 тисяч гривень для завершення ремонту приміщення, де буде розміщено експозицію Музею етнографії та народних промислів Волині, у 2011 році виділити кошти обласного бюджету на садибу Липинських у с.Затурцях (800 тисяч гривень) та музей Стравінського в Устилузі (200 тисяч гривень). 

Районним державним адміністраціям, виконкомам міських (міст обласного значення) рад рекомендовано передбачати у місцевих бюджетах видатки для забезпечення роботи музеїв, створити на базі закладів культури в районах та містах області туристично-інформаційні центри, встановити рекламно-інформаційні щити вздовж основних транспортних магістралей та міжнародних транспортних коридорів з інформацією про музеї Волині.

Заступник голови облдержадміністрації Олександр Курилюк погодився з констатованими проблемами музейної справи але зауважив, що прийняття чергової номінальної програми не наповненої реальними змістом, а, головне - не підтвердженої бюджетними асигнуваннями, ситуації не змінить. Однак пообіцяв, що до кінця цього року буде вирішено проблему ремонту приміщення Художнього музею, а з наступного року обласна влада працюватиме над питанням капітальної реконструкції Волинського краєзнавчого музею. Окрім того, Олександр Курилюк озвучив і проблему відсутності музеїв в окремих райцентрах.]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9396</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9396</link>
			<title>В Києві на «Мамаєвій Слободі» 9,10 та 11 липня пройде Великий лицарський турнір «Шабля «Козака Мамая». </title>
			<pubDate>Fri, 09 Jul 2010 09:47:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Спільно з &laquo;Країною мрій&raquo; козацьке селище &laquo;Мамаєва Слобода&raquo;, котре стоїть практично у серці столиці  України, біля витоку легендарної річки Либідь, хоче нагадати українцям про легендарний лицарський дух &ndash; гоноровий дух козацької слави&hellip;]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/news/9396/20100706_fff.jpg" type="image/jpeg" />
						<category>Київ</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Спільно з &laquo;Країною мрій&raquo; козацьке селище &laquo;Мамаєва Слобода&raquo;, котре стоїть практично у серці столиці  України, біля витоку легендарної річки Либідь, хоче нагадати українцям про легендарний лицарський дух &ndash; гоноровий дух козацької слави&hellip;

Саме тому, числа 9, 10 та 11 місяця липня, року Божого 2010 на ярмарковому майдані &laquo;Мамаєвої Слободи&raquo; зашелестять горді козацькі стяги, рівно як і бойові штандарти воїнів Франції, Швеції, Італії, а також розвіватимуться кінські хвости на кримськотатарських бунчуках.

Під гуркіт бойових литаврів та постріли фальконетів і ожиг відбудеться феєричне дійство &ndash; Перший міжнародний Великий лицарський турнір &laquo;Шабля &laquo;Козака Мамая&raquo;.

У Великому лицарському турнірі &laquo;Шабля &laquo;Козака Мамая&raquo; братимуть участь кінні каскадерські загони лицарів із Королівства Швеції, Франції, Італії.

З нашого боку дідівські традиції захищатимуть два загони: козацький курінь під орудою куріного отамана пана Олега Юрчишина &ndash; каскадерська команда якого є найкращою в Європі й неодноразово представляла українських козаків перед королевою Великобританії Єлизаветою ІІ та чамбул (підрозділ) кримськотатарських вершників на чолі з Лєнуром Бей Усеїновим.

Лицарський загін Франції очолює: Шевальє Національного Ордену Франції &laquo;За заслуги&raquo; співак і громадський діяч Олег Скрипка, також різні провінції Франції будуть представляти відомі українські культурні діячі: брати Віталій та Дмитро Капранови, соліст гурту &laquo;Мандри&raquo; - Фома (Сергій Фоменко), Тарас Чубай, Тарас Компаніченко.

Команду Італії очолює: Флорентієць сеньойр Маріо Капаччі.

Лицарський загін Швеції очолює: Норманський лицар Альф Кьєльстром.

Програма свята тут.]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9395</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9395</link>
			<title>Вперше серед музеїв України у діючій експозиції Національного музею «Чорнобиль» впроваджено  мультимедійні  науково-допоміжні  інформаційно-пошукові системи. </title>
			<pubDate>Fri, 09 Jul 2010 09:10:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Це стало можливим завдяки безвідплатній фінансовій допомозі,  яку музей одержав від Уряду Японії.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Київ</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Це стало можливим завдяки безвідплатній фінансовій допомозі,  яку музей одержав від Уряду Японії.  

12 травня 2010 року у музеї, за участю Надзвичайного та Повноважного Посла Японії в Україні пана Тадаші ІДЗАВА, відбулася церемонія передачі обладнання, придбаного  в межах Проекту маломасштабної ґрантової допомоги Уряду Японії з покращення виставкового обладнання  Національного музею &laquo;Чорнобиль&raquo;.  

Серед нового сучасного обладнання експозиції музею &ndash; інформаційні сенсорні термінали, які дозволили активізувати його освітню функцію,  збільшити обсяг інформації, доступної для відвідувачів.  Цей проект є ще одним свідченням зусиль Японії підтримувати Україну у сфері подолання наслідків Чорнобильської катастрофи і спрямований на краще розуміння трагедії та її наслідків. 



Експозицію Національного музею &laquo;Чорнобиль&raquo; відрізняє насиченість  сучасними аудіовізуальними, електронними інформаційно-довідковими  технічними  засобами, які  розширюють хронологічні  та  тематичні  рамки  музею,   підсилюють  достовірність  існуючої експозиції. Тим, хто вже мав змогу помандрувати  дорогою історії Чорнобильської катастрофи, добре відомі: діюча  трьохфазова  діорама  &laquo;Чорнобильська АЕС до, під час та після аварії&raquo;, яка створює ефект вашої присутності  на місті подій; діючий макет працюючого на виробіток електроенергії 4-го енергоблока ЧАЕС з ядерним реактором РВПК-1000; електронна &bdquo;Книга пам&rsquo;яті учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС&rdquo;, унікальні відеоматеріали. 

Відтепер наші відвідувачі мають можливість прямо у експозиційних залах працювати з мультимедійними  науково-допоміжними  інформаційно-пошуковими системами, розробленими спеціалістами музею спільно з досвідченими програмістами. На сьогодні ми розробили сім  мультимедіасистем, які охоплюють різну тематику з історії Чорнобильської  катастрофи та побудовані на фондових колекціях музею. Системи встановлені на інформаційних сенсорних терміналах, доступні двома мовами &ndash; українською і англійською, у подальшому ми плануємо розширити кількість мов. Робота з  удосконалення та поповнення систем новими матеріалами постійно триває.  



&bdquo;ПІД ГРИФОМ &laquo;ТАЄМНО&rdquo; допоможе вам ознайомитися з документами стосовно Чорнобильської трагедії. Переважна більшість цих документів мала гриф &laquo;таємно&raquo;, &laquo;цілком таємно&raquo;, &laquo;окрема папка&raquo;, &laquo;для службового використання&raquo;, бо атомна енергетика виросла з надр військово-промислового комплексу, успадкувавши його тотальну секретність. Спеціалісти, які працювали усередині цієї системи отримували тільки вузькопрофесійну інформацію, матеріали про істині причини інцидентів на АЕС зовсім не доходили до персоналу. У Радянському Союзі було відсутнє ядерне законодавство. Жорстка військово-політична орієнтація ядерного комплексу мало одну мету &ndash; створення нового типу озброєнь. При цьому питання безпеки розглядались як другорядні і їх вирішення кожного разу відкладалося на майбутнє, а фінансування відповідних науково-дослідних інститутів велося за залишковим принципом.  Ці документи багато років були недоступні широкої світової громадськості.  Поступове розсекречення матеріалів розпочалося лише на початку 90-х років й триває досі. Мультимедійна система містить доступні для читання мовою оригіналу факсимільні зображення архівних і друкованих документів  з  колекції Національного музею &laquo;Чорнобиль&raquo;, хронологія яких розпочинається з 1967 року. Ви маєте можливість пошуку документа за автором, джерелом, ключовим словом, прізвищем людини, що пов&rsquo;язана з документом.



&laquo;КРАЙ, ЗРУЙНОВАНИЙ РАДІАЦІЄЮ&raquo; - своєрідна Книга  пам&rsquo;яті міст і сіл України, що пішли в небуття після катастрофи, стерті з обличчя землі радіацією.  Чорнобильське Полісся - прабатьківщина слов&rsquo;ян.  Кілька тисяч років тому наші пращури саме тут сформувалися - об&rsquo;єдналися,   а   згодом   розселилися  звідси  по  всій  Східній  Європі. Фатальний радіаційний смерч, що вирвався з надр Чорнобильської АЕС  наприкінці  ХХ  століття, перетворив  прадавні  землі на звалища радіоактивних відходів. Люди мусили покинули отчий край, спустошений радіацією, який став Зоною відчуження. Урвалася тисячолітня традиція поліщуків, зруйновано етнічну цілість населення. Залишаються, неначе мовчазний докір,  тільки  покинуті  церкви,  домівки, могили  предків, занедбані подвір&rsquo;я, у бур&rsquo;янах лани й городи,  занапащена земля..  У Зоні зупинилося життя... У 1986 році 76 населених пунктів з кількістю мешканців в 91 тисячу осіб потрапили до Зони відчуження. Пізніше до зони безумовного (обов&rsquo;язкового) відселення потрапили ще 92, а до зони гарантованого державою добровільного відселення &ndash; 835 населених пунктів. Під постійним посиленим радіологічним контролем перебувають 1288 населених пунктів. Система містить текстову інформацію, фотодокументи,  розміщені на окремих, для кожного населеного пункту, сторінках.  Ви маєте можливість пошуку населеного пункту по алфавіту, відстані від ЧАЕС, місцю переселення. Запрошуємо вас до співпраці щодо пошуку історичних відомостей про внесені в Книгу міста і села.  

&laquo;АБЕТКА РОЗУМІННЯ&raquo; (радіоекологічний довідник) допоможе вам отримати правдиві відповіді на питання стосовно радіації, атомної енергетики, проблем Чорнобильської катастрофи, які і сьогодні, 25 років потому,  цікавлять багатьох людей з різних країн світу. 
Чорнобильська катастрофа безпрецедентна за своїми наслідками і відноситься, без перебільшення, до подій глобального масштабу, які торкаються життєвих інтересів усього людства та  стають трагічними відмітинами в його  історії. Аварія корінним чином вплинула на подальшій розвиток ядерної енергетики і відношення до неї широкої громадськості,  змусила ще раз переглянути підходи до безпеки ядерних установок та дала міцний поштовх до розвитку концепції культури безпеки. Аварія призвела до людських жертв, тяжких екологічних, економічних, медичних, соціальних наслідків. Віддалені наслідки ще не усвідомлені у повній мірі, але вони чреваті збільшенням захворюваності і генетичних порушень. Чорнобильська аварія не може вважатися лише історичним фактом - вона все ще продовжується и потребує значних зусиль і ресурсів&hellip;.

Система структурована за тематичними розділами, містить відповіді на питання, стосовно Чорнобильських проблем, які люди задають найчастіше. Ви маєте можливість пошуку відповідей за ключовими словами, які розташовані у алфавітному порядку. Відповіді проілюстровані фотографіями, картами, схемами, відеоматеріалами. 

&laquo;УКРАЇНА &ndash; ЧОРНОБИЛЬ &ndash; СВІТ&raquo;  містить інформацію про участь міжнародного співтовариства у  подоланні наслідків катастрофи та допомозі постраждалим. Система структурована за країнами світу та міжнародними організаціями. На сторінці країни розміщено текстову інформацію, фотодокументи,  відеоматеріали, які свідчать про діяльність урядів, установ, громадських організацій, благодійних фондів, окремих громадян у згаданому напрямі.                                  Запрошуємо вас до співпраці щодо пошуку відповідних організацій з різних країн світу з метою оприлюднення їх добрих вчинків.



&laquo;ЧОРНОБИЛЬСЬКИЙ СЛІД НА МАПІ СВІТУ&raquo; - зовсім новий варіант відомої нашим відвідувачам програми, яка працювала в експозиції з 1998 року. Ви маєте можливість спостерігати за рухом радіаційної хмари у 4 мільярди кюрі радіоактивності, що піднялася на відстань 1500 км над зруйнованим ядерним реактором 4-го енергоблоку ЧАЕС 26 квітня 1986 року та протягом 10 днів тричі обійшла земну кулю. Також система містить інформацію про вплив чорнобильського сліду на територіях країн світу. 

&laquo;ЩО Я ЗНАЮ ПРО ЧОРНОБИЛЬ&raquo;  - бліц-вікторина, яка допоможе вам перевірити, що ви запам&rsquo;ятали  під час подорожі в історію  Чорнобильської катастрофи, та скласти пазл з вірних відповідей.  Тих, хто  виявив себе справжнім знавцем, чекає приємна несподіванка &ndash; безкоштовний квиток на відвідування музею.
Всіх, хто прагне нових знань, випробовує власну ерудицію, шукає відповіді на дискусійні питання, прагне культурного і духовного збагачення ми запрошуємо до Національного музею &laquo;Чорнобиль&raquo;.  Багатство музейної колекції, високий науково-художній рівень експозиції та виставок, сучасні мультимедіа, відповідна фахова підготовка науковців, дають можливість вдовольнити вікові, фахові, духовні інтереси відвідувачів.

Щоразу, відвідуючи музей, ви маєте можливість дізнатися щось нове з історії Чорнобильської катастрофи, отримати відповіді на свої питання стосовно радіоекології, сьогодення Чорнобильської зони відчуження та Чорнобильської АЕС.
Завжди чекаємо на вас!

Анна Королевська,
заступник генерального директора музею з наукової роботи]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9394</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9394</link>
			<title>Сильвіо Берлусконі озвучив ролик, який запрошує туристів до Італії</title>
			<pubDate>Fri, 09 Jul 2010 09:07:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Прем'єр-міністр Італії став першим у світі лідером країни, який особисто озвучив рекламний ролик, що просуває туризм. Сильвіо Берлусконі начитав рекламний текст для ролику тривалістю 30 секунд, який випустило Міністерство туризму Італії разом з Радою міністрів, передає власний кореспондент УКРІНФОРМу.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Італія</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Прем'єр-міністр Італії став першим у світі лідером країни, який особисто озвучив рекламний ролик, що просуває туризм. Сильвіо Берлусконі начитав рекламний текст для ролику тривалістю 30 секунд, який випустило Міністерство туризму Італії разом з Радою міністрів, передає власний кореспондент УКРІНФОРМу.

Відеоряд показує різні мальовничі куточки апеннінської держави, а за кадром голос Сильвіо Берлусконі промовляє такі слова: &quot;Обери для своїх канікул Італію, тому що це унікальна, магічна країна, зроблена з неба, сонця та моря, а також з історії, культури та мистецтва...&quot;.

Презентуючи новий ролик, міністр туризму Італії Мікела Брамбілла назвала &quot;актом великої любові до країни&quot; рішення прем'єра вкласти &quot;свій авторитет&quot; у просування туризму. Цей крок не викличе жодних політичних дискусій, переконана вона. М.Брамбілла висловила побажання, щоб усі слідували такому прикладу.

Ролик демонструватиметься по національному телебаченню з наступного тижня і до кінця серпня. Можливо, він буде також продемонстрований і зарубіжними каналами. Відомо, що озвучування прем'єр виконав безкоштовно.]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9393</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9393</link>
			<title>У Львові відбудеться українсько-польський проект «Сила мистецтва»</title>
			<pubDate>Fri, 09 Jul 2010 09:04:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[16 липня о 18:00 у Львові в Палаці Мистецтв відбудеться відкриття масштабного польсько-українського проекту &laquo;Сила мистецтва&raquo; (&laquo;SIŁA SZTUKI&raquo;), що презентуватиме найповніший зріз сучасного польського мистецтва та влаштує великий симпозіум щодо актуальних проблем сучасного мистецтва в Польщі та Україні.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Львівська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[16 липня о 18:00 у Львові в Палаці Мистецтв відбудеться відкриття масштабного польсько-українського проекту &laquo;Сила мистецтва&raquo; (&laquo;SIŁA SZTUKI&raquo;), що презентуватиме найповніший зріз сучасного польського мистецтва та влаштує великий симпозіум щодо актуальних проблем сучасного мистецтва в Польщі та Україні.

Про це ZAXID.NET повідомили організатори проекту.

Проект складається з двох частин:

&bull; 16 липня &ndash; 18 серпня мистецький проект &laquo;Сила Мистецтва&raquo;: виставки творів із колекції сучасного мистецтва Люблінського Товариства Заохочення Мистецтва.

Будуть експоновані 140 праць 47-ми митців (живопис, графіка, скульптура, інсталяції, мультимедійні проекти, відеоарт, перформанси, фото)

&bull; 23-25 серпня в межах &laquo;Тижня актуального мистецтва&raquo; пройде Міжнародний Польсько-Український Симпозіум &laquo;Сила Мистецтва&raquo;, присвячений питанням колекціонування сучасного мистецтва, створення центрів сучасного мистецтва (культурологічні, мистецькі, формально-проавничі і фінансові аспекти).

Мистецький проект &laquo;Сила Мистецтва&raquo;:

Люблінська колекція сучасного мистецтва охоплює широкий і диференційований розріз польського мистецтва останнього півстоліття, демонструючи загальну картину артистичних континуацій та реінтерпретацій.

Митці, що презентуються: Януш Балдига, Мірослав Балка, Єжи Берешь, Цезари Бодзіановскі, Влодзімєж Боровскі, Томаш Цєцєрскі, Станіслав Друждж, Станіслав Фіялковскі, Grupy Sędzia Gł&oacute;wny, Кої Камої, Даріуш Король, Гжегож Ковальські, Ярослав Козловскі, Зофіа Кулік, Домінік Лейман, Славомір Мажец, Зигмунд Піотроскі, Кшиштоф Прушковскі, Юзеф Робаковскі, Міколай Смочиньскі, Ян Свідзіньскі, Леон Тарасевіч, Томаш Татарчик, Збігнєв Варпеховскі, Кшиштоф Зарембскі, Ева Зажицка. Поза згаданими, участь у виставці візьме багато інших визнаних митців молодого та середнього покоління.

Міжнародний Польсько-Український Симпозіум &laquo;Сила Мистецтва&raquo;:

У симпозіумі візьме участь близько 20 лекторів з Польщі і України, а також ще кільканадцять спостерігачів з головних культурних центрів у всій Україні.

До участі у симпозіумі запрошені: Вальдемар Домбровскі, Лукаш Гузек, Войчєх Козловскі, Піотр Крайевскі, Войчєх Круковскі, Анда Роттенберг, Моніка Шевчик, Йоанна Зєліньска а також представники Міністерства культури і Національнї Спадщини, Інституту Адама Міцкевича і Міністерства закордонних справ.]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9392</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9392</link>
			<title>Київрада зрадила Мазепу</title>
			<pubDate>Thu, 08 Jul 2010 16:21:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Відтепер частина вулиці від площі Слави до площі Великої Вітчизняної війни носитиме назву &ndash; Лаврська. За це ганебне рішення проголосували сьогодні 64 з 113 присутніх у залі депутатів Київради.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/news/9392/51.jpg" type="image/jpeg" />
						<category>Київ</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Останнім часом життя Києва є надзвичайно цікавим і різноманітним. Якщо до цього часу головним ньюзмейкером був міський голова Леонід Черновецький, то тепер у нього є достойна конкуренція. Одна зі &laquo;свіжих&raquo; новин і проблем &ndash; питання про перейменування вулиці Івана Мазепи.

Сьогодні, 8 липня 2010 р., на засідання Київради відбувся розгляд офіційного звернення намісника Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, Архієпископа Вишгородського Павла (він же -  депутат Київради Петро Лебідь) щодо перейменування вулиці Івана Мазепи в Лаврську. (Хоча раніше у ЗМІ повідомлялося, що ініціатором перейменування вулиці є Патріарх Московський Кіріл (Владімір Гундяєв), який і звернувся з цим питанням до української влади, що поспішила виконати &laquo;прохання&raquo; в акурат до приїзду останнього в Україну в липні 2010 р. на тижневий термін.)

Відтепер частина вулиці від площі Слави до площі Великої Вітчизняної війни носитиме назву &ndash; Лаврська. За це ганебне рішення проголосували сьогодні 64 з 113 присутніх у залі депутатів Київради.

Розгляд питання відбувся всупереч тому, що Комісія Київської міської Ради з питань культури не ухвалила позитивного рішення щодо перейменування. Для його ухвалення забракло одного голосу, бо з п&rsquo;яти членів комісії перейменування підтримали лише двоє: . депутат від Партії Регіонів Михайло Рєзнікович та від Блоку Леоніда Черновецького &ndash;  Віталій Журавський.

Вранці під будівлею Київради та КМДА на захист вулиці Мазепи зібрався мітинг-протест. Учасники акції передали столичній владі звернення із закликом відмовитись від перейменування вулиці Мазепи на Лаврську, яке підписали представники науково-культурної сфери та української інтелігенції і члени 23 громадських організацій. У зверненні, адресованому столичній владі, нагадується про визначний внесок гетьмана Мазепи не лише у боротьбу за незалежність України, але й у розвиток української культури та освіти. Проте це не допомогло. Влада залишилася глухою до голосу киян.

Якщо заглибитися в історію, то нинішня вулиця Івана Мазепи як шлях з&rsquo;явилася ще в часи Київської Русі. Її початковий відрізок пролягав історичною місцевістю Довга Нива. З початку XVIII ст. вона фігурувала в документах як Велика, згодом &ndash; Велика Микільська, з початку ХІХ століття &ndash; Микільська &ndash; від розташованого на ній Микільського військового собору (&laquo;Миколи Великого&raquo;). У 1919 році вулицю було перейменовано на Січневого повстання - на відзначення організованого більшовиками повстання в січні 1918 р. робітників &laquo;Арсеналу&raquo; та інших київських заводів проти української Центральної Ради. У 2007 році вулицю було справедливо перейменовано на&nbsp; честь Івана Мазепи &ndash; адже навіть дивно було, що на 16-му році назва вулиці нагадує про антиукраїнські події. 

Чому справедливо? Іван Мазепа є видатним українським державником, політиком, і, зрештою, меценатом. Адже саме за його підтримки в Україні того часу відбувся розквіт освіти, науки, літератури, мистецтва та української барокової сакральної архітектури. В добу Мазепи Київ відродився як духовний центр України, тільки тут було зведено близько 50 церков. В самій лише Києво-Печерській Лаврі, де сьогодні продовжують піддавати Мазепу анафемі (людська &laquo;вдячність&raquo; і справді не має меж&hellip;), його коштом було відновлено Троїцьку Надбрамну церкву та Успенський Собор, побудовано Церкву Всіх Святих над Економічною брамою та Церкву Різдва Богородиці, а також споруджено нові мури з бійницями. 

Навпроти Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерського монастиря знаходився Печерський Вознесенський жіночий монастир, на місці якого в 1711 р. збудували Печерську фортецю. З 1686 р. ігуменею цього монастиря була мати гетьмана Івана Мазепи &ndash; Марія Магдалина.&nbsp;

Нинішня вулиця Мазепи до початку ХХ ст. називалася Микільською завдяки розташованому на ній Микільському собору, що був зведений гетьманом Іваном Мазепою у 1690-1696 рр.  Грандіозний храм в архітектурних формах українського (мазепинського) бароко зводив архітектор Осип Старцев. У 1831 році, під час перебудови київської фортеці, собор, званий в народі &laquo;Великий Микола&raquo; опинився на території цитаделі. Відтоді собор стали називати Військово-Микільським.&nbsp; 



Військово-Микільський собор відомий ще й тим, що 22 травня 1919 року у супроводі хору під керуванням Миколи Леонтовича  о. Василь Липківський (згодом &ndash; митрополит) відслужив у соборі першу літургію українською мовою, за що ієрархи Російської церкви двічі забороняли отцю Липківському священнослужіння. 

В 1934 році Павло Постишев, виступаючи на пленарних зборах Київської Міської Ради, одверто заявив, що треба раз назавжди знести з лиця землі увесь цей &laquo;історичний хлам (мотлох), який своїм існуванням живить коріння українського буржуазного націоналізму&raquo;.&nbsp; Микільський собор, його дзвіницю і монастирську браму було зруйновано в 1934 році. Згодом на тому місці було зведено Київський міський палац піонерів. 

Пройшло 300 років від Полтавської битви, коли Україна спромоглася виступити проти Москви і показати свою ідентичність, проте Москва не може пробачити такого непослушання й досі. Анафема з гетьмана Мазепи не знята до цього часу. А від сьогодні і вулиця Івана Мазепи практично зникла з карти Києва &ndash; адже на ній тепер розташовані лише близько 10 будинків.

Леся Гасиджак, для &quot;Музейного простору України&quot;]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9391</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9391</link>
			<title>Національну портретну галерею «Українці у світі» виселяють з Українського дому</title>
			<pubDate>Thu, 08 Jul 2010 15:21:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Відтепер в Українському домі вже не можна відвідати портретну експозицію &laquo;Українці у світі&raquo; &mdash; галерею, створену Всеукраїнським об&rsquo;єднанням &laquo;За Помісну Україну!&raquo;. Його голова та автор проекту, народний депутат Петро Ющенко розповів &laquo;УМ&raquo;, що повідомлення про виселення від дирекції Українського дому (а належить він Державному управлінню справами) надійшло днями в офіційному листі. &laquo;Ми законослухняні громадяни, тож одразу почали згортати експозицію, &mdash; каже Петро Ющенко. &mdash; Висновок один: комусь не подобається наша галерея...&raquo;.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Київ</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Відтепер в Українському домі вже не можна відвідати портретну експозицію &laquo;Українці у світі&raquo; &mdash; галерею, створену Всеукраїнським об&rsquo;єднанням &laquo;За Помісну Україну!&raquo;. Його голова та автор проекту, народний депутат Петро Ющенко розповів &laquo;УМ&raquo;, що повідомлення про виселення від дирекції Українського дому (а належить він Державному управлінню справами) надійшло днями в офіційному листі. &laquo;Ми законослухняні громадяни, тож одразу почали згортати експозицію, &mdash; каже Петро Ющенко. &mdash; Висновок один: комусь не подобається наша галерея...&raquo;

На виселення галереї пішли попри те, що вона має статус національної. А минулого тижня Верховна Рада, продемонструвавши небувалу єдність, одностайно проголосувала за проведення парламентських слухань на тему &laquo;Українці у світі&raquo; &mdash; у грудні мали би відбутися &laquo;круглі столи&raquo;, конференції, присвячені великим українцям. Картинна галерея &laquo;Українці у світі&raquo; (&laquo;УМ неодноразово про неї писала) налічує близько 3,5 тисячі портретів видатних вихідців із України, які стали відомими.

За кожною досліджуваною постаттю криється титанічна праця: трудилися історики, архівісти, художники, дипломати, адже чимало матеріалів надавали з&ndash;за кордону: Франції, Німеччини, Аргентини, Австралії... Проект надихнув й інших земляків на дослідження: у Пекіні, наприклад, в українському посольстві теж зробили інформаційний куточок &mdash; &laquo;Українці в Китаї&raquo;.

Уже зняті портрети з першого, другого та третього рівнів &mdash; їх віднесли та склали на останніх поверхах, які належать Музею Києва. &laquo;Що далі робити, як зберегти її &mdash; невідомо, &mdash; каже Петро Ющенко. &mdash; Яка має бути доля цієї галереї? Бюджетних коштів там немає ні копійки. Вона передана державі, і зараз &mdash; це дер&shy;жавна власність... Але сьогодні ці портрети лежать купою на підлозі. І постає питання: невже і це нам не потрібне &mdash; знання ролі українства в історії?&raquo;

Колишній директор Українського дому Наталя Заболотна переконує &laquo;УМ&raquo;: ситуація із розміщенням галереї завжди була непроста. &laquo;Звісно, було зрозуміло, що так чи інакше коли&ndash;небудь доведеться вирішити це питання так категорично. Оскільки в Українського дому як у центру ділового і культурного співробітництва є своя програма. І портрети доволі часто заважали проведенню заходів, їх доводилося закривати тканиною, інколи на 2&mdash;3 тижні. Була маса незручностей, пов&rsquo;язаних із цим, &mdash; і насамперед для відвідувачів. В Українському домі дуже часто відбуваються заходи за участю глав держав, і туди не можуть щоразу потрапляти люди з вулиці, які приїхали подивитися галерею&raquo;. Пані Наталя пригадує випадок, коли на екскурсію привезли дві групи дітей, а в Українському домі відбувався президентський захід. Звісно, відвідувачів не пустили.

На думку Наталії Заболотної, найкращий вихід із ситуації &mdash; слід розвивати галерею в електронному варіанті: розробити сайт, систематизувати й популяризувати його, аби в кожному місті України й світу мали змогу ознайомитися з експозицією. Не зайвим буде, мовляв, і організовувати виставки в регіонах. &laquo;Ідея створення такої галереї &mdash; дуже хороша, але ви уявляєте, яке потрібне приміщення для цього пантеону? &mdash; каже Наталя Заболотна. &mdash; А за кілька наступних років може з&rsquo;явитися ще 10 тисяч портретів відомих українців. І потрібно будувати новий виставочний простір&mdash; це десятки тисяч квадратних метрів. Це нереальна ситуація&raquo;. 

Джерело: Україна молода]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9390</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9390</link>
			<title> У Тернополі встановлять лемківську каплицю-музей</title>
			<pubDate>Thu, 08 Jul 2010 15:08:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[У тернопільському парку Національного Відродження встановлять лемківську каплицю-музей. Таке рішення прийняв сьогодні, 8 липня, виконком міськради.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Тернопільська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[У тернопільському парку Національного Відродження встановлять лемківську каплицю-музей. Таке рішення прийняв сьогодні, 8 липня, виконком міськради. 

Як розповів заступник начальника управління &ndash; начальник архітектурно-планувального відділу Олег Фостяк, розглянувши звернення всеукраїнської громадської організації &laquo;Всеукраїнське товариство &laquo;Лемківщина&raquo;, виконавчий комітет міської ради вирішив дозволити їй встановити малу архітектурну форму у вигляді дерев&rsquo;яної традиційної лемківської каплиці у парку Національного Відродження.

За словами Олега Фостяка, каплицю-музей споруджують з метою організації виставок сакрального мистецтва.

Джерело: ЗІК]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9389</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9389</link>
			<title>В Музеї Уласа Самчука пройде "Свіча пам'яті"</title>
			<pubDate>Thu, 08 Jul 2010 11:35:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[У п&rsquo;ятницю, 9 липня 2010 року, в Літературному музеї Уласа       Самчука в Рівному (вул.Петлюри,17) відбудеться &ldquo;Свіча пам&rsquo;яті&rdquo;, приурочена до 23-ї річниці від дня смерті Уласа Олексійовича Самчука.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Рівненська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[У п&rsquo;ятницю, 9 липня 2010 року, в Літературному музеї Уласа       Самчука в Рівному (вул.Петлюри,17) відбудеться &ldquo;Свіча пам&rsquo;яті&rdquo;, приурочена до 23-ї річниці від дня смерті Уласа Олексійовича Самчука. 

Двадцять книжкових видань, серед яких дві трилогії -  &ldquo;Волинь&rdquo; і     &ldquo;Ост&rdquo;, факт висунення у 1980 році на здобуття Нобелівської премії ставлять письменника в ряд найвизначніших українських прозаїків.

Улас Олексійович Самчук народився 20 лютого 1905 року в селі Дермань Здолбунівського району на Рівненщині.  Навчався в Дерманській вищепочатковій школі (1917-1920), потім - в Українській мішаній приватній гімназії в Крем&rsquo;янці. У 1927 році, будучи жовніром польського війська, перейшов кордон і навчався у Бреславському (Вроцлавському), а згодом &ndash; Українському Вільному (Прага) університетах. В 1938-1939 роках брав участь у відомих подіях на Закарпатті. Із серпня 1941 р. редагував газету &ldquo;Волинь&rdquo;, яка виходила в Рівному під час гітлерівської окупації. Виїхавши з України в 1943 році, пройшов через табори переміщених осіб і опинився в Канаді (Торонто). Там він створив більшість своїх творів, активно співробітничав з Інститутом дослідів Волині, з Товариством &ldquo;Волинь&rdquo; у Вінніпезі. Помер 9 липня 1987 року, похований в Канаді (Торонто). 

У програмі &ndash; презентація книги одного із сподвижників Уласа Самчука - Авеніра Коломийця &ldquo;Жити так, щоб не гасла жадоба краси&rdquo;.

На &ldquo;Свічу пам&rsquo;яті&rdquo; запрошені представники місцевої влади, громадських організацій, письменники та журналісти, науковці й артисти, благодійники та помічники, усі небайдужі до славного імені письменника.

Початок о 12-ій годині.

Інна Нагорна,  завідувач  Літературного музею Уласа Самчука Рівненського обласного краєзнавчого музею ]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9388</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9388</link>
			<title>В цьому році реставрують садибу-музей Осипа Маковея</title>
			<pubDate>Thu, 08 Jul 2010 10:22:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Депутати Яворівської районної ради (Львівська область) затвердили програму соціально-економічного розвитку на 2010 рік, де окремим пунктом записано реставрацію садиби-музею Осипа Маковея в Яворові.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Львівська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Депутати Яворівської районної ради (Львівська область) затвердили програму соціально-економічного розвитку на 2010 рік, де окремим пунктом записано реставрацію садиби-музею Осипа Маковея в Яворові. 

На ремонт музею-садиби Осипа Маковея, яку відновлять до Дня Незалежності України та Дня народження українського поета та письменника, яворівський депутатський корпус вирішив скерувати 70 тис. грн.

Як довідався власкор ЗІКу з компетентних джерел, меценати теж готові докластися до цієї  справи.

Нагадаємо, що в 1992 році в Яворові відкрито й освячено музей-садибу Осипа Маковея, ім&rsquo;я письменника повернено місцевій гімназії (до 1939 року &ndash; Українська гімназія імені Осипа Маковея). У 1988 році в Яворові створено суспільно-культурне Товариство імені Осипа Маковея, старанням якого у 1990 році на будівлі школи встановлено меморіальну дошку.

Довідка ЗІКу.
Осип Маковей (23.08.1867 &ndash; 21.08.1925) народився у м. Яворові (тепер Львівська обл.). Навчався у Львівській гімназії. У 1893 р. закінчив філософський факультет Львівського університету. Був редактором журналу &laquo;Зоря&raquo; (1894-95), газети &laquo;Буковина&raquo; (1895-97), одним із редакторів &laquo;Літературно-Наукового Вісника&raquo; (1897-99), співробітником &laquo;Діла&raquo;. Із 1899 р. &ndash; викладач учительської семінарії в Чернівцях. 1901 р. одержав вчений ступінь доктора філософії за дослідження творчості П. Куліша. Під час Першої світової війни 1914-18 рр. служив військовим перекладачем австрійської армії, начальником поштової цензури в Чернівцях, пізніше &ndash; в радіогрупі. У післявоєнний період працював директором вчительської семінарії в Заліщиках. О.Маковей був знайомий і підтримував дружні стосунки з І. Франком, Лесею Українкою та іншими письменниками. Літературну діяльність розпочав у кінці 80-х рр. 19 ст. Автор поетичних збірок &laquo;Поезії&raquo; (1895), &laquo;Подорож до Києва&raquo; (1897), &laquo;Ревун&raquo; (1910). Частина поетичної спадщини О.Маковея залишилась неопублікованою. Найповніше талант письменника виявився в прозових творах, зокрема, &laquo;Залісся&raquo; (1897) і &laquo;Ярошенко&raquo; (1905), оповіданнях, об&rsquo;єднаних у збірках &laquo;Наші знайомі&raquo; (1901), &laquo;Оповідання&raquo;, &laquo;Кроваве поле&raquo; (1921), &laquo;Примруженим оком&raquo; (1923).

О. Маковей досліджував творчість І.Франка, Лесі Українки, П.Грабовського, Т. Бурдуляка, Ю. Федьковича. За безкомпромісний патріотизм під час українсько-польської війни й після неї потрапив 1921 року до Чортківської в&rsquo;язниці, яка підірвала його здоров&rsquo;я.

Помер 21 серпня 1925 року &ndash; за два дні до свого 58-ліття.

Джерело: ЗІК]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9387</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9387</link>
			<title>Залишки старосамбірського «Замку Гербуртів» увійдуть до Державного історико-архітектурного заповідника «Галицька корона»</title>
			<pubDate>Wed, 07 Jul 2010 13:03:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Цегляні залишки колись знаменитого замку Гербуртів, що біля м. Добромиль Старосамбірського району Львівської області, будуть внесені до списку дев&rsquo;ятьох замків, які в області утворять Державний історико-архітектурний заповідник &laquo;Галицька корона&raquo;.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/news/9387/800px-Herburt_castle.JPG" type="image/jpeg" />
						<category>Львівська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Цегляні залишки колись знаменитого замку Гербуртів, що біля м. Добромиль Старосамбірського району Львівської області, будуть внесені до списку дев&rsquo;ятьох замків, які в області утворять Державний історико-архітектурний заповідник &laquo;Галицька корона&raquo;. 

Нагадаємо, що відповідно до доручення Президента України, Львівська ОДА до 15 липня повинна підготувати пакет документів по створенню Державного історико &ndash; архітектурного заповідника, назва якого &laquo;Галицька корона&raquo;. Він підпорядковуватиметься Міністерству регіонального будівництва. На думку глави держави, це дозволить захистити історичні пам&rsquo;ятки області від природних руйнувань, зберегти ці унікальні споруди для майбутніх поколінь, відкрити до них туристичні маршрути  і забезпечить своєчасне фінансування проведення в них реставраційних робіт. 

Джерело: ЗІК]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9386</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9386</link>
			<title>У Севастополі відкрили військово-морський музей</title>
			<pubDate>Wed, 07 Jul 2010 09:59:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Військово-морський музей України - філіал Національного військово-історичного музею країни урочисто відкрили в неділю в Севастополі у фортифікаційній споруді XIX століття, так званій казематовій Михайлівській батареї, або на Михайлівському равеліні, передає УНІАН.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>АР Крим</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Військово-морський музей України - філіал Національного військово-історичного музею країни урочисто відкрили в неділю в Севастополі у фортифікаційній споруді XIX століття, так званій казематовій Михайлівській батареї, або на Михайлівському равеліні, передає УНІАН.

Представлено першу тематичну експозицію &laquo;Героїчний Севастополь&raquo;, виставка з приватної колекції київського колекціонера, мецената Олексія Шереметьєва, який профінансував ремонтні роботи зі створення музею в будівлі, де останніми роками розміщувався шкіперський склад ВМС.

Експозиція розповідає про історію міста з часів його створення і до періоду Великої Вітчизняної війни. В неї понад 10 тисяч експонатів, зокрема, багато унікальних фотографій, документів, особистих речей. Вперше глядачеві представлено особиста печатка адмірала Михайла Лазарєва.

Відкриття музею приурочене до Дня флоту України. У церемонії взяли участь віце-прем`єр Віктор Тихонов, міністр оборони Михайло Єжель, начальник генерального штабу - головнокомандувач Збройними силами Григорій Педченко, голова севастопольської державної адміністрації Валерій Саратов, керівник міськради Юрій Дойников та шефські делегації з регіонів України.]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9385</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9385</link>
			<title>Чернігівський музей передав Волинському свої експонати </title>
			<pubDate>Wed, 07 Jul 2010 09:42:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[24 червня 2010 р. о 12-00 год. у Волинському краєзнавчому музеї відкрилася виставка оригінальних творів декоративного мистецтва &ndash; зразків вишивки доби козацтва під назвою &quot;Вишивка козацької старшини XVII-XVIII століть&quot;.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/news/9385/P6248904.jpg" type="image/jpeg" />
						<category>Волинська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[24 червня 2010 р. о 12-00 год. у Волинському краєзнавчому музеї відкрилася виставка оригінальних творів декоративного мистецтва &ndash; зразків вишивки доби козацтва під назвою &quot;Вишивка козацької старшини XVII-XVIII століть&quot;.

35 зразків вишивок надано Чернігівським історичним музеєм, який володіє унікальною колекцією в кількості 286 одиниць, в основі якої лежать  твори, зібрані поміщиками-меценатами Тарновськими.

Хронологічні і географічні рамки існування цієї вишивки, витонченість виконання, своєрідність і багатство форм орнаментики дозволяють дослідникам вважати її витворами художнього смаку української інтелігенції, представниками якої і була козацька старшина.

На музейній виставці відвідувачі зможуть оглянути фрагменти вишивки на ужиткових речах &ndash; краях простирадл, скатертин, прошвах наволочок, які, услід за В.Тарновським й досі називають окрайками (по іншому лиштвами). Вишивка виконана шовковими нитками, золотою і срібною сухозліткою, заполоччю. Матеріалом для вишивки послужило виключно біле полотно, просте або тонке, навіть дуже тонке &ndash; серпанкове.

Основою орнаментальної схеми вишиваних зразків служить майже виключно рослинний орнамент, на відміну від, наприклад, волинського геометричного орнаменту.

Виставка діятиме впродовж червня-вересня 2010 року.]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9384</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9384</link>
			<title>У Волинському музеї відкрили виставку про демократію</title>
			<pubDate>Wed, 07 Jul 2010 09:40:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[5 липня 2010 року у Волинському краєзнавчому музеї відкрито виставку &quot;Демократичні традиції в Україні&quot;. Виставка містить матеріали, що засвідчують різноманітність форм демократичного устрою, властивих різним етапам розвитку нашої держави &ndash; від найдавніших часів до сучасності.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Волинська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[5 липня 2010 року у Волинському краєзнавчому музеї відкрито виставку &quot;Демократичні традиції в Україні&quot;. Виставка містить матеріали, що засвідчують різноманітність форм демократичного устрою, властивих різним етапам розвитку нашої держави &ndash; від найдавніших часів до сучасності.

Виставка підготовлена Секретаріатом Кабінету Міністрів України у співпраці з провідними науковцями. Доповнена матеріалами Державного архіву Волинської області, Волинської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки, Волинського краєзнавчого музею. Експонування на Волині проходить за підтримки Волинської облдержадміністрації.	

На виставці представлені експонати, які походять з Північного Причорномор'я, належать, зокрема, скіфо-сарматському періоду, та з Босфорської держави: грецька амфора, скіфський меч &ndash; акенак, мініатюрні скульптурні зображення жіночих фігур, світильник, бронзові фігурки звірів. До періоду Київської Русі належить плінфа з Десятинної церкви (Київ). Цікавим є ряд експонатів, які ілюструють історію середньовічного Луцька: документи про привілеї луцьким міщанам та міським цехам, зокрема, текст першого з відомих Магдебурзьких привілеїв місту Луцьку 1497 р. Серед унікальних документальних джерел &ndash; привілей на пергаменті 1720 р., виданий польським королем Августом ІІ ковельським цехам, голландська карта середини ХVІІ ст. нижньої течії Дніпра та Венеційська карта 1698 р. східних кордонів Речі Посполитої, патент Волинської губернії 1827 р. з гербами повітових міст, грамота російського імператора Павла ІІ 1728 р.  на присвоєння військового звання. До ексклюзивних експонатів виставки належить мідний козацький каламар (письмовий прилад), знайдений на Волині, кахлі з державною символікою. З козацької тематики музей демонструє фото з барельєфу на саркофазі польського короля Яна Казиміра 1672 р. зі сценами Берестецької битви 1651 р., та оригінальне запрошення на заупокійну службу по героях &ndash; козаках, датоване 13 червня 1913 р. Серед рідкісних документів ХVІІІ ст. експонується Патент, засвідчений особистим підписом та печаткою Тадеуша Костюшка, виданий ним 1794 р. Йозефу Конашевському .

Розділ виставки &quot;Демократія в Україні ХХ століття: вибір та випробування&quot; доповнений рядом фотодокументальних матеріалів періоду Української Центральної Ради (ІV Універсал, накази, оголошення, в тому числі місцевих властей). Експонується Конституція УНР, дипломатичні грамоти уряду УНР, розпорядження, що стосується використання української мови в різних сферах життя. Окремо подано Універсал Директорії УНР від 22 січня 1919 р. (Акт Злуки). 20-30-ті рр. ХХ ст. представлені низкою документів про вибори до польських законодавчих органів та комплексом матеріалів, які висвітлюють громадсько-політичну діяльність сенаторки Олени Левчанівської. Експонуються матеріали Української Гельсінської Спілки, Народного Руху України, привертають увагу перші  видання самвидаву. Фоторяд висвітлює демократичні процеси на Волині в 90-х рр. ХХ ст. 

Виставка сприяє формуванню громадської та політичної культури населення, популяризує вітчизняні демократичні традиції.]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9383</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9383</link>
			<title>У Львові почалася реставрація Вірменського собору</title>
			<pubDate>Wed, 07 Jul 2010 09:20:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Українські й польські реставратори, що працюють над реалізацією проекту реставрації скульптурної групи &laquo;Голгофа&raquo;, демонтують пам&rsquo;ятку та перенесуть її на хори Вірменського собору для консервації.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Львівська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Українські й польські реставратори, що працюють над реалізацією проекту реставрації скульптурної групи &laquo;Голгофа&raquo;, демонтують пам&rsquo;ятку та перенесуть її на хори Вірменського собору для консервації. 

За словами очільниці управління охорони історичного середовища Львова Лілії Онищенко, &laquo;Голгофа&raquo; оновиться завдяки українсько-польській співпраці: архітектурну частину проекту зробили наші архітектори, виконуватимуть роботу українські й польські реставратори дерева, а керуватиме дослідженнями викладач консервації Варшавської академії мистецтв Анджей Казберук.

&laquo;До речі, чимало досліджень уже зроблено. Ми знаємо, як той вівтар виглядав, які його частини були поліхромовані, а які &ndash; ні. Поліхромованим було тло: різьба з каменями, квітами, листочками. Наприклад, завіса із ламбрекенами в 19 ст. була червоною, це дослідив Анджей Казберук. Але після графічної візуалізації, яку виконав п.Анджей, наша прогресивна реставраційна рада, котра все хоче реставрувати, як воно було, все-таки відхилила цей проект, вирішивши, що відновлювати колір недоречно, бо він тепер не буде добре сприйнятий львів&rsquo;янами. Отож поліхромія реставруватися не буде, але там де вона є, її закріплять&raquo;, &ndash; запевнила Лілія Онищенко.

Реставратор Анджей Казберук також не дуже на полягає на поверненні поліхромії: &laquo;Ми повинні пам&rsquo;ятати, що це не картина, а скульптура. Колір тут не є важливіший за різьбярську форму. Ми дослідили, де фарба була закріплена на левкасовому ґрунті, побачили, що верхні бридкі нашарування є нічим іншим, як брудом. А під тим всім є чисте дерево. Ми відкриємо всі приховані під брудом елементи поліхромії й зцілимо дерево, застосовуючи базові реставраційні підходи: склеїти те, що лишилося. Реставруватимемо також фігури, якими треба доповнити вівтар, який свого часу зазнав нищівної дії від вогню свічок, що їх залишали молільники. Вогонь пошкодив нижню частину дерев&rsquo;яного вівтаря&raquo;, &ndash; пояснив Анджей Казберук, зазначивши, що відновлювати пропалу фігуру Христа, що колись лежала у підніжжі розп&rsquo;яття, не будуть, хоч у голови ЛОО УТОПІК Андрія Салюка є світлини, які зафіксували цю фігуру.

&laquo;Після демонтажу виникнуть додаткові питання. Можна буде точніше встановити датування, адже все і скульптури є різночасовими. Реставратором також йдеться про повернення лівої скульптури, яка зараз зберігається у Національному музеї. Голова ж правої скульптури буде виготовлена заново, також буде замінено гонт. Поляки дуже чутко виконують свої домовленості: 4 липня приїхали спеціалісти й роботи почалися. Цього року в бюджеті також передбачені кошти для виготовлення проектної документації на реставрацію будинку, до стіни якого примикав цей вівтар. Наступні два роки треба використати на реставрацію самого будинку. Окрім того ідуть реставраційні роботи всередині собору (щоправда, через обмежене фінансування їхній обсяг невеликий). Найбільшу небезпеку стінопису становлять відвідувачі храму, які торкаються стін. Із перезволоженням стін ми вже дали собі раду, зробивши добре водовідведення. За ті півроку, коли в соборі було встановлено кліматичні хронографи, ми отримали не дуже втішну кліматичну картину, особливо в зимовий період, відтак спеціалісти прийшли до висновку, що слід встановити прилади клімат контролю&raquo;, &ndash; сказала Лілія Онищенко

Громада теж допомагає реставрації, вона долучилася до збирання коштів на консервацію &laquo;Голгофи&raquo;, на ландшафтні роботи у подвір&rsquo;ї собору. Також кошти збирають на ті роботи, які провадять у самому соборі щодо збереження безцінного стінопису. Але не тільки львівські вірмени беруть у цьому активну участь, а й вірмени, які свого часу вийшли зі Львова (зокрема, вірмени Польщі, які дуже сильно нам у цьому допомогли). Окрім того є й фінансування на відновлювальні роботи у внутрішньому подвір&rsquo;ї собору із міського бюджету цього року, де передбачено 1,5 млн грн&raquo;, &ndash; сказав депутат ЛМР Вардкес Арзуманян. 

Джерело: ЗІК]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9382</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9382</link>
			<title>У Ворзельському музеї історії та культури «Уваровський дім»  започатковано наукові читання</title>
			<pubDate>Tue, 06 Jul 2010 09:53:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[19 червня 2010 року у Музеї історії та культури &laquo;Уваровський дім&raquo; відбулися наукові читання з циклу &laquo;Сторінками історії Київщини&raquo; на тему: &laquo;Петро Могила і Київщина&raquo;, у яких взяли участь відомі науковці Києва.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/news/9382/1236993763_ww_1721.jpg" type="image/jpeg" />
						<category>Київська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[19 червня 2010 року у Музеї історії та культури &laquo;Уваровський дім&raquo; відбулися наукові читання з циклу &laquo;Сторінками історії Київщини&raquo; на тему: &laquo;Петро Могила і Київщина&raquo;, у яких взяли участь відомі науковці Києва.

Вже понад два роки працює у Ворзелі Музей історії та культури &laquo;Уваровський дім&raquo;. За цей час він здобув заслужене визнання як культурний центр всього Приірпіння. У експозиції закладу можна оглянути виставки старовинних меблів, старовинних та сучасних фото селища, експозицію з історії Ворзельського підпілля, виставки творів прикладного мистецтва, живопису та ін. Серед відвідувачів музею, а за минулий рік їх було близько 9000, &ndash; представники з усіх областей України, про що красномовно свідчать записи у книзі відгуків. 

Свідченням серйозного ставлення до вивчення історії рідного краю та плідної співпраці працівників музею, відділу краєзнавства та туризму відділу освіти Ірпінської держадміністрації та Міжнародної академії козацтва стало започаткування циклу наукових читань &laquo;Сторінками історії Київщини&raquo;. Ці заходи покликані висвітлювати маловідомі сторінки історії Київщини, надати можливість молодим науковцям, студентству, краєзнавцям  оприлюднити та провести обговорення своїх досліджень з краєзнавства та історії Київщини перед фаховими науковцями та широким загалом, залучити до краєзнавчих досліджень усіх, хто цікавиться історією. 

Ворзельські наукові читання &ndash; періодичний захід, який у майбутньому планується проводити щоквартально. Тематика читань включатиме насамперед дослідження життя та діяльності видатних людей Київщини та Приірпіння (згадаймо, наприклад, про Ворзельський Будинок композиторів та Ірпінський Будинок письменників, справжню мекку видатних людей України), інші цікаві та маловідомі сторінки історії краю. Для доповідачів важливо, що організатори планують видання збірника, у якому будуть надруковані доповіді усіх учасників читань.

Програма перших наукових читань, присвячених видатному релігійному та політичному діячеві, педагогу та письменнику митрополиту Петру Могилі, який свого часу володів селом Михайлівка-Рубежівка включала доповіді початкового рівня досліджень, а саме місцевих краєзнавців, доповіді фахового рівня досліджень &ndash; науковців зі столичних наукових та навчальних закладів та перегляд документального фільму &laquo;Петро Могила&raquo; режисера Олександра Столярова. 

На читаннях прозвучали доповіді: &laquo;Просвітницька діяльність П. Могили&raquo; краєзнавця, завідувача відділу краєзнавства та туризму відділу освіти Ірпінської держадміністрації Мельничука Ю.Л.; &laquo;Із власноручних записів Петра Могили. Про чудо у с. Михайлівка-Рубежівка&raquo; краєзнавця, автора шести книжок з історії населених пунктів Приірпіння, зберігача фондів-завідувача музею історії та культури &laquo;Уваровський дім&raquo; Соколенка О.Г.; &laquo;Петро Могила &ndash; видатний меценат&raquo; вчителя історії Безсмертного В.В.; доповідь про деякі аспекти діяльності Петра Могили кандидата мистецтвознавства, релігієзнавця, зав. відділу культури, професора Національного науково-дослідного інституту українознавства НАН України Горенко Л.І.; доповідь про місце Петра Могили в українській історії доктора педагогічних наук, професора Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова Руденка Ю.Д.; доповідь кандидата економічних наук, доцента Національного університету державної податкової служби України Редича О.В.; &laquo;Вивчення життя і діяльності Петра Могили у сучасній загальноосвітній школі&raquo; вчителя вищої категорії з образотворчого мистецтва спеціалізованої ЗОШ №1 художнього напрямку ім. Макаренка Сморчкова С.О.; Доповідь та вірш про Петра Могила режисера Землянського І.І.; &laquo;Петро Могила і козацький рух&raquo; краєзнавця, завідувача відділу краєзнавства та туризму відділу освіти Ірпінської держадміністрації Мельничука Ю.Л. Цікаве обговорення викликав перегляд єдиного в СНГ документального фільму &laquo;Петро Могила&raquo; режисера Столярова О.М.

На закритті читань пролунала низка українських пісень у виконанні переможця численних фестивалів та конкурсів ворзельського фольклорного ансамблю &laquo;Перевесло&raquo;, а обговорення та підведення підсумків перших ворзельських наукових читань відбулося на свіжому повітрі, за козацьким кулішем, яким люб&rsquo;язно почастували учасників читань та слухачів члени Михайлівсько-Рубежівського козацького осередку. За оцінкою науковців Ворзельські наукові читання є дуже важливим і корисним заходом для дослідників історії, студентської та учнівської молоді Київщини. Тож, в добру путь! 

Наступні наукові читання відбудуться у вересні 2010 року, про що буде повідомлено окремо. 

Запрошуємо усіх, хто цікавиться краєзнавством та історією рідного краю.  


Зберігач фондів-завідувач Ворзельського музею історії та культури &quot;Уваровський дім&quot;			О.Г. Соколенко]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9381</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9381</link>
			<title>У Луцьку відкрили Музей Волинського радіо</title>
			<pubDate>Tue, 06 Jul 2010 09:16:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Волинське обласне радіомовлення у нинішньому році відзначає своє 70-річчя. З цієї нагоди сьогодні тут, в приміщенні обласної держтелерадіокомпанії, урочисто відкрито музей Волинського радіо.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Волинська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Волинське обласне радіомовлення у нинішньому році відзначає своє 70-річчя. З цієї нагоди сьогодні тут, в приміщенні обласної держтелерадіокомпанії, урочисто відкрито музей Волинського радіо, повідомляє кореспондент УКРІНФОРМу.

Сотні унікальних експонатів і фотодокументів, що розмістилися у двох залах, широко розповідають про перші кроки становлення радіомовлення в краї, нинішні досягненння його колективу - неодноразового переможця всеукраїнських творчих конкурсів.

Цікаві експонати передали музеєві і гості, які взяли участь в урочистості. Серед них - голова Держтелерадіо України Юрій Плаксюк, екс-президент державної радіокомпанії України Віктор Набруско, голова облдержадміністрації Борис Клімчук, керівники облтелерадіокомпаній з Житомирщини і Рівненщини Віктор Бойко та Андрій Велесик.

Зокрема, Юрій Плаксюк передав музеєві знаменитий у сімдесятих-вісімдесятих роках минулого сторіччя магнітофон &quot;Репортер-6&quot;. Саме на ньому він працював, коли був журналістом радіостанції &quot;Колос&quot;.

Музей радіо у Луцьку - четвертий такого типу в Україні. Вони вже є у Києві, на Закарпатті та в Криму.]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9380</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9380</link>
			<title>На Волині почалася етнографічна експедиція</title>
			<pubDate>Mon, 05 Jul 2010 16:38:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[3 липня 2010 року розпочалася спільна етнографічно-археологічна експедиція ДП &laquo;Волинські старожитності&raquo; та Волинського національного університету імені Лесі Українки у селі Стобихва Камінь-Каширського району. Її фінансують ДП &laquo;Волинські старожитності&raquo; та меценат Вадим Воробей.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/news/9380/хата_з_соломяним дахом.jpg" type="image/jpeg" />
						<category>Волинська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[3 липня 2010 року розпочалася спільна етнографічно-археологічна експедиція ДП &laquo;Волинські старожитності&raquo; та Волинського національного університету імені Лесі Українки у селі Стобихва Камінь-Каширського району. Її фінансують ДП &laquo;Волинські старожитності&raquo; та меценат Вадим Воробей. 

У складі експедиції працює  кандидат історичних наук Алла Дмитренко, яка й керує експедицією, директор ДП &laquo;Волинські старожитності&raquo; Олексій Златогорський, старший науковий співробітник відділу етнографії Волинського краєзнавчого музею Людмила Мірошниченко-Гусак, аспірантка кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка Юлія Буйських та &ndash; науковий співробітник ДП &laquo;Волинські старожитності&raquo; Михайло Вашета.

Студенти-музеєзнавці ВНУ проходять у селі Стобихва етнографічну практику. 

Вже зібрано польові етнографічні матеріали, записано розповіді старожилів села, проведено шурфування пам&rsquo;ятки археології &ndash; багатошарового поселення доби міді, бронзи, Київської Русі та пізнього середньовіччя на східній околиці. Виявлено нові археологічні пам&rsquo;ятки. 

Експедиція триватиме до 10 липня 2010 року. Матеріали експедиції після  камеральної та лабораторної обробки вийдуть окремою книжкою у видавництві ДП &laquo;Волинські старожитності&raquo;.



Історична довідка.
Село Стобихва відоме до середини ХХ століття як містечко, що існувало вже у XVII столітті, хоча перша писемна згадка про нього у джерелах відноситься до 1703 року. Належало воно шляхтичу Стефану-Петру Річицькому, опісля &ndash; Чарнецьким, Рачинським, Свірчевським, Кушелям, Станішевським, Леонардам. У ХХ столітті в селі випадково знайшли скарб із декількома сотнями срібних та мідних монет середини XVII століття.

Назва села походить від річки Стобихівки (до кінця ХІХ століття називалася Став), лівої притоки Стоходу. Навколо села знаходяться мальовничі місця &ndash; дубові і соснові ліси, соковиті луки, сінокоси. 

1916 року, коли російські війська проводили Стохідську операцію мешканці містечка були евакуйовані. Лише частина жителів повернулася на батьківщину. У 1930-х роках їх виселила вже польська влада: місцевість увійшла до зони Поворського військового полігону. У 1940 році жителі були переселені у Бессарабію вже радянською владою. Лише у 1946 році частина жителів повернулася. 

У містечку діяла Успенська церква, побудована на початку XVIII століття. На початку 1940-х років її знищили. 
У 1988 році в Стобихві знімали художній фільм &laquo;Микола Вавілов&raquo; (студія &laquo;Мосфільм&raquo;, режисер Олександр Прошкін).

Прес-центр ДП &laquo;Волинські старожитності&raquo;
]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9379</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9379</link>
			<title>У Рівному презентували виставку Д. Стецька «Не В часі»</title>
			<pubDate>Mon, 05 Jul 2010 13:25:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[2 липня 2010 року в Рівненському обласному краєзнавчому музеї відкрилася виставка робіт художника Дмитра Стецька &laquo;Не В часі&raquo; (м. Тернопіль).]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/news/9379/Новое изображение.JPG" type="image/jpeg" />
						<category>Рівненська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[2 липня 2010 року в Рівненському обласному краєзнавчому музеї відкрилася виставка робіт художника Дмитра Стецька &laquo;Не В часі&raquo; (м. Тернопіль).

У змістову канву мистецького проекту &laquo;Не В часі&raquo;  художник Дмитро Стецько вмонтовує свою версію вічності тем, що існують  в споконвічному позачасовому феномені, не схоплені нинішніми догмами сучасности, естетичними модними на сьогодні мірками. Вони були  &laquo;не  на часі&raquo; і  в &laquo;совдепівські&raquo; часи, які загнали його  в лави мистців андерграунду. 

Він як художник,  з яскраво вираженою  національною самоідентифікацією, високою духовною наповненістю,  здатен &laquo;профільтрувати&raquo; через своє постмодерністичне філософське мислення, пластику сучасних виражальних форм, внутрішню глибинну сутність коду &laquo;українськости&raquo;.  Художник  у творенні новітнього українського мистецтва  шукає ті медитативні  зв&rsquo;язки, що поєднують сьогоднішній час з праісторичною ментальністю народу.  Використовуючи  модулі, ієрархічні символи, цифри і знаки, суголосні сакральності душі народу, матеріалізованого у безмежжі всесвіту у мистецькі формули, які він зчитує у свої композиції.  &laquo;Рядки цифр, письмен, літер, що малюють просторовий розвиток, забезпечений космічною активністю невгамовно спричиняють порядок реальності,зроджуючи енергію інтелектуалізму&raquo;(О.Федорук).

Пріоритетною у творчості Д. Стецька є національна тематика, що  трансформувалася через власне  філософсько-естетичне осмислення  в символах  суб&rsquo;єкту  чи історичного факту, вплетених у асоціативні  комбінації  композицій. Образи історичних персоналій чи сучасників несуть у собі  виразні ознаки часової естетики, втіленої художньо-пластичними ходами мистця-індивідуаліста. Вічна тема  високої духовності  модифікувалася в біблійних сюжетах , &laquo;що символізують вічні надбання людського духу&raquo;.

Віра Стецько,мистецтвознавець]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9378</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9378</link>
			<title>До 2012 року у Львові відкриють музей культури та побуту депортованих українців</title>
			<pubDate>Mon, 05 Jul 2010 11:20:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Цього року планується відновити та продовжити процес будівництва музею історії побуту та культури етнічних українців Надсяння, Холмщини, Лемківщини і Підляшшя, що буде споруджений у м.Винники Львівської області. У цьому питанні є підтримка та розуміння голови Львівської обласної державної адміністрації Василя Горбаля та його радників.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Львівська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Цього року планується відновити та продовжити процес будівництва музею історії побуту та культури етнічних українців Надсяння, Холмщини, Лемківщини і Підляшшя, що буде споруджений у м.Винники Львівської області. У цьому питанні є підтримка та розуміння голови Львівської обласної державної адміністрації Василя Горбаля та його радників.  

Минулого року, у зв&rsquo;язку із кризою, відповідно до постанови Кабінету Міністрів, будівництво музею було заморожено.

Зараз іде активний процес збору експонатів. Активну участь у цьому процесі беруть українці, які зараз проживають у Канаді, Америці, Аргентині, Франції. Досягнуто домовленості з інституціями Євросоюзу про те, що співфінансування будівництва буде проводитися за кошти ЄС.

Це буде сучасний музейний комплекс, який має на меті показати історичний розвиток українських земель, історію української еміграції.

Це дасть можливість ефективно обслуговувати туристів. Музей планують завершити до 2012 року. Поки що в Україні немає аналогічних музеїв під відкритим небом.

Джерело
]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9377</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9377</link>
			<title>У Старосамбірському районі біля Лаврівського монастиря створять парк скульптур</title>
			<pubDate>Mon, 05 Jul 2010 10:57:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[На території відомої в Україні культурної і духовної святині &ndash; Лаврівського монастиря Св.Онуфрія, що в Старосамбірському районі Львівської області, передбачається створити &laquo;Ар-сад&raquo;.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Львівська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[На території відомої в Україні культурної і духовної святині &ndash; Лаврівського монастиря Св.Онуфрія, що в Старосамбірському районі Львівської області, передбачається створити &laquo;Ар-сад&raquo;. Про це сьогодні, 5 липня, повідомив кореспондент ЗІКу.

Тут будуть розміщені й зберігатимуться ся дерев&rsquo;яні та кам&rsquo;яні скульптури видатних історичних постатей, які колись долучилися до створення та розвитку монастиря. Для  цього прикарпатське село Лаврів відвідав викладач Львівської національної академії мистецтв Василь Гоголь. Тут він провів робочу зустріч з настоятелем монастиря о.Миколою Ковалишиним, головою районної ради В.Горбовим та сільським головою В.Низкогузом. Було обговорено ряд організаційних питань щодо створення майбутнього парку скульптур.]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9376</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9376</link>
			<title>У Мамаєвій Слободі cьогодні святкуватимуть Івана Купала</title>
			<pubDate>Mon, 05 Jul 2010 10:31:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Ввечері 6 липня відбудеться квест: &laquo;Ніч на Івана Купала &ndash; пошук козацького скарбу на &laquo;Мамаєвій Слободі&raquo;.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Київ</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Ввечері 6 липня відбудеться квест: &laquo;Ніч на Івана Купала &ndash; пошук козацького скарбу на &laquo;Мамаєвій Слободі&raquo;. 

Квест буде проводитись паралельно з відтворенням обряду Івана Купала гуртом &laquo;Рожаниця&raquo;, під керівництвом Інни Шаркової, та розпочнеться ближче до вечора, тобто о 19-00.

Деталі - тут.

Люб&rsquo;язно просимо всіх бажаючих прийти до витоку річки Либідь в козацьке селище &laquo;Мамаєва Слобода&raquo; з тим, аби відчути жаркий вогонь купальського вогнища.

Дрес-код заходу: вишиванка або який небудь український національний елемент одягу (віночок, намисто  тощо)]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9375</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9375</link>
			<title>У Палаці Потоцьких пройде свято сиру і вина</title>
			<pubDate>Mon, 05 Jul 2010 09:30:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Сьогодні існує надзвичайно багато видів сирів та вин, а от можливостей їх спробувати, насолодитися і обрати улюблені поєднання досі було не так і багато. Відтепер така нагода є. Понурити у світ сирів і вин та розібратися з розмаїттям їх видів можна буде на святі сиру та вина, що вперше проходитиме з 30 липня по 1 серпня у Львові.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Львівська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Свято сиру і вина проходитиме 30 липня &ndash; 1 серпня на подвір`ї Палацу Потоцьких у Львові.

&ndash; Сьогодні існує надзвичайно багато видів сирів та вин, а от можливостей їх спробувати, насолодитися і обрати улюблені поєднання досі було не так і багато, &ndash; інформують організатори свята. &ndash; Відтепер така нагода є. Понурити у світ сирів і вин та розібратися з розмаїттям їх видів можна буде на святі сиру та вина, що вперше проходитиме з 30 липня по 1 серпня у Львові.

Українці завжди славилися любов`ю до сирів, ще й виготовляють свій неповторний сир &ndash; бринзу.

Організатори свята ставлять собі за мету представити широкій споживацькій аудиторії на одному великому фестивалі-ярмарку велику кількість виробників, від великих підприємств до народних сироварів. А що може краще смакувати до шматочка смачного сиру, як не келих доброго вина?! Тому у фестивалі візьмуть участь й винороби, які представлять свої найкращі ароматні вироби і зможуть позмагатися за прихильність серед поціновувачів вина &ndash; гостей фестивалю.

Територія свята поділена на дві частини: перша &ndash; &quot;Джаз, сир, вино і кіно&quot;, де презентуватимуть вишукані сорти вина та сиру. Дегустації проходитимуть у форматі світського рауту, а супроводжуватимуть усе це демонстрації найцікавіших короткометражних фільмів, класична музика і виступи джаз-колективів. У другій частині, що має назву &quot;Народний двір&quot;, відтворять автентичну атмосферу українського села. Тут розмістять стилізовані сирні й винні ятки, де під супровід етнічної музики та народних забав будуть відбуватися презентації різних видів сиру і вина. Окрім того, на свято приїдуть народні колективи з Гуцульщини та Бойківщини, а також автентичні трембітарі.

Гурмани запевняють, сир найкраще смакує з білим солодким вином. Зараз на сайті фестивалю можна дізнатися, який сорт вина найкраще пасує до якого виду сиру. Зрештою, приходьте і смакуйте.

Джерело: УНІАН]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9374</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9374</link>
			<title>Столичні музеї й надалі залишатимуться без охорони</title>
			<pubDate>Mon, 05 Jul 2010 09:25:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[На сьогодні борг за охорону музеїв становить 2 млн. 270 тис. грн., при тому що 500 тис. грн., які були виділені 30 червня, ще не дійшли Державній службі охорони - про це заявила начальник Головного управління культури та мистецтв Київської міської державної адміністрації Світлана Зоріна.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/news/9374/290px-Kiev_City_Council.jpg" type="image/jpeg" />
						<category>Київ</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Начальник Головного управління культури та мистецтв Київської міської державної адміністрації Світлана Зоріна висловила стурбованість у зв&rsquo;язку з боргами столиці перед Державною службою охорони за послуги з охорони музеїв.

Як передає кореспондент УНІАН, про це С.Зоріна заявила під час засідання розширеної колегії КМДА.

Вона зазначила, що у 2009 р. завдяки нормальним відносинам з Держслужбою охорони видатки на оплату охорони музейних закладів вдалося зменшити на 50% шляхом проведення реструктуризації боргу.

&ldquo;Але на сьогодні, а вже липень, і на цей рік не було профінансовано жодної копійки на охорону. Тільки два дні тому виділили 0,5 млн. У 2009 році вже була така ситуація, коли Держохорона вийшла з музеїв, і головне управління разом з директорами музеїв ночували в музеях дві доби. Я дуже не хочу, щоб ця ситуація повторилась&rdquo;, - підкреслила С.Зоріна.

За її даними, на сьогодні борг за охорону музеїв становить 2 млн. 270 тис. грн., при тому що 500 тис. грн., які були виділені 30 червня, ще не дійшли Державній службі охорони.

С.Зоріна закликала керівництво КМДА та головуючого на засіданні колегії першого заступника голови міськадміністрації Олександра Попова врегулювати питання з оплатою послуг з охорони музеїв.

&ldquo;Тому я дуже прошу, щоб ми спокійно спали, і з наших музеїв нічого не зникало, я прошу, щоб ми зробили реструктуризацію цього боргу, і хоча б частина цього боргу виплачувалась кожного кварталу. Тому що це ненормальна ситуація, коли ми оплачуємо охорону один раз на півроку&rdquo;, - сказала С.Зоріна.]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9373</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9373</link>
			<title>У Севастополі відкриють один з найбільших музеїв в Україні</title>
			<pubDate>Fri, 02 Jul 2010 10:40:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[У Севастополі 4 липня відкриють відреставрований Михайлівський форт, свідок багатьох воєн у Криму. Севастопольці планують перевершити Мистецький арсенал.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>АР Крим</category>
				
			<fulltext><![CDATA[У Севастополі невдовзі відкриється один з найбільших музеїв в України.

Історики відновлюють знаменитий Михайлівський форт, що десятиліттями стояв пусткою.

&quot;Це найбільш глобальний проект за останні роки на території України. Таких виставок, таких музеїв не знають&quot;, - впевнений один з організаторів музею Олексій Шерємєтьєв.

Нині у Севастополі немає музею, що вміщав би у себе всю багату історію міста. Організатори сподіваються, що Михайлівський форт виконуватиме цю функцію.

У музеї детально відтворюють вигляд форту 17 століття. Дві з половиною тисячі квадратних метрів експозиції, тисячі унікальних експонатів. Багато експонатів відреставровані, деякі зроблені на замовлення.

Вже нині готова діорама атака легкої кавалерії &ndash; чи не найвідоміша битва часів Кримської війни: британські кавалеристів атакують батареї російських військ і майже усі гинуть.

Відкрити музей планують 4 липня, у День Військово-Морських сил України.

Джерело: ТСН]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9372</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9372</link>
			<title>Національний художній музей України презентує проект " Художники  Слобожанщини" </title>
			<pubDate>Fri, 02 Jul 2010 10:27:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[З 2 липня 2010 р. в Національному художньому музеї України відкривається виставка &quot;Художники Слобожанщини. Живопис кін. ХІХ &ndash; поч. ХХ ст.&raquo;, яка є частиною великого проекту, мета якого - представити шанувальникам мистецтва твори з фондосховищ Національного художнього музею України. Перша виставка проекту &ndash; &bdquo;Художники Південної Пальміри&rdquo; &ndash; відбулася в травні-серпні 2009 року і мала значний успіх.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/news/9372/Levchenko.jpg" type="image/jpeg" />
						<category>Київ</category>
				
			<fulltext><![CDATA[З 2 липня 2010 р. в Національному художньому музеї України відкривається виставка &laquo;Художники Слобожанщини. Живопис кін. ХІХ &ndash; поч. ХХ ст.&raquo;, яка є частиною великого проекту, мета якого - представити шанувальникам мистецтва твори з фондосховищ Національного художнього музею України. Перша виставка проекту &ndash; &bdquo;Художники Південної Пальміри&rdquo; &ndash; відбулася в травні-серпні 2009 року і мала значний успіх.

Дана виставка (куратор - Ольга Жбанкова) присвячена митцям, життя та творчість яких були пов&rsquo;язані з землею Слобожанщини. В останню третину ХІХ ст. на теренах України сформувалися великі культурні центри &ndash; Київ, Одеса та Харків. Вирізняючись яскравою своєрідністю художніх традицій та живописної мови, вони справляли значний вплив на загальний процес розвитку національного образотворчого мистецтва. Харківщина уславилась майстрами пейзажного жанру. З іменами С.Васильківського (1854-1917), П.Левченка (1856-1917), М.Беркоса (1861-1919), М.Ткаченка (1860-1916) пов'язаний розквіт національного пейзажного живопису, підґрунтя якого складали реалістичні засади світовідтворення, поетичне сприйняття природи, високий професіоналізм. Розвиваючи досягнення вітчизняного пленерного живопису, творчо трансформуючи надбання французьких майстрів барбізонців у царині передачі &laquo;живої атмосфери&raquo; (С.Васильківський) та імпресіоністів з їхньою етюдною безпосередністю письма, увагою до світлоповітряних ефектів та багатокольорових нюансів (П.Левченко, М.Беркос, М.Ткаченко), харківські майстри  створили свою пейзажну школу, в якій національна зорієнтованість органічно поєдналася з живописними новаціями часу. Це зробило їхнє мистецтво актуальним, глибоко змістовним та причетним до загальноєвропейських художніх процесів.

До витоків харківської школи повертає глядача представлене на виставці полотно &laquo;Бандурист&raquo; (1860) пензля Д.Безперчого (1825-1913) &ndash; вихованця Імператорської Академії художеств, співучня Т.Шевченка. Викладаючи протягом багатьох років у Другій Харківській класичній гімназії, Д.Безперчий &laquo;виводив&raquo; у широкий мистецький світ своїх талановитих вихованців &ndash; С.Васильківського, П.Левченка і М.Ткаченка. Не меншу роль у становленні Харкова як художнього центру відіграла діяльність М.Раєвської-Іванової (1840-1912). На базі відкритої нею рисувальної школи (1869) згодом постала міська школа рисування і живопису (1896, з 1912 &ndash; художнє училище). Виставка надає змогу познайомитися з унікальними документами &ndash; рисунками та спогадами художниці.

Митець трагічної долі, видатний рисувальник та етнограф П.Мартинович (1856-1933) представлений знаменитим гострохарактерним графічним портретом Хведора Мигаля (бл. 1880).

Молодшу генерацію художників, творчий шлях яких розпочався на зорі бурхливого ХХ ст.,  репрезентує С.Прохоров. В його картинах, присвячених подіям  Першої світової війни, присутні характерні ознаки малярських пошуків часу. Цикл &laquo;У полоні&raquo; - драматична оповідь про тяжкі життєві випробування, що випали на долю  самого майстра.
Представлені на виставці твори, багато з яких вперше побачать глядачі, значно доповнюють загальну картину розвитку українського малярства минулого порубіжжя.]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9371</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9371</link>
			<title>В Музеї Івана Гончара відкрилася виставка Параски Хоми</title>
			<pubDate>Fri, 02 Jul 2010 10:21:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[1 липня 2010 р. в Національному центрі народної культури &quot;Музей Івана Гончара&quot; відкрилася виставка творів прикарпатської художниці Параски Хоми.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/news/9371/show.jpg" type="image/jpeg" />
						<category>Київ</category>
				
			<fulltext><![CDATA[1 липня 2010 р. в Національному центрі народної культури &quot;Музей Івана Гончара&quot; відкрилася виставка творів прикарпатської художниці Параски Хоми.
Виставка висвітлює творчий доробок відомої покутської майстрині народного розпису з села Чернятин Городенківського району, заслуженого майстра народної творчості України, члена Національної спілки майстрів народної творчості України, Лауреата Всеукраїнської премії імені К.Білокур та обласної премії ім.Я.Лукавецького, кавалера ордену імені княгині Ольги &ndash; Параски Петрівни Хоми.

Творчість майстрині із мальовничого покутського краю є визначним явищем в українському народному образотворенні. Нею вироблена своя власна манера письма, віднайдено неповторний колорит і своєрідне потрактування образів.

Про творчість художниці написано багато нарисів у різних часописах, знято декілька фільмів. Її біографія серед 150 -ти біографій видатних жінок України у книзі професора Степана Геника. Її фантастичні, подібні до казкового цвіту папороті малюнки-квіти, зрозумілі й доступні глядачам будь-якого віку. Картини мисткині були представлені на багатьох виставках в Києві, Каневі, Санкт-Петербурзі, Москві, багато робіт є в музеях і приватних колекціях як в Україні так і за її межами.

Твори Параски Хоми - це свято життєлюбства, справді народне мистецтво, що залишає неабияку радість на серці, відчуття душевної гармонії.

Виставка діятиме з 1 по 18 липня 2010 року щодня, крім понеділка та останнього вівторка місяця, з 10:00 до 17:30.]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9370</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9370</link>
			<title>Незабаром створять заповідник "Галицька корона"</title>
			<pubDate>Fri, 02 Jul 2010 10:05:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[Пакет документів для підготовки постанови уряду про створення Державного історико-архітектурного заповідника &laquo;Галицька корона&raquo;, до якого увійде 9 замків Львівщини, уже передано у Мінрегіонбуд. Про це 1 липня у коментарі повідомив заступник голови Львівської облдержадміністрації Володимир Губицький.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Львівська область</category>
				
			<fulltext><![CDATA[Пакет документів для підготовки постанови уряду про створення Державного історико-архітектурного заповідника &laquo;Галицька корона&raquo;, до якого увійде 9 замків Львівщини, уже передано у Мінрегіонбуд. Про це 1 липня у коментарі повідомив заступник голови Львівської облдержадміністрації Володимир Губицький.

В.Губицький зазначив ZAXID.NET , що документи перебувають на розгляді у Мінрегіонбуді, якому й підпорядковуватиметься заповідник. &laquo;Створення історико-архітектурного заповідника принесе їм єдиного господаря, що дасть змогу належно утримувати замки&raquo;, - додав він.]]></fulltext>
		</item>
								<item>
			<guid>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9369</guid>
			<link>http://prostir.museum/news/ua/detail?id=9369</link>
			<title>В Музеї Івана Гончара презентували програму "Країни мрій"</title>
			<pubDate>Thu, 01 Jul 2010 12:28:00 +0300</pubDate> 
			<description><![CDATA[30 червня у дворику музею Івана Гончара відбулася &bdquo;дегустація&rdquo; Книжкової країни мрій. Журналісти та глядачі куштували письменницький куліш, були суддями першого Кобзарського слему та слухали гагаузьку поезію мовою оригіналу.]]></description>
			<enclosure url="http://prostir.museum/images/uploads/" type="image/jpeg" />
						<category>Київ</category>
				
			<fulltext><![CDATA[30 червня у дворику музею Івана Гончара відбулася &bdquo;дегустація&rdquo; Книжкової країни мрій. Журналісти та глядачі куштували письменницький куліш, були суддями першого Кобзарського слему та слухали гагаузьку поезію мовою оригіналу.

Поки триває підготовка до етнофестивалю &laquo;Країна Мрій&raquo;, організатори запропонували нам унікальну можливість: на власні очі побачити, що готує для відвідувачів Книжкова &bdquo;Країна мрій&rdquo; 10 та 11 липня цього року. Окрім книжкового ярмарку, заходи книжкової тематики відбуватимуться на Сцені у подвір&rsquo;ї музею Гончара, Великій літературній сцені, майданчиках &bdquo;Майстер-кляса&rdquo; та &bdquo;Курінь&rdquo;.

Генеральну репетицію перед першим в історії Кобзарський слемом представили кобзар-унікум Ярослав Джусь (володар призу глядацьких симпатій шоу &bdquo;Україна має талант&rdquo;) в дуеті з Юрієм Миронцем та легендарний Микола Плекан (єдиний виконавець, який грає на рідкісному старовинному інструменті &ndash; торбані).

Слем &ndash; це змагання серед поетів у майстерності, переможця в якому визначають глядачі. Відповідно &bdquo;кобзарський слем&rdquo; &ndash; це змагання серед кобзарів у сучасному форматі. У цьому неординарному заході, який відбудеться у рамках &bdquo;Країни мрій&rdquo;, уже погодилися взяти участь як &bdquo;корифеї&rdquo; кобзарського мистецтва, так і &bdquo;свіжа кров&rdquo; &ndash; випускники Стрітівського кобзарського училища. На &laquo;дегустації&raquo; переміг Микола Плекан, але велике змагання чекає на кобзарів 10 липня о 16.30 на Великій літературній сцені. У першому Кобзарському слемі візьмуть участь такі відомі кобзарі: Едуард Драч, Тарас Компаніченко,  Іван Лузан, Денис Сагіров, Володимир Вікарчук в дуеті з Юрієм Миронцем, Ярослав Джусь, Микола Плекан та інші майстри самобутнього кобзарського мистецтва.

Цьогорічна Книжкова Країна Мрій буде не лише цікавою, а й смачною. На відвідувачів  чекає марафон кулешів від українських зірок, а презентували його сьогодні Брати Капранови. У дворику музею Гончара письменники готували Очаківський куліш за усіма правилами: на вогнищі і в казанку. Можна було спостерігати за процесом, долучитись до процесу приготування та споживання кулешу. Щоправда, зрозуміти з першого разу всі тонкощі приготування цієї польової страви не вдалось, тому потрібно, як мінімум, побачити і скуштувати її ще раз &mdash; вже на Країні Мрії.

А 10-11 липня у дворику музею Гончара відвідувачі зможуть абсолютно безкоштовно покуштувати куліш від Богдана Бенюка, &laquo;Казковий куліш&raquo; від Сашка Лірника, куліш &laquo;За родинним рецептом&raquo; від Ірен Роздобудько  та Міли Іванцової, &laquo;Мисливський куліш&raquo; від Олексія Волкова, куліш Від Видавництва Старого Лева та &laquo;Козацький куліш&raquo; від подружжя Лапікур. У перервах між приготуванням глядачів розважатимуть барди. Кожен глядач зможе проголосувати з куліш, який смакував йому найбільше, а ввечері у неділю за результатами голосування буде оголошено кращого &bdquo;майстра кулешу&rdquo;.

Країна Мрій &ndash; фестиваль етнічний, тож на книжкову частину приїдуть представники  етнічних спільнот України &ndash; представляти свою літературу. На &laquo;дегустації&raquo; була присутня гагаузька поетка та перекладачка Ольга Бондар. Її щирі, проникливі вірші не залишили нікого байдужим.

Минулого року виступи представників літератур народностей, які мешкають на території України, користувалися підвищеною увагою публіки. Тому цього року організатори вирішили повторити захід, запросивши до участі ще більше письменників.  10 липня о 14-00 на Великій літературній сцені розпочнеться фестиваль представників літератур етнічних спільнот України. Болгарка Антоніна Іванова, циганка Наталія Варакуда, кримські татари Гюльнара Усеїнова та Лейля Алядінова, гагаузи Ольга Бондар та Наталя Урум, представники інших етнічних спільнот читатимуть власні твори мовою оригіналу та в перекладі на українську.

Запланований &laquo;на десерт&raquo; Вечір іронічної поезії презентували визнані майстри жанру Сергій Пантюк та Артем Полежака, який навіть читав гумористичні проповіді. Поезія може не тільки описувати високі почуття, але й смішити, підтвердженням цьому стали посмішки та аплодисменти публіки. Переконатися у цьому зможуть відвідувачі &bdquo;Країни мрій&rdquo; під час Вечора іронічної поезії, який розпочнеться на Великій літературній сцені 10 липня о 18-00. До участі запрошено корифеїв гумористичного жанру, серед яких &ndash; Юрко Позаяк.

Програму безкоштовних майстер-класів, що очікує на громадян &laquo;Країни Мрій&raquo;, презентувала художниця Ольга Верменич. Вона навчала журналістів мистецтву краснопису.

Крім каліграфії, 10-11 липня на майданчику &bdquo;Майстер-кляса&rdquo; відвідувачі навчаться: лозоплетінню (майстер-клас із цього ремесла проведе автор підручника з лозоплетіння Валерій Федоров), паперової пластики (майстер-клас черкаської майстрині Асі Гонци), створення абетки своїми руками (майстер-клас Оксани Чорновіл), палітурення книжок (майстер-клас Ані Sann), ілюстрації книжок -  дорослих і дитячих (майстер-класи Олега Грищенка та Тетяни Горюшиної) та поспостерігати за процесом створення листівок.

Також Книжкова Країна мрій готує для відвідувачів:

● Виступи представників регіональних літератур України (Закарпаття, Буковини, Кривого Рогу, Одещини, Черкащини) &ndash; 11 липня о 14-00 на Великій літературній сцені.

● Поетичні читання від часопису &bdquo;Київська Русь&rdquo; &ndash; 11 липня о 18-00 на Великій літературній сені.

● Поетичні читання авторів сайту Гоголівська академія &ndash; 10 липня о 13-00 на майданчику &bdquo;Курінь&rdquo;.

● Презентації та читання від видавництв &bdquo;Шкільний світ&rdquo;, &bdquo;Нора-друк&rdquo;, &bdquo;Грані-Т&rdquo; &ndash; 10 липня з 14-00 до 18-00 на майданчику &bdquo;Курінь&rdquo;.

● Виступ літературного клубу київського Національного університету імені Т. Шевченка, &bdquo;Яблучний фреш&rdquo; від поетичного об&rsquo;єднання sevama, &bdquo;школа життя&rdquo; від письменниці Ганни Ручай &ndash; 11 липня з 13-00 до 18-00 на на майданчику &bdquo;Курінь&rdquo;.

● Читання-реконструкція &bdquo;Обдаровування Марени&rdquo; від поеток-двотисячниць &ndash; 10 липня о 14-30 на сцені у дворику музею Гончара.

● Книжковий ярмарок &ndash; 10-11 липня, з 11 до 19-00.

Все це та багато іншого &ndash; на Книжковій Країні мрій цього року.

Етнофестиваль &bdquo;Країна мрій&rdquo; відбудеться 10-11 липня на співочому полі у Києві. Ініціатор фестивалю &ndash; Олег Скрипка.Партнер фестивалю &ndash; компанія &bdquo;Кока-Кола Україна&rdquo;Інформаційні партнери Літературної частини &bdquo;Країни мрій&rdquo;: УНІАН-Культура, радіо &bdquo;Ера&rdquo;, газета &bdquo;День&rdquo;, журнал &laquo;Український тиждень&raquo;, журнал &bdquo;Слово жінки&rdquo;.

Джерело: УНІАН]]></fulltext>
		</item>
										</channel>
</rss>
